Найбільша зернова афера в Україні: що сталося і як не стати жертвою в майбутньому

6 хв. читати13 червня 07:20

Історія одеського холдингу «Агроінвестгруп» сколихнула весь аграрний ринок. В кінці січня 2019 ця компанія, що володіє мережею елеваторів в південній частині України, в один момент перестала розраховуватися за контрактами, а її керівництво покинуло країну і сховалося.Теґи: «Агроінвестгруп»елеваторАПК

При цьому зерно, яке знаходилося на зберіганні на елеваторах, виявилося недоступним для його фактичних власників: десятків сільгоспвиробників і трейдерів.

У результаті афери постраждало 60% великих гравців ринку: без зерна і грошей залишилися і мультинаціональні компанії (BUNGE, Delta Wilmar, Soufflet Group, CHS та ін), і великі українські агрохолдинги, та дрібні фермери. Загальний збиток від шахрайських дій посадових осіб «Агроінвестгруп» за приблизними підрахунками становить $100-120 млн. Безсумнівно, це найбільша афера на зерновому ринку України!

Станом на кінець січня ситуація виглядала наступним чином: керівництво «Агроинвестгрупп» самоусунулася, співробітники компанії активно звільняються, зерно контрагентів зберігається на елеваторах, якими незрозуміло хто управляє. При цьому отримати власну продукцію аграрії не можуть.

Що було далі? У цьому місці стає ще цікавіше, адже з початку лютого в справу вступає держава: постановою суду накладає арешт на майно «Агроинвестгрупп». Арештовується все без розбору – навіть те зерно, яке зберігалось на виділених складах, і власники якого добре відомі.

Тією ж постановою суду арештоване майно передається Національному Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Офіційна аргументація: це зроблено з метою збереження економічної вартості зерна. Під таким же приводом всі зернові з елеваторів «Агроінвестгруп» були виставлені на продаж через систему електронних торгів. Хоча постраждали від шахрайських дій компанії мали право одержати свою продукцію назад, звернувшись за захистом своїх інтересів до суду. Однак малоймовірно, що до судового рішення про право на вивезення зерна з елеваторів компанії-шахрая прислухалися.

Останньою краплею у цій чаші абсурду та несправедливості став факт продажу зерна через нібито електронні торги. Вартість, за якою був проданий товар, істотно відрізнялася від ринкової. Фактично вона була занижена на 70-80%! Так, наприклад, вартість сільгосппродукції, яка зберігалася на Ізмаїльському елеваторі, становила близько 50 млн грн, а її продали на аукціоні за стартовою ціною за 7,46 млн грн! При цьому АРМА реалізувала зерно з елеваторів ««Агроінвестгруп»» юрособам, які мають всі ознаки фіктивності. Наприклад, компанія ТОВ «Мегелан-плюс» двічі змінювала засновника і керівника, види діяльності та адресу реєстрації. Даних про ведення господарської діяльності у підприємства немає, але зате є податковий борг. Засновник юридичної особи, будучи у віці всього 20 років, вже декілька разів притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності. Ще одна юридична особа, яка придбала зерно на електронних торгах, – ТОВ «Карел-Груп», має ті ж ознаки фіктивності і статутний капітал у 1 тис. грн.

Таким чином, шахрайська схема стала ширше: крім компанії-афериста в ній тепер бере участь ще й державне агентство, яке з допомогою підставної фірми збуло зернові за заниженою вартістю. Продавши згодом продукцію на ринок за її справжньою ціною, різницю в 75% чиновники СБУ, МВС та АРМА спокійно покладуть в свої кишені. А учасники аграрного ринку виявляються жертвами розкрадання двічі: спочатку постраждавши від ««Агроінвестгруп»», а потім – від дій державних структур.

Які висновки можна зробити?

Історія ««Агроінвестгруп»» стала дорогим і болючим уроком для всіх учасників аграрного ринку. Вона перемеле правила гри в сільгоспгалузі – і вони більше ніколи не стануть колишніми. Довіра між учасниками ринку, довіра до українських компаній з боку міжнародних, довіра між фермерами і мультинаціональними холдингам похитнулася – і тепер будь-яким домовленостям будуть передувати уважні перевірки.

Особливо це актуально для дрібних і середніх фермерів, яким необхідно бути подвійно і втричі пильними. Наш ринок, як виявилося, зовсім не захищений від зернових аферистів. Дбати про свою безпеку треба самим, і в першу чергу – через ретельну перевірку, що передує зміцненню партнерських уз договором.

Щоб у майбутньому не стати жертвою подібних афер – будьте уважні і підозрілі. На жаль, тільки так можна себе убезпечити. Вивчайте контрагента, не соромтеся задавати питання, аналізувати фінансові показники. Якщо у компанії є затримки з оплатами, якщо при розрахунку вони використовують готівку, якщо у вас виникають сумніви в достовірності складських розписок – все це може бути ознаками шахрайства.

Але що робити, якщо на стороні аферистів виявляється і держава? Тут виробити лінію поведінки набагато складніше і єдиної правильної поведінки бути не може. Єдине, що ми можемо зробити – вивчити ситуацію, щоб хоча б не наступити на ті ж граблі знову.

У ситуації з «Агроінвестгруп» підтримка шахраїв з боку держави відчувалася спочатку: при перевірці на елеваторах не помітити подвійні складські розписки можна лише навмисно закриваючи на них очі. А як розцінювати той факт, що ПАТ «Аграрний фонд», які першими забили тривогу при недопуску на елеватори для перевірки власного зерна, тут же стали фігурантами перевірок НАБУ? Роботу фонду заблокували буквально через тиждень після звернення в СБУ, прокуратуру та Нацполіцію з приводу розкрадання зернових. Складно не помітити і участь Нацполіції, яка перешкоджала вивозу зерна з елеваторів його законними власниками.

На жаль, навіть коли дії керівництва «Агроінвестгруп» були визнані шахрайськими, державні структури займаються не захистом постраждалої сторони, а загарбуванням того, що не встигли вкрасти аферисти. Через схеми з електронними торгами та фіктивними підприємствами, вони набивають власні кишені за рахунок збитків аграріїв.

Втім, це не єдиний спосіб держави наживатися на агровиробниках. Чого тільки вартий нещодавно прийнятий закон про обов’язкове ліцензування складів з пальним? Ось де простір для дій у чиновників! Аграрії виявилися в ситуації, коли вони змушені або проходити масу безглуздих перевірок і процедур, модернізувати ємності для зберігання палива і отримувати непотрібні ліцензії, або платити півмільйонні штрафи. Причому терміни в законі встановлено такі, що вкластися в них апріорі неможливо. Відмінний спосіб поповнення державної казни і нескінченне поле для «домовленостей» з чиновниками.

Історія з «Агроінвестгрупп» ще довго буде центральною темою для обговорення в аграрних колах. Ще довго нам доведеться розсьорбувати наслідки цієї афери і вибудовувати новий формат відносин. Єдиний плюс у всій цій ситуації – миттєве падіння рожевої пелени з очей учасників ринку. Як протверезний холодний душ, вона нам показала, що у шахраїв немає кордонів і немає гальм. І що сподіватися на підтримку держави ще ой як рано. Швидше потрібно бути готовим боротися на два фронти.

Джерело: agroreview.com