Цьогорічна зима в Україні відзначилась як одна з найсуворіших за останні десятиліття. Отже, є привід вважати, що частина посівів озимих може постраждати. Чи здатні біостимулятори допомогти культурам відновитися? Чи дійсно біостимулятори — це «диво-засоби»? Про це, а також про інші аспекти використання біостимуляторів та інших біологічних засобів розповідає Богдан Вокальчук, категорійний менеджер з маркетингу Corteva Agriscience в Україні.
Цьогорічні зимові умови в Україні матимуть значний вплив на стан озимих, деякі посіви будуть в ослабленому стані. Що може допомогти рослинам вийти зі стресу після «зимової сплячки»?
— Дійсно, цьогоріч ми бачимо справжню зиму з достатнім обсягом снігу, що забезпечує оптимальну температуру на глибині розташування вузла кущіння озимих зернових. Однак, у деяких регіонах спостерігаються різкі перепади від інтенсивних морозів до відлиг, що може призвести до послаблення або загибелі озимих через низькі температури за відсутності снігового покриву та утворення крижаної кірки. Все ж, зараз зарано робити остаточні висновки. Повна картина стане зрозумілою, коли ми побачимо швидкість відновлення весняної вегетації та стан культур після зимового періоду спокою. Можливо, відновлення буде більш пізнім, хоча природа іноді дивує.
Ми неодноразово бачили, як культури реагували на різкі температурні зміни: раннє відновлення, потім — раптові заморозки, потім знову підвищення температури до оптимального рівня. Такі стресові ситуації пригнічують озимі культури та суттєво зменшують потенціал врожайності, і саме тут біостимулятори показують свою ефективність, допомагаючи рослинам легше пережити погодні «коливання» або відновитися після них. Їх основна дія — це активізація на початку весняної вегетації та стимулювання розвитку кореневої системи, оскільки міцне коріння для озимих культур означає більш ефективне використання вологи та поживних речовин, накопичених у ґрунті, особливо азоту, фосфору та калію.
Богдан Вокальчук, категорійний маркетинг-менеджер Corteva Agriscience в Україні
Наші дослідження та польові випробування підтверджують, що використання таких препаратів значно підвищує стійкість рослин до стресів і покращує їх розвиток на початковому етапі. Отже, біостимулятори здатні відіграти важливу роль у відновленні ослаблених після зими озимих, а також у розкритті потенціалу культур, які добре перезимували.
Коли і яким чином їх слід застосовувати? Як аграріям це зрозуміти?
— Насамперед, слід враховувати особливості культури та конкретну ситуацію на полі. Вирішальним фактором завжди має бути сама рослина. Важливо оцінити, в якій фазі вона перебуває, як переносить вихід із зими, чи відповідає її розвиток очікуваному для цього періоду. Ми аналізуємо, чи активно розвивається коренева система, чи не сповільнений ріст вегетативної маси. Тому можливі різні сценарії, і слід визначати мету. Наприклад, озимий ріпак. Під час відновлення вегетації аграрії зазвичай приймають важливе рішення: залишати посіви чи пересівати. І якщо видно, що густота в нормі, рослини добре перезимували та мають оптимальні параметри розвитку, то є сенс підтримати їх біостимуляторами. Це сприяє швидкому входженню рослин в активний ріст із краще розвиненою кореневою системою, зберігаючи при цьому кошти, вже вкладені восени в насіння, добрива та обробіток ґрунту. Звісно, кожне господарство ухвалює рішення індивідуально, враховуючи свої агротехнічні підходи.
Важливий аспект: рослини постійно відчувають вплив стресів. Навіть якщо умови здаються сприятливими — достатньо вологи, немає різких температурних змін, усе виглядає стабільно — стреси все одно присутні. Вони можуть бути незначними, непомітними, але впливають на реалізацію потенціалу врожайності. Це можуть бути короткочасні температурні коливання, періоди посухи, надмірна вологість — будь-які зміни, які рослина повинна компенсувати. Тому біостимулятори відіграють таку важливу роль саме у перехідний період після зими. Вони допомагають рослині швидше адаптуватися, відновити активний ріст і мінімізувати наслідки стресів, які неминуче виникають навіть за зовні «ідеальних» умов.
Поясніть, будь ласка, механізм дії біостимуляторів.
