Про майбутні перспективи аграрної галузі розповів Юрій Данько, заслужений економіст України, проректор з наукової та міжнародної діяльності Сумського аграрного університету.
Пане Юрію, поділіться своїм баченням ситуації на ринку праці в агросекторі? Наскільки затребуваним залишається аграрний напрямок серед майбутніх фахівців?
— Сьогодні підготовка майбутніх кадрів для аграрної сфери, на жаль, обговорюється недостатньо. Мені здається, це дещо несправедливо, адже саме університети є головними постачальниками кадрів для сільського господарства.
Почуття вдячності — це одна з рис, притаманних західним країнам. Це також відображається у їхньому ставленні до університетів. Чому такі потужні заклади, як Гарвард, Єль, Кембридж та Оксфорд? Тому що їхні випускники пам’ятають про ці навчальні заклади, не забувають про них і пишаються отриманою там освітою.
На жаль, з певних причин, частково через саму аграрну освіту, наші випускники не завжди згадують навчальні заклади, які вони закінчували. Однак ситуація змінюється, і це стосується також сучасного ринку, включно з ринком праці.
Аграрний сектор залишається для України одним з ключових джерел бюджетних надходжень. Водночас ми спостерігаємо, що це одна з найбільш динамічно розвиваючих галузей. Цьому сприяє безліч факторів, зокрема і розвиток світового аграрного сектору.
Юрій Данько, заслужений економіст України, проректор з наукової та міжнародної діяльності Сумського аграрного університету
Які основні світові тенденції в аграрній сфері ви відзначаєте, і яку роль у них відіграє Україна?
— Згадуючи сьогодні про війну в Україні, ми всі розуміємо, що світ не відчуває цю війну так глибоко, як ми, українці. Світ продовжує розвиватися, конкурувати на глобальному ринку, досить успішно. Натомість Україна поки що не може повноцінно змагатися в таких умовах.
Проте, нам все одно слід звертати увагу на це — зокрема на світові тренди. Сьогодні аграрний сектор є однією з найбільш динамічних галузей. Ми спостерігаємо трансформаційні процеси: активно розвивається точне землеробство, аграрний бізнес впроваджує сучасні високотехнологічні рішення. Варто врахувати також аграрну політику Європейського Союзу та інші глобальні фактори. Водночас, повномасштабне вторгнення, яке триває в Україні, має значний і відчутний вплив як на аграрний сектор, так і на аграрну освіту.
Наслідки цього виявляються, зокрема, у переміщенні трудових ресурсів, що є одним із ключових елементів для аграрної сфери. Для нас, як для населення регіонів, де розташовані заклади вищої освіти, як аграрні, так і загалом усі українські університети, ці процеси також мають суттєвий вплив.
Перш за все, аграрний сектор нині відчуває дефіцит кадрів. Наші фахівці або виїжджають за кордон, або мобілізуються, або переїжджають в межах країни. Тобто спостерігається багато процесів, які впливають на різні показники ефективності діяльності аграрних підприємств та агробізнесу загалом.
За рахунок чого можна подолати цей дефіцит?
— Багато аграрних підприємств сьогодні звертаються до нас із проханням надати випускника нашого університету або магістранта, який міг би замінити мобілізованого працівника чи того, хто виїхав за кордон. Ми були б раді рекомендувати наших випускників, але нинішня ситуація і для нас не зовсім сприятлива. Сьогодні ми, аграрні університети, перебуваємо в умовах жорсткої конкуренції. Якщо раніше вона проявлялася, зокрема для нашого Сумського аграрного університету, на рівні регіонів – ми змагалися з Сумським державним університетом за випускника школи, то сьогодні ця конкуренція перемістилася на глобальний рівень. Сьогодні випускники шкіл із Сум, Чернігова, Полтави, Харкова, які традиційно формували нашу студентську базу, обирають навчання або в західних регіонах України, або за кордоном.
На перший погляд, у цьому немає проблеми, якщо вони їдуть на захід України, вони все одно залишаються в країні, це наші майбутні фахівці. Але ми чудово розуміємо, що ті, хто переїхав до іншого регіону, майже ніколи не повертаються до свого рідного краю. Студент, який поїхав до Києва, ніколи не повернеться до Ямполя, Сум або Охтирки, щоб працювати в цьому регіоні.
Як реагувати на ці кадрові зміни та які рішення можуть бути запропоновані?
— Сьогодні ми по-новому дивимося на університет. Ми не розглядаємо його лише як освітній заклад, що забезпечує кадрами. Ми, українці, ще не до кінця усвідомлюємо, що власний університет, розташований в Україні – це інвестиція у майбутнє нашої держави. Разом із бізнесом ми маємо розглядати проблему глибше і бачити університет у новій ролі. Ця роль полягає не тільки в задоволенні потреб бізнесу, а й у забезпеченні повноцінного функціонування регіонів, особливо прикордонних. Йдеться про наукове забезпечення цих територій. І це проявляється у трьох аспектах.
Перший — це формування людського капіталу. Сьогодні ми простягаємо руку аграрному бізнесу і вдячні тим, хто не соромиться цю руку потиснути. У нас багато проєктів, що стосуються стажувань, підготовки, перекваліфікації, короткострокових навчальних програм і, звичайно, дуальної освіти, яка нині є дуже популярною та актуальною.
