Проєкт «Могили предків», що реалізується у партнерстві ГО «Україна Інкогніта» та Відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської територіальної громади (Хмельницька обл.), продовжує свою діяльність. Окрім дослідження давніх некрополів колишнього Городоцького району (українських, польських та єврейських), дослідники розширили свою діяльність на рукотворні підземелля. Результатом стане велика фотовиставка з робочою назвою «Підземне Поділля», яку планують представити на Хмельниччині, а також в інших регіонах України та у Києві.
Одним із об’єктів для фотовиставки стали закинуті вапнякові штольні біля села Іванківці. Нині ця територія належить до Сатанівської селищної територіальної громади, однак, враховуючи попередній адміністративно-територіальний поділ (Городоцький район), волонтери проєкту вважають доцільним дослідження цих об’єктів, зважаючи на історичні зв’язки.
Штольні тут існували щонайменше з ХІХ століття, але це були кустарні розробки. Відомо, що у цих катакомбах, розташованих серед лісового масиву, свого часу переховувався підрозділ УПА.
Промисловий видобуток розпочався приблизно у 1950-х роках, проте на початку 1970-х років копальню закрили через високу аварійність та численні обвали.
Незважаючи на значний туристичний потенціал, об’єкт практично не відвідується. До нього можна дістатися лише пішки, подолавши понад 4 км лісовою дорогою, розбитою лісовозами. Цей шлях є складним навіть для позашляховиків. Можливо, це й на краще, адже перебування в штольнях є небезпечним. Крім того, штольні є загальноєвропейським резерватом рукокрилих, де проживають великі колонії різних видів кажанів, занесені до Червоної книги. Тому фотографування проводилося виключно на тих ділянках катакомб, де кажани відсутні.
Фотосесія відбулася з пригодами. Поїздка до Іванківців була відкладена до останнього моменту. Через погіршення погодних умов подальше відтермінування стало неможливим. Планувалося виїхати вдень 3 жовтня, щоб повернутися ще при світлі. Однак, старенький мікроавтобус Відділу культури, який традиційно використовується в експедиціях проєкту, потребував ремонту. Транспорт вдалося знайти, але…
«Це ж понад 4 кілометри через ліс пішки!» — висловив сумніви автор тексту.
«У нас що, ліхтариків немає?» — оптимістично заперечив головний фотограф проєкту Ігор Моцний.
«Є!» — підтримав колегу Олег Федоров, начальник Відділу культури Городоцької міської ради та співголова проєкту.
Отже, коли учасники експедиції прибули до початку лісової дороги, що вела до штолень, вже настала ніч. Чотири кілометри лісом при світлі ліхтариків стали справжньою пригодою. На зворотному шляху, долаючи останній кілометр, автор згадав відому сентенцію: «Загнаних коней — пристрілюють!»
Проте пригода того вартувала, про що свідчитимуть фотографії.
Дмитро Полюхович
Фото: Ігор Моцний за участі Олега Федорова та Дмитра Полюховича