Квасоля — 70 тис. грн з гектара. Це реально!
Про власний досвід досягнення високих результатів у вирощуванні квасолі розповів Олег Білявець, засновник компанії «Наш Край» та насіннєвого заводу «BILIGRAIN». Компанії займаються вирощуванням та виробництвом насіння зернових і зернобобових культур, зокрема квасолі.
Квасоля
Квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris) — вид рослин із роду квасоля родини бобових. Це найбільш культивований вид із цього роду, що має багато різновидів та сортів. Сорти відрізняються між собою за формою і забарвленням листків, а також забарвленням і виглядом плодів (бобів). В їжу використовують як насіння, так і боби (інколи їх неправильно називають стручками).
Квасоля — це продукт, який в Україні реально недооцінений. За останні 50 років її забули як сільськогосподарську культуру і все менше використовують у харчуванні. Водночас світова статистика вказує на збільшення споживання саме бобових культур, особливо в Європі, де квасолею та іншими бобовими культурами замінюють тваринні білки.
Динаміка експорту квасолі з України до ЄС: у 2019 році експорт сягав 10 млн євро за 15 тис. тонн, а за останні п’ять років експорт зріс у 10 разів. Загалом Європа закуповує 450 тис. тонн на загальну суму 435 млн євро. Отже, Україна на експортному ринку квасолі — поки гравець-початківець, але їй є куди рости.
На сьогоднішній день активно на великих площах квасолю вирощують агрохолдинги «Сварог Вест Груп» та АТК.
Сорти
В Україні є потужні сорти: «Неві Бінс» (біла дрібна) та «Блек Бінс» (чорна дрібна) — найпопулярніші сорти. Біла квасоля є найбільш поширеною та затребуваною, її будуть купувати незалежно від кількості. Це квасоля, яку всі хочуть. Чорна — більш специфічна і дуже корисна завдяки наявності певних пігментів та оксидантів. Зазвичай її менше беруть для консервації, але свіжу вживають як дуже корисний продукт. Чорна квасоля найстійкіша до несприятливих чинників і найврожайніша.
Квасоля біла дрібна — сорт «Неві Бінс». Боби нагадують намистинки невеликого розміру білого кольору, який іноді доходить до легкого молочного відтінку. Зазвичай мають тверду структуру. Сорт характеризується підвищеним вмістом білка. Порівняно з іншими сортами квасолі, для її приготування потрібно менше часу (до 45 хв.), аромат квасолі «Неві» досить м’який.
«Ред Кінгі Бінс» — це сорт червоної квасолі, яка є найбільш популярною та найдорожчою серед квасоль. Цю квасолю, залежно від чистоти та якості зерна, закуповують щонайменше за 37 тис. грн/т. Вона менш врожайна і складніша у збиранні. Багато європейських країн її купують на консервування, зокрема Італія та Бельгія.
Квасоля червона велика, сорт «Ред Кінгі Бінс», стійка до вилягання та придатна для прямого комбайнування.
Характеристики сорту:
- період вегетації — 90–104 днів;
- сходи на 3–4 день;
- днів до цвітіння — 43 дні;
- висота рослин — 35–57 см;
- маса 1000 насінин — 480–540 г;
- тип рослини — кущовий;
- густота на момент збирання — 250–280 тис. рослин/га;
- середня врожайність — 1,5 т/га.
Квасоля чорна дрібна — сорт «Блек Бінс», стійка до штамів антракнозу бобових, іржі та вірусу звичайної мозаїки квасолі, і частково стійка до звичайного бактеріального опіку. Висока стійкість до вилягання. Сорт придатний до прямого комбайнування.
Характеристики сорту:
- період вегетації — 88–99 днів;
- сходи на 3–4 день;
- днів до цвітіння — 48 днів;
- висота рослин — 55 см;
- середня врожайність — 2,8 т/га;
- маса 1000 насінин — 190–240 г;
- густота на момент збирання — 400 тис. рослин/га.
Доцільність вирощування
Квасоля — одна з найбільш маржинальних культур, яка стоїть останньою серед зернових і зернобобових перед овочевими культурами.
Компанія почала вирощувати квасолю близько 12 років тому. Спочатку культивували вітчизняні сорти, зокрема «Мавка». Цей сорт виявився недостатньо високопродуктивним, часто осипався та мав низку проблем. На певний час відмовилися від її вирощування, а згодом перейшли на імпортні сорти: «Неві Бінс», «Ред Кінгі Бінс», «Блек Бінс» — похідні з американських, канадських та інших сортів.