Однак я мушу констатувати, що бізнес не до кінця усвідомлює необхідність цих процесів. Простіше прийти і сказати: «Дайте нам випускника вашого університету». На мою думку, бізнес міг би діяти інакше — обрати студента третього курсу, залучити його до дуальної форми навчання, розібратися в цій сфері та інвестувати в розвиток молодих фахівців з самого початку їхньої кар’єри.
Наступний аспект — це впровадження інновацій. Ми вдячні представникам аграрного бізнесу, які сьогодні не соромляться звертатися до вітчизняної науки. Я можу назвати такі компанії-партнери нашого університету, як «Сингента», «Байєр», HALO Trust. Вони звертаються до нас за дослідженнями, ми тісно співпрацюємо, разом пишемо проєкти тощо.
І останнє — це регіональна екосистема. Або, як її модно називати, третя місія університету — забезпечення кадрами території, на якій функціонує університет. Можна багато говорити про систему вітчизняної освіти, особливо про освіту в периферійних регіонах, про регіональні заклади тощо. Але той факт, що більше половини наших випускників є основним кадровим потенціалом цих регіонів, є незаперечним.
Будемо відвертими, що сьогодні молодь не дуже йде в аграрну сферу. Так, агрономія минулого року вийшла в першу десятку переліку базових професій. Але тільки тому, що був знижений вступний бал
Сьогодні наші випускники проживають у кожній громаді. Там живуть їхні діти, там житимуть їхні онуки, і вони прагнуть працювати на цій землі. Наш заклад вищої освіти усвідомлює свою відповідальність, зокрема, за розвиток цієї екосистеми на Сумщині.
Наскільки популярною є аграрна освіта серед української молоді?
— Будемо відвертими, сьогодні молодь не виявляє великого інтересу до аграрної сфери. Так, агрономія минулого року увійшла до першої десятки базових професій. Але це сталося виключно через зниження вступних балів.
Навіть зараз наші діти прагнуть стати психологами, менеджерами, юристами, не маючи повного розуміння суті аграрного сектору. Я сам економіст за освітою і добре знаю, скільки моїх колег, колишніх одногрупників та студентів економічних спеціальностей перекваліфікувалися і перейшли працювати в аграрну сферу. Наприклад, один із моїх найближчих друзів, випускник юридичної спеціальності університету імені Ярослава Мудрого, зараз є чудовим агрономом: він навчається в нашій аспірантурі та здобуває нову аграрну кваліфікацію.
На жаль, університет не в змозі переконати випускника школи в престижності аграрного сектору. Щодо цього питання ми звертаємося по допомогу до аграрного бізнесу.
Свого часу я кілька разів відвідував агентства регіонального розвитку та заклади вищої освіти в Нідерландах. Вони всі зазначають, що їхній інноваційний розвиток базується на моделі, відомій як «Triple Helix Model» або концепція «потрійної спіралі», яка передбачає співпрацю трьох складових: промисловість, університет і місцеві громади. Скандинавські країни вже давно успішно втілюють цей концепт, натомість в Україні ця модель тільки починає набирати обертів.
Сьогодні українські університети запрошують до співпраці аграрні підприємства для формування кадрового резерву. Самотужки університет не може забезпечити належний набір студентів. Я не говорю про іноземних студентів, які обирають нас для навчання. Я говорю про випускників наших міських та сільських шкіл, які сьогодні частіше дивляться в бік Польщі, Чехії та інших країн. Причиною цього є війна та бажання навчатися за кордоном. Але якщо наша молодь поїде навчатися та працювати в інші країни, хто ж залишатиметься тут працювати?
Ви часто відвідуєте закордонні виші, на кшталт Оксфордського університету. Які, на вашу думку, цікаві спостереження чи підходи могли б бути корисними для розвитку української аграрної освіти та науки?
— Так, я дуже часто відвідую закордонні університети. Головний висновок зі співпраці з іноземними університетами полягає в тому, що українці часто критикують власну систему освіти, вважаючи її недосконалою, і багато хто намагається принизити рівень освіти в Україні. Однак наші візити та співпраця з Оксфордом, Кембриджем та іншими університетами підтверджують, що наша освіта нічим не гірша, і ми є визнаними у світі.
Сьогодні ніхто не соромиться наймати викладача Сумського національного аграрного університету. Наші викладачі мають такий самий потенціал, як і викладачі інших університетів Європи чи США. Наприклад, ми реалізуємо спільно з Британським королівським аграрним університетом програму «Стале сільське господарство та продовольча безпека». Наші випускники отримують повноцінний британський диплом, який визнається у всіх англомовних країнах світу: в США, Канаді, Австралії. В університеті також діє програма з вивчення системи точного землеробства та агроінженерії, яка включає сучасне навчання, дрони, GPS тощо.
Звісно, нам би хотілося, щоб студенти навчалися в повноцінних аудиторіях. Проте через повномасштабну війну, через бойові дії, ми не можемо цього забезпечити. Але водночас ми не можемо навчати біотехнологів чи лікарів дистанційно. Тому ми облаштовуємо навчальні аудиторії та лабораторії в сховищах і працюємо над тим, щоб навіть в нинішніх складних умовах наші студенти мали змогу отримати якісну вищу освіту.
Юлія Наружна, [email protected]