Озима пшениця відіграє важливу роль в аграрному секторі України та багатьох держав світу. Її значне поширення зумовлене чудовою адаптивністю культури, а також великою харчовою цінністю її зерна. За кількістю корисних елементів зерно пшениці краще задовольняє потреби людського організму в порівнянні з зерном інших зернових. У складі пшеничного зерна є 12–24 % протеїну, 53–58% вуглеводів, приблизно 2 % жиру, а також мінеральні речовини та рослинні волокна.
Першочергове завдання пшениці — забезпечення населення хлібом і різноманітними хлібопродуктами — харчами. Тому створення новітніх, більш пристосованих до мінливих кліматичних умов, видів і збільшення їхнього генетичного потенціалу в аграрній сфері є ключовим завданням для селекціонерів будь-якої епохи.
У цьому напрямку особливо результативно працює колектив Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (далі «Інститут»), очолюваний директором Інституту, всесвітньо визнаним генетиком-селекціонером, Героєм України, академіком НАН України Володимиром Васильовичем Моргуном.
Кожного року, з метою просування національної селекції та насінництва зернових і технологій їхнього вирощування, традиційно на землях Інституту проводиться міжнародна науково-практична конференція «День Поля», в якій беруть участь десятки висококваліфікованих фахівців з провідних організацій та агропромислових підприємств нашої країни, колеги з інших держав.
Цього року, зважаючи на умови воєнного стану в державі, усі етапи конференції відбулися безпосередньо на угіддях Інституту та Дослідного сільськогосподарського виробництва Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (далі «Дослідне виробництво») в населеному пункті Глеваха Фастівського району Київської області.
У роботі форуму взяли участь близько сотні учасників, серед яких були присутні представники органів виконавчої влади, вчені, керівники та спеціалісти зарубіжних і вітчизняних агрофірм, насіннєвих господарств, фермерських господарств.
Також активну участь брали міжнародні компанії: «Сингента» (Швейцарія), «Байєр» (Німеччина), «Індіго Агрікалче» (США), «Агрісол/Валагро» (Україна/ Італія), агрохолдингу Agroprosperis Group (Україна-США), Укрпромінвест-Агро, які мали можливість, так би мовити, зблизька ознайомитися з селекційними здобутками Інституту — сортами золотих київських пшениць, що є цінним внеском у посилення продовольчої безпеки нашої держави, особливо під час широкомасштабної війни.
Пленарне засідання конференції розпочав привітальним виступом Сергій Ярославович Коць, заступник директора ІФРГ НАН України з наукових питань, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, який від імені академіка НАН України Володимира Васильовича Моргуна побажав учасникам міжнародної події продуктивної роботи та приємних вражень від спілкування.
До його вітальних слів долучився голова Фастівської районної державної адміністрації Київської області — Владислав Володимирович Литвин, який привітав усіх учасників заходу з днем хліба та хлібороба, і закликав фахівців у скрутний воєнний час тісніше взаємодіяти з наукою. Він підкреслив, що аграрії Фастівського району вже готові до таких дій. Тому основне завдання конференції — загострити увагу на проблемах, з якими мають справу керівники та працівники аграрних підприємств.
Сергій Коць, заступник директора з наукових питань ІФРГ НАН України, відкриває Міжнародну науково-практичну конференцію «День поля-2024»
Крім того, учасники цього форуму мають можливість поспілкуватися з науковцями, ознайомитися з новими видами озимої пшениці селекції Інституту, технологіями їхнього культивування та завчасно укласти угоди на придбання високоякісного національного посівного матеріалу, виробленого в Дослідному виробництві.
Голова Фастівської районної ради Віктор Петрович Веремейчик побажав учасникам конференції рясного врожаю та легкої роботи! Він розповів про поточну ситуацію в аграрній галузі Фастівщини, зауваживши, що на сьогодні район за сільськогосподарським потенціалом є одним із передових у Київській області.
Віктор Петрович також висловив надію, що час від презентації нових сортів до їх вирощування на полях Фастівського району буде значно меншим, і Київщина стане одним із ключових аграрних регіонів України.
Головна доповідь конференції «Внесок Інституту фізіології рослин і генетики НАН України у підтримку продовольчої безпеки країни», з якою виступив член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Руслан Андрійович Якимчук, була присвячена новим видам озимої пшениці та особливостям їх обробітку.