Тепер це потенційно інша культура, здатна сформувати врожай на рівні 2–4 т/га. Навіть якщо вдається зібрати 2,5 т/га, то за постійно зростаючих цін (2020 р. — 850–900 дол./т, 2021-го — вже 975 дол./т) господарство гарантовано отримує майже 70 тис. грн.
Якщо господарство збирає 3 т/га сої, то, використовуючи таку саму технологію, воно легко збере 2,5 т/га квасолі. Отже, якщо господарство хоче підібрати найкращий попередник для озимих зернових і при цьому ще й отримати непоганий заробіток, вирощування квасолі є найкращим варіантом.
Квасолю висівають після сої в третій декаді травня (допустима перша декада червня). Період її вегетації — близько 80 днів, і збирають її перед соєю. Квасоля — культура з великим стрижневим коренем, який структурує ґрунт, а бульбочкові бактерії фіксують азот, удобрюючи ґрунт. Після збирання квасолі, застосовуючи мінімальний обробіток ґрунту, аграрій встигає висіяти озимі зернові, які ввійдуть у зиму в нормальному стані.
Витрати на вирощування квасолі, разом із насінням та доглядом за посівами, практично однакові з витратами на сою.
Органічна квасоля — це перспективний напрям. Для її вирощування поки що не потрібне органічне насіння. Щодо технології, то над цим активно працюють, і вже є певні здобутки.
Фінансова аналітика
Проводиться фінансова аналітика, зокрема порівняльні аналітичні дані щодо вирощування кукурудзи та квасолі. Фактично кукурудза цьогоріч, за рекордно високої ціни на зерно, виявилася не такою цікавою культурою. Затратна частина на вирощування 10–12 т кукурудзи значно перевищує аналогічні витрати на вирощування 2–2,5 т квасолі. Далі йдуть витрати на доставку відповідної кількості кукурудзи й квасолі з поля до господарства. Кукурудзу додатково потрібно висушити, що також потребує чималих коштів. І, врешті-решт, кукурудзу потрібно доставити до елеватора. З квасолею все набагато простіше, і, як не крути, квасоля на сьогодні — цікавіша культура.
Оптимальна площа під квасолею залежить від стратегії господарства, набору культур і сівозміни, а також наявної техніки. Вона має становити щонайменше 25–30 % від загальної площі.
Наприклад, якщо фермер має 1000 га землі, було б дуже добре 250–300 га виділити під бобові культури. Якщо в господарстві достатньо техніки, то всі 250–300 га можна зайняти під квасолю. Якщо ж техніки обмаль, то можна на 150 га висіяти сою, а на 100 га — квасолю. При цьому фермер квасолю висіватиме після сівби сої, а збиратиме спочатку квасолю, а потім сою. Таким чином він пролонгує і сівбу, і період збирання врожаю з оптимальним навантаженням наявної техніки.
Вигідно вирощувати квасолю, якщо ви зможете завантажити хоча б одну вантажівку — це близько 20 тонн. Тому найкраще розпочинати вирощування з 10 га. Тоді ви будете цікаві трейдеру — нормальна товарна партія 20 т, тож і ціна буде найкращою. До того ж мінімізуються витрати на логістику.
Попередники
Найкращі попередники квасолі — озимі зернові, хоча можуть бути й просапні культури, зокрема кукурудза, цукрові буряки та ярі зернові. Після кукурудзи обов’язкова оранка із загортанням рослинних решток у ґрунт та прикочуванням його поверхні, щоб не було проблем зі збиранням квасолі жатками флекс.
Не бажано сіяти квасолю після бобових попередників, соняшника і гречки. Решта культур можуть бути допустимими попередниками.
Сівба
Квасоля — культура, до якої ми ще не звикли, вона інакша. Поки що в Україні не так багато досвіду, як її правильно вирощувати.
Квасоля — теплолюбна культура. Насіння проростає за 10 °С, а сходи з’являються за температури 12…13 °С. Тобто, висівати насіння за температури менше 12 °С не рекомендовано. Культура любить ґрунти легкого механічного складу, але не піщані — має бути легкий або середньосуглинковий чорнозем. Це найкращі ґрунти.
Насіння культури можна висівати сошником суцільного висіву з міжряддям від 12,5–15 см і широкорядним — з міжряддям 30–45 см. Спосіб висіву залежить від сорту та його здатності до кущіння. Наприклад, сорт «Монткалм» висівають із шириною міжряддя не менше 30 см.