— Один із ключових процесів, що визначає майбутній урожай, — це фотосинтез. Тому основна функція біостимуляторів полягає у підтримці рослини на фізіологічному рівні, сприяючи збереженню активного фотосинтезу навіть за несприятливих зовнішніх умов. Чим стабільніший фотосинтез, тим більше енергії рослина має для росту та формування врожаю.
Інший важливий аспект — це вплив на фізіологічні процеси та реакція на стреси. Рослини, як і будь-які живі організми, мають гормони, що регулюють їх розвиток. Тому підтримка гормонального балансу в критичні моменти формування врожайності є важливою. Існують гормони стресу — наприклад, абсцизова кислота та етилен. Вони необхідні рослинам на певних етапах росту та розвитку, але у великих концентраціях в несприятливих умовах вони пригнічують дію інших гормонів, що відповідають за ріст (цитокініни, ауксини чи гібереліни). Коли гормональний баланс рослини порушений, рослина фактично «зупиняється» й втрачає здатність реалізувати потенціал урожайності, який могла б сформувати.
Ще один фактор — це накопичення активних форм кисню. Під час стресів рослина починає виробляти їх у великій кількості, і ці сполуки пошкоджують клітини. Тоді рослина витрачає енергію не на ріст чи розвиток, а на подолання внутрішнього «оксидативного стресу». І якщо це відбувається у критичні фази — під час формування качана у кукурудзи, формування кошика у соняшнику, цвітіння чи розвитку зав’язі в сільськогосподарських культурах — втрати врожайності неминучі.
На дослідницькому полігоні «Агропростір» демонструють результати дослідженьзасобів захисту рослин, гібридів і біологічних рішень компанії Corteva Agriscience
А біостимулятори діють саме на тому рівні, який фермер не бачить візуально, але добре помічає в кінці сезону. Вони допомагають рослині спрямовувати енергію на ріст, розвиток і формування врожаю.
Отже, якщо пояснити простою мовою, біостимулятори допомагають рослині стабільно функціонувати, коли погода, умови або інші фактори намагаються її «вивести з ладу». Ми не можемо змінити температуру чи уникнути нічних заморозків, але можемо вплинути на реакцію рослини на цей стрес. У цьому полягає їх основний принцип дії.
Які культури найчастіше потребують таких рішень у складних погодних умовах?
— Біостимулятори ефективні як для основних польових, так і для плодових та овочевих культур. Наприклад, кукурудза. На ранніх стадіях після посіву вона також може зазнавати значних стресів через холод, уповільнений розвиток кореневої системи. А початковий період до фази п’ятого листка є критичним: саме тоді формується майбутній урожай, закладається качан, і будь-який стрес негативно впливає на потенційний врожай. Також важлива фаза цвітіння та запилення. Високі температури в цей період значно погіршують процеси запилення, що впливає на врожайність. Аналогічна ситуація і з соняшником. Тут також усе залежить від умов, у яких проходять ключові фази, особливо період цвітіння. Коливання температури, спека або раптові зміни погоди можуть суттєво вплинути на процес цвітіння та запилення кошика і, відповідно, на формування врожаю.
Щодо плодових культур, вони потребують таких препаратів у великих обсягах. Заморозки під час цвітіння — це серйозна проблема для садівників. Це систематичне явище, особливо в західних областях України, де зосереджені великі яблуневі сади. Там аграрії майже щороку стикаються з ризиком втрат через весняні заморозки. Крім того, вплив високих температур у період формування зав’язі або дозрівання плодів також може мати негативні наслідки.
Чи є використання біологічних рішень відповіддю на проблему, чи вони мають бути частиною технології?
— Біостимулятори мають бути частиною технології, а не лише інструментом «швидкої допомоги». Проте, на практиці фермери часто розглядають їх як останній елемент у технології — або тільки тоді, коли бачать проблему. Це зрозуміло: є пріоритети, обмеження та оптимізація бюджетів. Але з точки зору фізіології рослини ефективніше, коли ці продукти закладені в систему заздалегідь, а не застосовуються після виникнення проблеми.
