Про те, як Інститут зрошуваного землеробства НААН зміг досягти таких почесних титулів, про сучасні технології та задуми propozitsiya.com розповідає Раїса Вожегова.
– Повідайте, будь ласка, про установу, якою керуєте.
– Шлях Інституту зрошуваного землеробства НААН України розпочався з експериментального поля, згодом була створена дослідна станція, а потім її було трансформовано у станцію вирощування бавовни, яка пізніше стала Інститутом бавовництва. У 1956 році, коли в Україні почалося активне зведення зрошувальних комплексів, а бавовник стали культивувати в Середній Азії, виникла потреба у створенні наукової організації, яка б займалася питаннями іригації: розробкою агросистем, технікою та методами поливу, різноманітною дощувальною технікою, виведенням і підбором видів. Два роки тому Інститут зрошуваного землеробства НААН України відсвяткував своє 125-річчя та до цієї дати відкрив музей історії Інституту.
– Які сфери наукових досліджень в Інституті є першочерговими зараз?
– Головний напрямок Інституту зрошуваного землеробства НААН України – іригаційне землеробство. Вирішуємо питання раціонального вживання води, ресурсів, збереження продуктивності, оскільки іригація не повинна знижувати родючість ґрунту. Розробляємо структуру посівних площ і чергування культур, підбираємо сорти та гібриди, займаємося селекцією сільськогосподарських рослин безпосередньо для зрошення. Мова йде про пшеницю, сою, кукурудзу, люцерну та помідори. Для кожного виду розробляємо агротехнологічний паспорт, де вказані норми висіву, дози добрив, що необхідні для отримання економічно виправданого рівня урожаю. Займаємося і насінництвом: купуємо насіння у компаній-оригінаторів і розмножуємо їх, щоб забезпечити наш регіон насіннєвим матеріалом високої якості. Йдеться про ріпак, нут, сорго та соняшник. У 5 дослідних господарствах розмножуємо еліту та супереліту. Паралельно ведемо суходольне землеробство.
– Які культури селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН мають найбільший попит?
– Пшениця, соя, люцерна, кукурудза. Затребувані у наших аграріїв сорти сої Дiона, Даная, Святогор, озимої пшениці Марія, Росинка, Овідій тощо. До 80% сортів люцерни, що засівається в Україні, – це сорти селекції нашого Інституту, найвідоміші серед яких Унітро, Серафима, Зоряна, Надія 2. Сорти Інституту зрошуваного землеробства НААН України користуються попитом по всій Україні, а також у далекому і близькому зарубіжжі. Вони універсальні – дають високий, стабільний урожай. Посівний матеріал ми не тільки вирощуємо, а й відправляємо замовникам, будь-якими зручними для них шляхами.
– Які культури користуються популярністю за межами країни?
– Нагороду «Експортер року» ми отримали за реалізацію пшениці селекції Інституту зрошувального землеробства в Турецьку Республіку. Ця країна за природно-кліматичними умовами дуже подібна до південної частини України. Турецька компанія «Семіла Сід», щоб не витрачати чималі кошти і час на створення нових сортів озимої пшениці (поряд із нутом є основною культурою у виробництві та структурі споживання в Туреччині. – Ред.), пішла простішим шляхом – відібрала 5 сортів із різних регіонів України і протягом 3 років тестувала їх у Туреччині. Херсонський сорт Марія селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН за врожайністю, якістю зерна, стійкістю до шкідників і захворювань виявився оптимальним для турецьких кліматичних умов і виробничих реалій. У результаті «Семіла Сід» придбала в Інституті 20 т насіння на суму 0,5 млн грн. З кожного проданого кілограма нашому Інституту будуть надходити роялті в сумі 5-8% від реалізації вирощеного там насіння.
– Назвіть, будь ласка, види твердої пшениці, які підходять для українського клімату.
– У Реєстрі сортів рослин України є достатньо видів селекції озимої твердої пшениці Інституту зрошуваного землеробства, а саме: Дніпряна, Кассіопея, Андромеда, а також в разі потреби, якщо буде запит на озиму тверду пшеницю можна використовувати види селекції Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. Ми готові гарантувати поставку товарної партії насіння для промислового вирощування під замовлення для постійних клієнтів.
До речі, якщо буде запит і потреба, ми зможемо розмножити будь-які рідкісні сорти сільськогосподарських рослин, включаючи бавовник. В Інституті зрошуваного землеробства НААН є єдина в Україні колекція насіння різних видів бавовника. Вона збережена і підтримується в стані, придатному для розмноження. Два види нашої селекції – Дніпровський 5 і Підозерській 4 знаходяться в Держреєстрі сортів, рекомендованих до культивування в Україні.
– За даними метеорологів у найближчі десятиліття в Україні потеплішає настільки, що можна буде вирощувати не тільки рис, а й бавовник …
– Рис – це культура, яка має великий попит у населення. На півдні України його культивують з 1962 року, коли були зведені перші рисові системи в південних областях країни, які за кліматом і кількістю сонячних днів цілком для нього придатні. Наразі рис вирощується в Одеській (Кілійський, Ізмаїльський райони) та Херсонській (Каланчацький, Скадовський, Голопристанський райони) областях.
Річне споживання рису в Україні становить 100-120 тис. т. Сьогодні внутрішні потреби ринку задовольняються на 50%. Переконана, що завдяки розширенню виробничих площ із використанням крапельного зрошення, за рахунок впровадження нових технологій, економії води, більш високої врожайності, господарства півдня України зможуть повністю забезпечити країну вітчизняним рисом.
Повторюся, щоб вирощувати рис без значних капіталовкладень у будівництво рисових зрошувальних полів, необхідно впроваджувати крапельне зрошення. Це дозволить економити воду та енергоресурси. Технологію вирощування рису при затопленні в чеках, а також на крапельному зрошенні розробляє Інститут рису НААН України.