Залежно від виду квасолі, норма висіву суттєво різниться. Так, якщо це червона крупна квасоля «Ред Кінгі Бінс», то норма її висіву становить від 250 тис. насінин/га, якщо дрібна квасоля «Неві Бінс», «Блек Бінс» — 450–500 тис. насінин/га. У ваговому виразі це близько 80–100 кг/га дрібної та 200–250 кг/га великої.
Добрива
Для квасолі найкраще добрива вносити під попередник. Маючи розвинений стрижневий корінь, вона може використовувати з ґрунту важкодоступні форми фосфору і калію. Під попередник вносять азоту близько 100 кг/га, 60–80 кг/га фосфору і 60–80 кг/га калію.
Нижній ярус бобів у квасолі розміщений доволі низько. Аби жатка могла їх зібрати, боби «піднімають», використовуючи біостимулятори.
Також застосовують амінокислоти, гумінові кислоти. Квасоля до використання пестицидів і добрив досить чутлива, а ці препарати пом’якшують їхню негативну дію.
Зрошення
Для вирощування квасолі річна норма опадів має бути не меншою як 450–500 мм на рік. Якщо цих опадів не вистачає, тоді доцільно використовувати зрошення, особливо у початковий період росту. Для проростання насінини потреба у волозі досить висока — для її проростання потрібно 110 % вологи від ваги самої насінини.
На Дніпропетровщині аграрії вирощують квасолю на поливі і збирають до 5 т/га. Цього року на полях на Хмельниччині (Красилівський р-н) практично не було дощів влітку, проте за високого агрофону вдалося отримати 3 т/га, що є досить добрим показником.
Захист від бур’янів
Якщо у ґрунтах легкий механічний склад і малий вміст гумусу, то використовувати ґрунтові гербіциди доволі проблематично, адже можна пошкодити саму культуру. На сьогодні зареєстрованих гербіцидів на квасолі немає. Використовують світовий досвід використання гербіцидів і пробували різні схеми. Бентазон у кількості 2 л/га рослина переносить досить непогано. Застосовують його у фазі від 1–3 трійчастих листків у період молодих проростків бур’яну. Щодо інших страхових гербіцидів, які використовують на сої, то квасоля досить негативно на них реагує.
Можна використовувати зареєстрований на сої гербіцид «Корум», який містить дві діючі речовини: бентазон та імазомокс. Але в цьому випадку потрібно ретельно підбирати наступні культури, бо може бути післядія препарату. З ґрунтових є багато гербіцидів, які можна застосовувати, якщо ґрунт містить гумусу 1,5–2 % і більше. Найчастіше використовують препарати на основі прометрину (2 л/га) і пендаметаліну (2 л/га).
Прометрин можливо використовувати з S-металохлором нормами 1,5 л/га і 2 л/га. Це ґрунтові схеми. Можна використовувати пропізохлор разом із прометрином. Потрібно звертати увагу на забур’яненість поля і видовий склад бур’янів та підбирати гербіциди відповідно до кожного поля.
Ефективною буде також схема, яка передбачає дворазове внесення бентазону з інтервалом 3–5 днів у кількості 1,5 л/га. Тобто, за появи першого справжнього листка вносять 1,5 л/га і через три дні повторюють таке саме внесення, аби знищити бур’яни, що мають більшу стадію розвитку.
Збір урожаю
Суттєвих проблем під час вирощування квасолі практично немає. Найскладніше — це її збирання, адже найбільші втрати фермери отримують саме тоді, коли врожай уже вирощено.
У країнах, найбільших виробниках квасолі (США, Канада, Бразилія і Аргентина), культуру збирають у два етапи: спочатку її скошують у валок, потім валки обмолочують спеціальним підбірним комбайном для квасолі. У валок квасолю скошують за зеленого стебла, тоді, коли нижні боби вже дозріли, а верхні ще зеленкуваті й дозрівають. У валках квасоля дозріває. Звичайно, вона може бути дещо плескатою, але все одно дозріє. За нерівномірного дозрівання культури такий метод збирання є найефективнішим.
Рослини скошуються за 18 % вологості боба. Якщо валки намочив дощ, то спеціальна машина їх перевертає для швидшого висушування. Потім комбайн-підбирач підбирає валки і відправляє у бункер, а звідти — одразу на завод. Такий спосіб збирання дає можливість отримати абсолютно чисте зерно.
Коли збирають квасолю прямим методом, часто потрапляє роса або за нерівномірного поля захоплюються грудочки землі. Тоді квасоля забруднюється і втрачає товарний вигляд та, відповідно, ціну, тож її потрібно доочищувати. Якщо ж ґрунт перед посівом буде ідеально вирівняний і закоткований кільчасто-шпоровими котками, то можна культуру збирати прямим комбайнуванням з використанням жатки флекс, зробивши відповідні налаштування для неї та барабана комбайна.
