Аграрний комітет Верховної Ради розглядає суперечливий законопроєкт №12058, який передбачає використання деградованих земель для вирощування енергетичних та олійних культур. Проте експерти застерігають, що цей документ може завдати шкоди екології та створити простір для корупції.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Українську Природоохоронну Групу.
Законопроєкт має назву «Щодо відновлення деградованих земель, стимулювання вирощування енергетичних рослин та виробництва альтернативного біопалива». Його підтримали більше половини членів аграрного комітету, включаючи голову Олександра Гайду. Але, як зауважують екологи, реальна мета документу виглядає інакше.
Документ дозволяє вирощувати енергетичні рослини, такі як верба чи павловнія, на землях, що підлягають консервації. Ба більше, до списку енергетичних рослин додають олійні культури — соняшник і ріпак.
«Консервація земель — це науково обґрунтований процес, який передбачає відновлення деградованих територій шляхом засадження деревами чи травами або залишення землі у спокої. Це необхідно, щоб зберегти біорізноманіття та уповільнити кліматичні зміни», — пояснюють в «Українській Природоохоронній Групі».
Однак законопроєкт пропонує використання не лише деградованих, а й техногенно забруднених земель, наприклад, тих, що постраждали від війни. На таких територіях, застерігають експерти, вирощування рослин може бути небезпечним.
Основні побоювання викликають кілька аспектів:
- Інвазійні рослини. Енергетичні культури, наприклад павловнія, можуть неконтрольовано поширюватися та витісняти місцеву флору.
- Забруднення продукції. Немає гарантій, що вирощені на забруднених землях рослини не потраплять до продуктових магазинів.
- Корупція. Закон передбачає субсидії для використання деградованих земель, що може стимулювати агрокомпанії отримувати ці землі під свої потреби.
У пояснювальній записці згадується, що продукція з таких земель не потрапить у харчовий ланцюг. Проте законопроєкт не передбачає жодних чітких механізмів контролю.
Проти законопроєкту вже висловилися Міністерство захисту довкілля, низка громадських організацій і навіть Міністерство аграрної політики. Проте, за словами експертів, шанси на його ухвалення залишаються високими.
Екологи закликають громадськість поширювати інформацію про проблеми цього законопроєкту та долучатися до обговорень.
«Голос суспільства може зупинити небезпечні ініціативи», — наголошують активісти.
Джерело: propozitsiya.com