– Що скажете про фінансування аграрної науки?
– Бюджетного фінансування не вистачає, воно покриває лише 50% фонду оплати праці. Нам доводиться самим заробляти кошти. Реалізуємо технології та насіння, консультуємо господарства не тільки в Херсонській, Миколаївській, а й у Запорізькій, Дніпропетровській та інших областях. Отримані Інститутом зрошуваного землеробства НААН кошти спрямовуються на зарплату співробітників і на найнеобхідніше – добрива, пестициди, дизпаливо і запчастини. Нову життєво важливу сільгосптехніку придбати важко – з державними бюджетними структурами не хочуть укладати кредитні та лізингові договори. Однак в цьому році відкриваємо насіннєвий завод. Кошти на його обладнання отримані завдяки спонсорській допомозі наших дослідних господарств.
– Розкажіть про майбутній насіннєвий завод.
– Це буде багатоцільовий завод, де можна очищати, сортувати і доводити до високих кондицій насіння всіх культур – пшениці, кукурудзи, сорго, люцерни тощо. За місяць ми зможемо готувати такі обсяги насіння, які раніше обробляли за 4-5 місяців. Потенційні виробничі потужності заводу складуть до 5 т/год. насіння. На новому очисному заводі для кожної культури передбачені спеціальні решета, які дозволять відсортувати насіння з мінімальним травматизмом. Відкриття заплановано на 2 червня 2017 року, коли будемо традиційно проводити Міжнародний день поля.
– В якому стані система іригації на півдні країни?
– У Херсонській області збереглося 70% іригаційних систем. Без них землеробство в цій зоні неможливе. Площі, які потребують іригації, збільшуються з кожним роком у зв’язку зі зміною клімату. Є державна програма з відновлення іригаційних систем. Під цю програму Світовий банк планує надати кредит в $ 130 млн. Кошти підуть на зрошувальні канали, які потрібно відновити в першу чергу, заміну насосів, закупівлю дощувальної техніки. Відзначу, що керівники деяких великих господарств вже давно інвестують власні кошти у збереження і відновлення іригаційних систем, не чекаючи державної допомоги, самі виявляють ініціативу.
– Як вдалося домогтися таких результатів?
– Це заслуга висококваліфікованого колективу Інституту зрошуваного землеробства НААН. У нас працюють метри української селекційної науки – Олена Тищенко, Юрій Лавриненко, Галина Базалій та інші.
Третина співробітників в Інституті зрошуваного землеробства НААН – молодь. Ми самі виховуємо кадри, турбуємося про наступність поколінь. Співпрацюємо з Миколаївським і Херсонським аграрними університетами, а також Скадовським і Каховським сільськогосподарськими коледжами. Надаємо студентам можливості для проходження практики, а найталановитіших запрошуємо до аспірантури.
– Які ще досягнення Інституту зрошувального землеробства НААН?
– Вченими Інституту зрошуваного землеробства НААН розроблені та впроваджені нові, адаптовані до посушливих умов зони, системи іригаційного і неполивного землеробства. Розроблено наукові основи раціонального природокористування, збереження родючості ґрунтів і довкілля. Вдосконалюються технології вирощування сільгоспкультур, які забезпечують реалізацію генетично зумовлених рівнів продуктивності. Створені в Інституті зрошуваного землеробства НААН високопродуктивні конкурентоспроможні види пшениці озимої, сої, люцерни, томатів, гібриди кукурудзи для умов зрошення (в Держреєстрі знаходиться 65 видів і гібридів культур селекції нашого Інституту). Відпрацьована в Інституті зрошуваного землеробства НААН система первинного та елітного насінництва зареєстрованих і перспективних сортів зернових, зернобобових, технічних, кормових, овочевих культур, багаторічних трав і картоплі вітчизняної селекції для забезпечення товаровиробників насіннєвим матеріалом.
Постійно в Інституті зрошуваного землеробства НААН проводиться підготовка наукових кадрів через аспірантуру Інституту та підвищення кваліфікації фахівців сільського господарства південного регіону. Налагоджено інформаційно-консультаційне забезпечення товаровиробників. Результати експериментальних досліджень впроваджені в Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській областях на площі 2,5 млн га.
Наша лабораторія в Інституті зрошуваного землеробства НААН біотехнології розробила ноу-хау – картопля на насіння. Лабораторія овочівництва займається селекцією томатів, які за якістю і стійкістю до шкідників і захворювань знаходяться на рівні з голландськими сортами і гібридами. І ми готові за попередньою заявкою реалізувати оптову партію промисловому овочівницькому господарству для вирощування. Приємно, коли до нас звертаються за екзотичними культурами. Так, нещодавно харківські фермери зацікавилися буркуном однорічним. Культура була втрачена. А ми в Інституті зрошуваного землеробства НААН зараз відновлюємо. Плануємо через 1-2 роки ввести до Реєстру сортів рослин України.
– Які плани на поточний рік?
– У 2017 році в Інституті зрошуваного землеробства НААН плануємо закласти випробувальний полігон по рідкісним зернобобовим культурам такими як: нут, сочевиця тощо. В минулому році Інститут вступив в Асоціацію зернобобових культур. Будемо тестувати і підбирати бобові культури, адаптовані для Степу України. Крім того, деякі країни, зокрема Узбекистан і Казахстан, цікавляться нашими видами сої та люцерни. Плануємо укладати договори і проводити випробування в їх грунтово-кліматичних умовах для виявлення найбільш врожайних і адаптованих до кліматичних умов цих країн видів, щоб надалі вирощувати і реалізувати їм наше насіння.
Світлана Цибульска, [email protected]