Волоський горіх — практично безвідходна культура. Заробляти можна не лише на продажі ядра. З нього віджимають олію, виготовляють мацерати, а макуху, що залишається після віджиму, переробляють на борошно та інші харчові продукти. Використання знаходять навіть зелені горіхи, перетинки, шкаралупа та листя. Тож один урожай може дати виробнику одразу кілька продуктів із доданою вартістю.
Проте горіховий сад потребує значних інвестицій на старті, а чекати на їх повернення доводиться роками. Перший вагомий урожай отримують лише через 6–7 років. Якщо бізнес-модель передбачає тільки вирощування та продаж горіха як сировини, про повноцінну економічну віддачу можна говорити приблизно на 12–13-й рік.
Тому для невеликих господарств виходом може стати переробка.
Саме таким шляхом пішов Петро Скрипчук із Рівненщини — професор, доктор економічних наук Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП), голова обласного відділення Української горіхової асоціації та фермер. Разом із партнерами він вирощує горіхи, а 2024 року почав переробляти волоські на олію холодного віджиму.
Наша історія почалася 2019 року з європейського проєкту, присвяченого розвитку органічного виробництва у транскордонних регіонах України та Білорусі. Під час серії зустрічей сформувалося коло виробників, які вирішили розвивати горіхівництво на Рівненщині.
До ініціативи долучилися підприємці з різних громад області. Серед них найбільший — Юрій Сабурай, який заклав близько 8 га горіхового саду. Колеги з Демидівки, Корця та Боремля теж долучилися насадженнями волоського горіха. З моїми 2 га виходить близько 18 га. Технології вирощування садів є ощадливими до довкілля та з екологічними аспектами, але наразі — не сертифіковані як органічні. Маємо технічні умови на олію волоського горіха холодного віджиму. Робили аналіз якості олії холодного віджиму волоського горіха в атестованій лабораторії Укрметтестстандарт і отримали показники, які є кращими порівняно з галузевими стандартами.
Джерело: www.agroportal.ua