Пряме збирання вимагає проведення десикації, бо квасоля нерівномірно дозріває: верхні яруси ще зелені, а нижні вже сухі. Отримати рівномірне підсихання, як у валках, неможливо. Десикацію проводять «Дикватом», 3 л/га, і потім збирають. Кращими комбайнами для збирання є роторні. Вони м’якше працюють на обмолоті, не травмують зерно і не розділяють його на половинки. Якщо немає роторного комбайна, можна працювати на CLAAS Lexion 670. Перестановкою редуктора на комбайні можна добитися частоти обертів барабана від 180 обертів за хвилину. За таких обертів під час обмолоту квасоля майже не травмується. При цьому обов’язкове використання флекс-жатки.
Якщо відсутня жатка флекс, то можна збирати спеціальним квасолевим комбайном. На жаль, сьогодні послуга аутсорсингу для збирання квасолі на території України відсутня.
Первинна доробка
Квасолю не бажано збирати за вологості нижче 12 %, адже тоді суттєва частина бобів просто обсиплеться на ґрунт. Тому бажано це робити за вологості насіння 12–15 %. Квасоля — делікатна культура, і цей період потрібно вловити. Після збору квасолі комбайном, бажано її через перезавантажувачі не пропускати, а напряму з комбайна вивантажувати у вантажний автомобіль, а з нього — на очистку. Це робиться для того, аби мінімізувати травмування насіння. Будь-які шнеки для квасолі заборонені.
Звичайно, з комбайна її потрібно якось вивантажити, робиться це дуже обережно. Коли працюють з квасолею, потрібно максимально усунути ланцюгові транспортери, які також можуть пошкоджувати зерно. Коли квасоля пересушена, через зерномети її не можна кидати, бо вона просто поб’ється. Потрібно з нею працювати ощадними методами. Звичайні зерноочисні машини здатні очистити квасолю, відібрати половинку насіння від цілого. А це потрібно буде зробити в будь-якому разі.
Експорт
Ще донедавна значну частину експорту квасолі до Європи забезпечував Китай. Але останніми роками китайці стали самі більше споживати квасолі, і ціна на неї піднялася до рівня європейської, тому експорт знизився майже на 50 %. Відтоді Європа змушена шукати надійнішого постачальника, і ним може стати Україна.
У Німеччині навіть створили спеціальну програму для підтримки аграріїв, які вирощуватимуть квасолю. Адже в Європі є багато виробництв, що працюють на переробці квасолі, і переважна більшість сировини була імпортною. Державна підтримка аграріїв спонукає їх вирощувати власну сировину для переробки і не залежати від імпорту.
Найбільше квасолі вирощує Бразилія — 70–80 тис. т/рік, яку ж вона всю й споживає. Бразилія взагалі не експортує цю продукцію, а навіть імпортує з Аргентини, США. В середньому кожен бразилець споживає 75–80 кг квасолі щорік — це дуже багато.
Тренд споживання квасолі у світі, зокрема й Європі, дуже швидко зростає. До цього долучаються і українські фермери, які з року в рік збільшують обсяги вирощування й експорту цієї культури.
Кооперація
Сьогодні реалізувати квасолю можна дуже просто і швидко. Звісно, це стосується лише певних сортів квасолі. Усі згадані вище сорти чудово продаються.
Для фермерів-початківців радять починати вирощування квасолі з «Неві Бінс» і «Блек Бінс», а професіоналам для розширення асортименту продукції можна спробувати більш складнішу «Ред Кінгі Бінс».
Є ідея створити Союз виробників квасолі, якому компанія постачатиме сертифіковане насіння. Адже в насінні квасолі може зберігатися велика кількість патогенних організмів, а друга репродукція культури втрачає свої сортові властивості. Тож постачальник насіння має відповідати за якість насіннєвого матеріалу.
Якщо сформується певна група фермерів (можливо, кооператив), які постійно займатимуться вирощуванням квасолі, компанія зможе замовити необхідну кількість спеціалізованих збиральних комбайнів, які по черзі в них збиратимуть врожай за певну плату.
Це надає певні можливості для розвитку кооперативу. Адже кооператив зможе зібрати велику партію однорідної продукції — 10–20 тис. тонн. З такими об’ємами можна виходити напряму (без посередників) на великі ринки та товарні біржі, а також гарантовано виконувати великі міжнародні державні контракти і мати найпривабливіші ціни. Тому в об’єднанні бачать велику перспективу.