Сучасний тепличний бізнес — це вже не просто вирощування сільськогосподарської продукції, а й активне використання інноваційних технологій та цифрових інструментів для оптимізації виробничих процесів. Україна поступово впроваджує новітні технологічні розробки у тепличній галузі. Співзасновник тепличного інноваційного центру Smart Harvest Олег Демчук під час вебінару, організованого ГС «Зелені Агро Рішення», поділився власним досвідом та баченням розвитку демонстраційних теплиць Smart Harvest, а також розповів про кластерний підхід до прогресу тепличного сектору в Україні.
Олеже, розкажіть, будь ласка, про виникнення ідеї створення кластерів в Україні?
— Я займаюся питаннями кластеризації української економіки вже майже три десятиліття, з 1998 року. Знаковою подією того року, нагадаю, було те, що за ініціативи президента Леоніда Даниловича Кучми відбулися перші спроби кластеризації української економіки за підтримки американського проєкту USAID. Тоді представники США звернулися до Леоніда Даниловича, запропонувавши кластери як ефективний інструмент стимулювання мікро-, малого- та середнього бізнесу (слово «великий» ми тоді оминали). Саме в той час на світовому, і зокрема європейському, ринку відбувалися разючі зміни, і почала формуватися така структура, як ECCP (European Cluster Collaboration Platform) — європейське об’єднання кластерів, яке зараз налічує понад три тисячі кластерів у Європі.
Олег Демчук, співзасновник тепличного інноваційного хабу Smart Harvest
На сьогодні в Україні функціонує об’єднавча структура — Український кластерний альянс (УКА), головою Правління якого я є. Нині ми об’єднуємо понад 50 кластерів по всій країні, охоплюючи такі сфери, як медицина, деревообробка, суднобудування (у Миколаєві), а також IT. Багато хто з вас знайомий з IT-секторами Львова та Харкова, які характеризуються великою кількістю компаній та значними оборотами. Варто зазначити, що Львівський IT-форум (IT Arena) є одним із найбільших кластерних заходів у Європі.
І ось, дев’ять років тому, у 2017 році, у нас виникла ідея започаткувати кластерну модель для тепличного бізнесу. Тоді ми отримали підтримку від Європейського банку реконструкції та розвитку. Спільно з колегами ми розпочали створення перших теплиць — спочатку невеликих, площею приблизно 5,5 тисяч квадратних метрів. Ми експериментували з двома культурами — огірками та салатами. Згодом ми відмовилися від вирощування салатів, повністю сконцентрувавшись на огірках. Тому, коли я говорю про врожайність 40 кілограмів з квадратного метра, це не просто слова чи теорія — це реальний результат, якого ми досягли на практиці.
Як за останні роки трансформувався тепличний бізнес, і чому ви вирішили зосередитися саме на технологічних теплицях?
— Теплиця — це, по суті, живий організм, який потребує постійного вдосконалення, модернізації та адаптації до мінливих умов. Сучасні технології розвиваються надзвичайно швидко — нові рішення з’являються приблизно кожні шість місяців. Це стосується штучного інтелекту, автоматизації, роботизації, систем цифрового управління тощо.
За період з 2017 року до сьогодні ми пройшли значний шлях розвитку. Наша п’ята зустріч із власниками невеликих бізнесів, яка відбулася в рамках відкритого діалогу, була присвячена обговоренню практичного досвіду та перспектив розвитку.
Теплиця — це, по суті, живий організм, який потребує постійного вдосконалення, модернізації та адаптації до мінливих умов
Хмельницька область, безумовно, не є лідером тепличного виробництва в Україні. Традиційно сильними регіонами були Закарпаття та південні області — Миколаївщина, Херсонщина, Одещина. Серед провідних регіонів також можна виділити Черкащину, Тернопільщину (зокрема, регіон Заліщиків) та Чернівецьку область. Однак ми прагнемо вийти за рамки звичайного будівництва теплиць, наша мета — створення саме технологічних тепличних комплексів, які відповідають найсучаснішим вимогам і забезпечують стабільні результати.
Нам вдалося залучити 200 тисяч євро та побудувати в Хмельницькому сучасну теплицю на базі училища №11. Отримавши цей грант, тодішній віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко поставив цілком логічне запитання: «Кого і чому ви будете навчати, якщо немає відповідного освітнього стандарту?»