Руслан Якимчук, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України презентує сорти пшениці озимої селекції Інституту фізіології та генетики рослин НАН
Варто зазначити, що за відносно невеликий період селекційна робота досягла вражаючих успіхів. Перейнявши від народної селекції на початку ХХ століття сорти зернових з урожайністю 7 ц/га, сьогодні вчені створили види зернових із генетичним потенціалом понад 100 ц/га.
З чого зароджується новий вид? Правильно: з ідеї селекціонера. Хтось колись сказав: якщо селекціонер за своє життя подарував людям хоча б один хороший сорт, він може вважати себе щасливчиком – підкреслив Руслан Андрійович. — А в творчому доробку академіка Моргуна близько 200 сортів та гібридів сільськогосподарських рослин, які внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Завдяки найсучаснішим досягненням молекулярної генетики, селекції та біотехнології науковцям Інституту вдалося розробити теоретичні засади та способи створення високоврожайних видів озимої пшениці з високою якістю зерна і стійкістю до стресових факторів навколишнього середовища, з врожайністю понад 100 центнерів зерна з гектара.
Владислав Литвин, голова Фастівської РДА, Давид Коновалов, директор ДСВ ІФРГ НАН України, Віктор Веремейчик, голова Фастівської районної ради
Доповідач висловив сподівання, що шлях від демонстраційних посівів нових сортів та вивчення елементів технологій їх вирощування до застосування їх на полях – буде дедалі коротшим і Україна стане житницею всієї Європи.
У передвоєнний період сорти озимої пшениці селекції Інституту займали посівну площу близько 2 млн га, що становить 30 % усіх посівів цієї культури в Україні, а кожен третій хліб виготовляється з сортів пшениці, створених академіком Володимиром Васильовичем Моргуном.
Область поширення сортів селекції Інституту досить велика – від Львівського Полісся до Степів Донецької області і далеко за кордоном. Загальний збір зерна з цих посівів щороку повністю покриває потреби України в продовольчому зерні, що є значним внеском у забезпечення продовольчої безпеки країни та збільшення її експортного потенціалу.
Серед вже відомих особливої уваги заслуговують такі універсальні сорти інтенсивного типу, як Подолянка, Богдана та Снігурка. Вони забезпечують стабільно великі врожаї зерна в усіх кліматичних зонах України, мають чудову посухо- та морозостійкість. Їхня основна перевага – висока виробнича надійність. Перелік сортів можна продовжити й досить відомими новинками – Городниця, Київська 17, Софія Київська, Щедрівка Київська та інші.
Не менший інтерес у сільгоспвиробників викликають високоінтенсивні сорти, які за сприятливих умов вирощування та енергоємної технології забезпечують отримання рекордних врожаїв. Це сорти Астарта, Фаворитка та Новосмуглянка. Цього року їхній список поповнили абсолютно нові сорти – Київська 20, Джамала та Астарта Нова, які вдало поєднують високу продуктивність із якістю зерна.
У зв’язку з нестійким експортом аграрної продукції Інститут активно запроваджує новий напрямок селекційної роботи – створення сортів, зерно яких має високі хлібопекарські властивості. До цієї групи належать Здоба Київська та Донор Київський, які відрізняються унікальною якістю зерна, основне призначення якого – виробництво високоякісних хлібобулочних виробів та екстра якісного борошна, у тому числі й на експорт. Варто наголосити на унікальності сорту озимої пшениці Донор Київський, зерно якого містить 17,0–18,0 % високоякісного білка.
В Інституті успішно працює «Клуб 100 центнерів», який є своєрідним показником новітніх агротехнологій. Сьогодні зусилля селекціонерів Інституту спрямовані на підвищення стійкості озимої пшениці до посухи та морозів, посилення імунітету до основних хвороб, зокрема, вірусних, поліпшення якості зерна та застосування сучасних біотехнологічних методів селекції. Адже наше завдання – нести користь людям і бути лідером у цій важливій справі.