Якщо мова йде про продукти, що стимулюють ріст або регулюють ключові фізіологічні процеси, їхня ефективність найпомітніша за регулярного та системного застосування. Вони підтримують фотосинтез, покращують розвиток кореневої системи, забезпечують краще засвоєння елементів живлення. Наприклад, антистресанти. Вони більше асоціюються з «пожежогасінням», але насправді стреси зараз настільки часті й різноманітні, що реагувати лише постфактум вже недостатньо. Несприятливі фактори можуть бути сильними або ледь помітними, але вони впливають на потенціал врожайності. Тому антистресанти-біостимулятори повинні працювати превентивно. Можна провести аналогію з фунгіцидами: якщо починаємо діяти лише тоді, коли хвороба вже очевидна, ми вже втратили частину врожаю. Ми боремося з наслідками, а не запобігаємо проблемі. Так само і зі стресами: якщо чекати моменту, коли рослина «впаде», то це вже мінус у врожайності.
Тому краще перестрахуватися, внести засіб завчасно, ніж потім намагатися врятувати ситуацію, коли шкода вже завдана.
Чи можна поєднувати біологічні рішення з традиційними засобами захисту? Якщо так, як це правильно робити?
— Біостимулятори чудово поєднуються з традиційними засобами захисту в класичних технологіях, і з точки зору сумісності в бакових сумішах це не є проблемою. Звісно, в кожному конкретному випадку слід враховувати особливості препаратів, перевіряти їх сумісність і дотримуватися правил змішування. У нас великий досвід поєднання таких продуктів у полі, і ми бачимо їхню ефективність у комплексі.
Один із ключових процесів, який визначає майбутній урожай, — це фотосинтез. Тому одна з основних функцій біостимуляторів полягає в тому, щоб підтримувати рослину на фізіологічному рівні, допомагати їй зберігати активний фотосинтез навіть тоді, коли зовнішні умови не ідеальні
Які помилки найчастіше роблять аграрії при використанні біологічних рішень?
— Помилки пов’язані не стільки з продуктами, скільки з очікуваннями та неправильним використанням. Часто аграрії сприймають біостимулятори як «чарівний засіб», який має врятувати ситуацію вже після сильного стресу. Але це не так. Внесення антистресанту в момент дії стресу є запізнілим і може навіть зашкодити. Ми наголошуємо на важливості застосування препаратів для пом’якшення наслідків стресів до або після їх настання.
Ще одна поширена проблема — недотримання інструкцій. Це особливо стосується продуктів, що містять живі мікроорганізми. При аналізі випадків, коли продукт «не спрацював», часто виявляється, що його внесли не у відповідний час доби, змішали з несумісним препаратом, або після внесення пішов дощ і змив діючу речовину. Або ж було порушено рекомендований режим застосування.
Тому правильне поєднання — це не лише про фізичну сумісність препаратів, а й про дотримання всієї технології. Якщо все зроблено правильно, біостимулятори чудово доповнюють класичні засоби захисту та демонструють стабільний ефект у полі.
Які біологічні рішення пропонує Corteva українським фермерам?
— Corteva пропонує широкий асортимент біостимуляторів на українському ринку під брендом Corteva Biologicals. Новинка цього сезону — Біофордж®, препарат для підвищення стійкості рослин до стресів і пом’якшення їх наслідків: посухи, заморозків, граду, різких коливань температури. Другий препарат — Стімулейт®, який з’явився минулого року, належить до групи фізіологічної підтримки рослин і є регулятором росту на основі трьох гормонів — цитокініну, ауксину і гібереліну. Його сила полягає у впливі на фізіологію рослини на різних етапах, від раннього розвитку кореневої системи до підтримки фотосинтезу та процесів цвітіння у другій половині вегетації. Він допомагає рослині стабільно розвиватися, навіть за несприятливих умов. І третій продукт, який ми пропонуємо вже третій сезон, — Блу N®, оптимізатор ефективності азотного живлення. Його особливість — унікальний штам бактерій, які покращують засвоєння не лише азоту, а й інших елементів живлення, що підтверджено науковими статтями та дослідженнями, зокрема на українських полях.
Тут важливо зазначити, що ми пропонуємо саме комплексний підхід. Для нас це не просто група продуктів, а філософія, як біостимулятори чи мікробні продукти можуть допомагати рослині розкривати свій потенціал і компенсувати виклики, з якими вона стикається. Після придбання Corteva компаній Stoller і Symborg, лідерів на світовому ринку у сфері фізіології, живлення та біологічних рішень, ми отримали доступ до великої наукової бази та багаторічного досвіду використання цих продуктів у Північній і Південній Америці, Європі. Наші науковці допомагають нам формувати рекомендації на основі механізмів дії, а не просто діючої речовини. І ця експертиза дозволяє не просто продавати продукт, а пропонувати фермерам комплексне рішення, яке працює з точки зору фізіології, стійкості, живлення та потенціалу рослини.
