Реагуємо на проблеми озимого ріпаку

5 хв. читати19 квітня 12:07

Компанія «Вітагро Партнер» пропонує ефективні інсектициди проти шкідників на посівах озимих культур.Теґи: озимий ріпакVitagro PartnerЗЗЫ³тагро Партнер»ТорШокер

До найнебезпечніших шкідників ріпаку озимого належать передусім ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, капустяна попелиця, хрестоцвіті блішки, ріпакова блішка, ріпаковий білан та ін. Цьогоріч, коли ми мали  температури вищі за багаторічні показники, шкідники розвивалися дуже швидко. З настанням теплих днів, коли ґрунт прогрівався на глибині 2-4 см до +6 °С, набрали активності капустяний стебловий (Ceutorhynchus quadridens Panz) і великий ріпаковий прихованохоботники (Ceutorhynchus napi Schutze.). Проти даних шкідників більшість господарств обробки вже провели.

461.jpg

Проте, на сьогодні, увагу аграріїв хочу привернути до наступної хвилі шкідників, які вже почали з’являтися, а саме: капустяний насіннєвий прихованохоботник (Ceutorhynchus assimilis Payak.), ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus F.)., та пізніше очікуємо капустяного стручкового комарика (Dasyneura brassicae Winn.). До речі, щоб запобігти появі стручкового комарика, ефективно знищіть насіннєвого прихованохоботника. Річ у тім, що у самки комарика слабкий яйцеклад, яким вона не може пробити створки стручка, тому використовує отвори залишені насіннєвим прихованохоботником. Найбільша проблема в захисті від прихованохоботників – виявити їх у посівах, адже при найменшому русі рослини ці шкідники падають на землю, непорушно завмирають і завдяки забарвленню зливаються з довкіллям. Тому для моніторингу прихованохоботників використовують жовті чашки, які встановлюють у посівах ріпаку на одному рівні з рослинами. Вміст чашок оглядають щодня, а виявивши шкідників, одразу готуються до обприскування.

462.jpg

464.png

467.png

На даний час, окрім системи агротехнічних заходів (серед яких найбільш важливим є дотримання сівозміни та повернення ріпаку на попереднє місце вирощування не раніше 4-х років) найбільш оперативним заходом є застосування інсектицидів. На даний час в Україні зареєстровано 4 групи хімічних речовин для боротьби з шкідниками ріпаку: 1) синтетичні перетроїди (зета-циперметрин, лямбда-цигалотрин, альфа-циперметрин, дельтаметрин, біфентрин, тау-флювалінат), 2) неоникотиноїди (імідоклоприд, клотіанідін, тіаклоприд, ацетаміприд), 3) фосфорорганічні препарати (диметоат, хлорпірифос) та 4) піридини (піметразин).

468.jpg

Кожна із зазначених груп препаратів має специфіку застосування і певні обмеження з врахуванням перерахованого видового складу шкідників. Компанія «Вітагро Партнер» пропонує ефективні інсектициди проти шкідників на посівах озимих культур.

(лише контактно-кишкова дія) за тривалістю захисної дії (5-10 днів залежно від темеператури і вологості повітря) будуть ефективними для захисту посівів від прихованохоботника лише на початкових етапах заселення посівів шкідниками (період початку виходу з місць переземівлі – спарювання), оленки волохатої та клопів (співпадання з льотом бджіл). З цієї групи «Вітагро Партнер» пропонує препарат Тор (лямбда-цигалотрин 50 г/л) з нормою витрати 0,15 л/га. Даний контактно-кишковий інсектицид забезпечує потужний миттєвий ефект та має широкий спектр дії проти різноманітних гризучих шкідників. Така позитивна характеристика цього препарату є досить важливою і визначальною, оскільки представники родини Curculionidae загалом дуже стійкі до інсектицидів. Із відомого їх асортименту далеко не всі виявляють достатню ефективність дії. За застосування Тору в ранню обробку, завдяки своїй універсальній дії ефективно буде знищено й хрестоцвітних блішок, що з’являються на посівах також дуже рано, майже завжди одночасно із прихованохоботниками.

  в чистому вигляді (препарат АЦ Люкс ), маючи виражену системну і більш тривалу захисну дію (15-20 днів) та будучи малотоксичним для бджіл можуть бути використані для боротьби зі всіма шкідниками квітневого періоду і, що дуже важливо, навіть під час цвітіння ріпаку. Їх поєднання з піретроїдами (препарат Шокер (імідаклоприд, 300 г/л + лямбдацигалотрин, 100 г/л) – підсилює ефективність і швидкість дії препаратів, але обмежує їх використання в часі (тільки до початку лету бджіл). Слід також пам’ятати, що системна дія неоникотиноїдів є акропетальною і поширюється по рослині вверх, що унеможливлює знищення личинок прихованохоботника, які розташовані нижче зони стебла (коренева шийка). Це важливо знати для контролю великого ріпакового прихованохоботника і обробку посівів проводидти,не допускаючи його яйцекладки.

Суфрон (хлорпірифос 500 г/л, циперметрин 50 г/л) – характеризується найбільш пролонгованою захисною дією проти зазначеної групи шкідників, маючи системну, контактно-кишкову, репелентну та фумігантну дію, проте не може бути використані при перших ознаках початку цвітіння. Характеризуючись локально-системною дією, даний препарат здатен також досить ефективно вирішувати проблему уже відроджених личинок прихованохоботників.

Ми відкриті для співпраці та наукового супроводу технологій для наших партнерів.

Джерело: agroreview.com