Не менш цікавою та актуальною була доповідь завідувача відділу мінерального живлення рослин Інституту, академіка НАН України Віктора Валентиновича Швартау на тему: «Основи обґрунтованих технологій живлення та захисту озимої пшениці». Доповідач окреслив способи підвищення ефективності використання добрив, сучасні рішення у боротьбі з хворобами, бур’янами та протидії виляганню.
Віктор Валентинович Швартау, завідувач відділом мінерального живлення рослин ІФРГ, академік НАН, розповідає про основи раціональних технологій живлення та захисту пшениці озимої
Він повідомив, що науковці Інституту брали активну участь у розробці системи збільшення продуктивності озимої пшениці за нестачі ресурсів, яка впроваджена у передових агропідприємствах Київської, Черкаської, Вінницької, Полтавської та інших областей. Це впровадження забезпечило отримання додаткової сільськогосподарської продукції, а принципи оптимальних технологій викладено у виданні «Клуб 100 центнерів».
«Інститут для наших партнерів пропонує не тільки сорти та насіння, а й технологічну підтримку їхнього вирощування. Ці рішення є фундаментом аграрного виробництва в Україні під час війни та у період відбудови після війни, мають надзвичайне значення для забезпечення продовольчої безпеки держави та збереження ролі України як одного з гарантів продовольчої безпеки світу», — наголосив доповідач.
І з цими словами важко не погодитися!
Особливий інтерес у учасників конференції викликала доповідь член-кореспондента НАН і НААН України Олександра Ілліча Рибалка, в якій він розповів про актуальність нового напряму селекції, що передбачає створення продукції для здорового харчування. Увагу гостей було акцентовано на необхідності вирощування не тільки високоврожайних якісних сортів озимої пшениці, ячменю і спельти, а й таких, що містять у зерні ряд корисних для організму людини поживних речовин, здатних запобігти виникненню серйозних захворювань та продовжити життя.
Олександр Ілліч Рибалка, член-кореспондент НАН і НААН України, доповідає про актуальні напрями селекції зернових колосових культур
Одним словом, хліб майбутнього, окрім харчових властивостей, матиме ще й лікувальні властивості.
Після закінчення пленарної частини Руслан Якимчук на демонстраційному полі ознайомив учасників конференції з відомими сортами та лініями-кандидатами у сорти озимої пшениці, яких було представлено понад 110. Він давав детальну характеристику кожного сорту, відповідав на численні запитання хліборобів. А побачити було що, навіть тим, хто займається насінництвом не одне десятиліття. Сорти Інституту користуються великим попитом у всіх областях України.
Кожен учасник міжнародної конференції мав змогу побачити найкращі сорти київських пшениць, серед яких особливий інтерес викликали сорти-новинки з високою продуктивністю, якістю зерна та стійкістю до посухи — Астарта Нова, Звенигора, Вежа Київська, Ювілейна Патона та Вижниця. Насичений інформацією огляд зайняв більше часу, ніж було заплановано, запитань та обговорень щодо нових сортів і застосування окремих елементів технології було багато, особливо коли доповідач говорив про особливості селекційної справи, яка, крім професійних знань, вимагає багато терпіння, точності, кропіткої роботи та удачі.
Адже через руки селекціонера проходять десятки тисяч колосків, перш ніж новий сорт потрапить до хлібного поля. Використовуючи нові високоврожайні сорти та сучасні технології, аграрії зможуть забезпечити гідний добробут нашої країни. Оскільки площі під пшеницею практично не збільшуються, то досягти збільшення її виробництва можливо лише завдяки підвищенню врожайності.
В продовження заходу за круглим столом вдалося поспілкуватися з його учасниками.
Директор ПП «Веселий роздол» Вознесенського району Миколаївської області Михайло Олександрович Молдованенко зазначив, що з Інститутом почав співпрацювати нещодавно, на полях свого господарства під врожай наступного року вже обрав собі декілька сортів та подякував академіку Моргуну за його творчу працю, за смачний запашний хліб із київських пшениць на столі.
Далі розмову продовжив директор ТОВ «Прилуцький хлібодар» (Чернігівська область) Сергій Олександрович Козинний: «Сорти озимої пшениці селекції ІФРГ НАН України на наших полях були одними з найкращих. Я дуже задоволений обраним для посіву сортом озимої пшениці Здоба Київська, яка за якістю зерна є унікальним для борошномелів та хлібопекарів. Хочу відзначити й високу врожайність сорту озимої пшениці Дарунок Поділля.