Цінність полягає в тому, що це технологічна концепція, яка забезпечує фермерам більше стабільності в умовах, коли погода та стреси стають нормою, а не винятком. Це система, яка допомагає пройти сезон більш рівномірно.
Corteva пропонує широку лінійку біостимуляторів на українському ринку під брендом Corteva Biologicals
Які ще препарати очікуються на українському ринку? Чи значна різниця в часі між виведенням цих продуктів на ринок, наприклад, на північноамериканському, європейському та українському ринках?
— Швидкість виведення біологічних рішень на ринок у різних країнах дійсно відрізняється. В Україні, наприклад, частина продуктів, які Corteva отримала разом зі Stoller, вже зареєстровані та доступні, тоді як у деяких європейських країнах такі ж препарати ще проходять процедуру реєстрації. Важливо розуміти, що кожен ринок має свою специфіку. Європейський Союз, наприклад, використовує регламент FPR 1009, який чітко визначає поняття біостимулятора, його механізм дії, категорію та необхідні докази ефективності від виробника. Ця система спрощує вихід на ринок, оскільки правила зрозумілі та однакові для всіх. Маючи європейську реєстрацію, інші країни-члени ЄС можуть реєструвати продукт за спрощеною процедурою. Наприклад, у Румунії ціла група препаратів була зареєстрована всього за пів року, оскільки вони вже мали реєстрацію в іншій країні ЄС.
У США ситуація інша. Там немає єдиної класифікації біостимуляторів — ці продукти часто відносять до добрив, покращувачів ґрунту або регуляторів росту, що ускладнює процес реєстрації через відсутність окремого регламенту. Українська модель сьогодні більше схожа на американську.
Якщо Україна продовжить гармонізацію законодавства з ЄС, процес реєстрації стане значно простішим. Проте я впевнений, що наші продукти будуть доступні на ринку, оскільки компанія вже працює над відповідністю майбутнім нормам. Компанія глобально інвестує в біологічний напрям і готує цікаві рішення — зокрема, продукти для покращення доступності фосфору, мікоризні препарати та продукти для корекції живлення.
Як реагують фермери? Чи стикаєтесь ви зі скептичним ставленням до використання нових для ринку засобів?
— Готовність українських аграріїв до використання біологічних рішень — досить цікава тема. З одного боку, існує певна складність: багато фермерів звикли працювати за традиційними схемами, де родючі ґрунти, достатня волога і відносно прості технології забезпечували стабільний результат без додаткових інструментів. Але зараз вони все частіше бачать, що моделі, які працювали десять років тому, вже не дають такого ж ефекту. Погодні коливання, нестача вологи, затяжні холоди чи різкі спалахи спеки змушують переглядати підходи.
Я бачу, що цей процес вже почався. Люди починають більше цікавитися, ставити глибші запитання про механізм дії біостимуляторів, їхню реальну користь для рослини та необхідність їх використання. І тут важлива наша роль як компанії — надати науковий фундамент, пояснити механізми, показати результати досліджень, навчити правильно застосовувати продукти. Скепсис — це нормально, він існує всюди. Але я переконаний, що поєднання наукової експертизи, польових результатів і практичного досвіду допомагає його подолати. А погода, яка останніми роками демонструє непрості сценарії, тільки підштовхує до адаптації технологій. Той, хто готовий змінюватися і впроваджувати нові рішення, отримає кращий результат.
Біографічна довідка
- У 2015 році закінчив Національний університет біоресурсів і природокористування України, отримав ступінь магістра за спеціальністю «Агрономія» (кваліфікація — дослідник з агрономії).
- У 2021 році в Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків захистив дисертацію та отримав ступінь PhD (доктор філософії) з агрономії.
- У 2024 році отримав другий ступінь магістра за спеціальністю «Менеджмент» у Національному університеті біоресурсів і природокористування України.
- У 2016–2020 роках працював на посадах агронома‑консультанта та продакт‑менеджера у вітчизняній компанії з виробництва продуктів для живлення рослин, а також у компанії — дистриб’ютора закордонних біостимуляторів.
- З 2021 року працює в компанії Corteva Agriscience:
• 2021–2023 — молодший категорійний маркетинг‑менеджер ЗЗР;
• 2023 – дотепер — категорійний маркетинг‑менеджер напряму біологічних продуктів.
Ірина Ходорова, спеціально для «Пропозиції»