А від хліборобів нашого товариства — низький уклін і щира хліборобська вдячність науковцям Інституту за титанічну працю їхніх рук і розуму».
Богдан Моргун, доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України з вітальним словом на дослідних полях ІФРГ
Одним із поважних гостей був директор АФ «Гранат» (Одеська область) Анатолій Іванович Артеменко: «Працюючи в сільському господарстві понад 20 років, лише у 2023 році отримав у складних умовах Одеського Степу врожай пшениці на рівні 9–10 т/га. Сорт Малинівка —це просто диво».
«Чи потрібно Україні багато сортів озимої пшениці? Це питання хвилює кожного, хто так чи інакше пов’язаний із зерновим виробництвом. Одним воно цікаве з точки зору отримання максимального врожаю, іншим – задля досягнення найвищої якості під час переробки на борошно, — з цих слів розпочав свій виступ директор ТОВ «Білоцерківхлібопродукт» Іван Петрович Шилов. — Аграріїв обіцянками не заманити. Бо й справді: хто хоче працювати – той працює і в важких умовах воєнного стану. Хліб повинен стати рушієм не лише для села, а й для економіки в цілому», — запевнив доповідач.
Також усіх присутніх привітав доктор біологічних наук, член-кореспондент Національної академії наук України Богдан Володимирович Моргун. «Сьогодні я побачив багато знайомих облич, людей, з якими працюємо десятки років, — зауважив він. — Це означає, що аграрії продовжують цікавитися нашими сортами, а особливо новинками. Тож сподіваємося, що наша селекційна діяльність перетвориться на добрі врожаї у господарствах-партнерах».
На завершення конференції директор ДСВ ІФРГ НАН України Давид Віталійович Коновалов висловив щиру подяку всім учасникам конференції та ще раз підкреслив, що сорти озимої пшениці, які пропонує Інститут, є одними з найкращих. «За насінням київських пшениць до нас звертаються аграрії з усієї України. Інститут і Дослідне виробництво вже розпочали реалізацію насіння під врожай 2025 року. В асортименті всім відомі сорти, які вже широко використовуються у виробництві: Астарта, Городниця, Софія Київська, Здоба Київська, Фаворитка, Снігурка, Богдана, Подолянка, Новосмуглянка, Щедрівка Київська та Київська 17.
Іван Шилов, директор ТОВ «Білоцерківхлібопродукт » ділиться з колегами досвідом вирощування сортів пшениці озимої селекції ІФРГ НАН України
І нові сорти, які пропонуємо виробнику: Синтетик 240, Київська 19, Київська 20 та Джамала, — додав Давид Коновалов. — Ми завжди раді новим замовникам і готові задовольняти всі їхні потреби у високоякісному посівному матеріалі. Агрономам варто пам’ятати золоте правило: заощаджена копійка на насінні — втрачений карбованець на врожаї. Хочете бути прибутковим — сійте якісним насінням!
Київські пшениці – надійна основа в агробізнесі для хліборобів України.
Анатолій Іванович Артеменко, директор АФ «Гранат» та завідувач відділу науково-технічної інформації та маркетингу Володимир Васильович Вакуленко на дослідному полі ІФРГ НАН України
Я прагну, щоб війна якнайшвидше закінчилася і в Україні запанували мир, стабільність і спокій. Ми, хлібороби, хочемо мирного неба над полями, щоб вирощувати хліб, годувати Україну і весь світ та будувати процвітання. Наш девіз: “Не треба боятися майбутнього, треба його використовувати”. Хліб — це наша мирна зброя!»
Придбати високоякісне насіння озимої пшениці можна безпосередньо в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України (ІФРГ НАН України) або в Дослідному сільськогосподарському виробництві ІФР НАН України [email protected]
Звернувшись до науковців Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, ви зможете не тільки придбати високоякісне насіння найкращих сортів озимої пшениці, а й отримати повний консультаційний супровід – від підготовки ґрунту до збирання врожаю. Разом ми сильніші! Ми працюємо з Вами, для Вас та заради процвітання України!
Давид КОНОВАЛОВ,кандидат сільськогосподарських наук,директор ДСВ ІФРГ НАН України