Тоді ми усвідомили необхідність розпочати не лише з будівництва теплиці, а й зі створення системи підготовки фахівців. Два роки знадобилися нам, щоб пройти всі етапи та фактично «пробити стіну». У результаті ми розробили та затвердили перший в Україні освітній стандарт для підготовки учнів за спеціалізацією вирощування культур у закритому ґрунті на базі 11-го професійно-технічного училища.
Ми маємо функціонуючу гідропонну теплицю, а також плануємо побудувати ще одну — дещо іншого формату. Ми прагнемо продемонструвати учням, що сучасні тепличні технології не обмежуються лише традиційними металевими конструкціями. На ринку з’являються нові матеріали, такі як композитні конструкції, існують різні види плівок і покриттів, а також різноманітні підходи до вирощування з використанням різних ґрунтів та технологій.
Цей проєкт став для нас одним із найважливіших поштовхів і джерел мотивації для подальшого розвитку. Ми почали об’єднувати різні напрямки бізнесу навколо цієї ідеї, формуючи єдину систему. На сьогодні ми виділяємо такі основні напрями: теплична група для ягід, овочів, грибів та квітів. Стосовно квіткових теплиць, ми маємо на увазі не лише вирощування однорічних чи багаторічних рослин. Зараз активно розвивається ринок так званих «їстівних квітів». Ми вивчили цікаве американське дослідження, яке свідчить, що основні ринки цього напряму зосереджені у Сполучених Штатах, Канаді та країнах Близького Сходу. Це нішевий, але надзвичайно перспективний тренд. І тут важливо не лише навчитися вирощувати такі культури, а й розуміти, як з ними працювати, як їх правильно використовувати та реалізовувати.
Ви проводили ґрунтовні дослідження міжнародного досвіду розвитку тепличного бізнесу. Як цей досвід інших країн вплинув на створення власної моделі розвитку тепличного напряму в Україні?
— Щоб глибше зрозуміти сучасні підходи до тепличного бізнесу, ми вивчали досвід різних країн: відвідували теплиці у США, зокрема в Кремнієвій долині, досліджували технології в Японії, Нідерландах, Китаї. Ми накопичували цей досвід, порівнювали різні підходи і в 2024 році розпочали систематичне оформлення цих знань в окрему структуру — фактично, розпочали інституалізацію цього напряму.
Ми визначили для себе так званий «шестикутник» країн, які є орієнтиром у розвитку сучасних тепличних технологій. Це Нідерланди, Німеччина, Японія, Канада, Велика Британія та США. Саме ці країни сьогодні формують підходи до технологічного, ефективного та сталого тепличного виробництва. Ми вивчаємо їхній досвід, аналізуємо різні моделі та адаптуємо найкращі рішення до українських реалій. Коли ми говоримо «ми», то маємо на увазі 40 учасників, які ведуть свій бізнес на території Хмельницької області.
В Україні більшість учасників тепличного напряму — це мікропідприємства, сімейні господарства або малий бізнес. Однак саме ці підприємства сьогодні формують основу нового тепличного напряму і мають значний потенціал для подальшого розвитку.
В Україні більшість учасників тепличного напряму — це мікропідприємства, сімейні господарства або малий бізнес. Однак саме ці підприємства сьогодні формують основу нового тепличного напряму і мають значний потенціал для подальшого розвитку
Ми також залучили до цього процесу освітні заклади. Сьогодні з нами співпрацюють два університети — у Кам’янці-Подільському та Хмельницькому, а також два коледжі. Окремо варто відзначити вище професійне училище №11, для якого ми свого часу реалізували проєкт із сучасною теплицею. Інформації про цей досвід уже багато, ми підготували чимало матеріалів, демонструючи роботу проєкту на практиці.
За чотири роки ми підготували понад 100 випускників, які отримали не лише теоретичні знання, а й реальний практичний досвід роботи з тепличними технологіями. Тому ми плануємо й надалі активно розвивати освітній компонент. Важливо наголосити, що ми говоримо не лише про формальну освіту — університети чи коледжі. Ми також працюємо над розвитком неформальної освіти через так звані тепличні інноваційні центри.
У листопаді 2025 року, спільно з компанією Delphi з Нідерландів, нам вдалося отримати грантове фінансування — перші 4 мільйони євро. Ми не плануємо зупинятися на досягнутому. Наша мета — залучити до 20 мільйонів євро для тепличних інноваційних центрів. Ми не займаємося розбудовою промислових теплиць, натомість створюємо демонстраційні теплиці та паралельно — якісні, зручні тренінгові центри. Наразі функціонують два тренінгові центри — у Львові та Хмельницькому, які зможуть одночасно приймати до 100 осіб. Цікаво, що ми вирішили створювати їх за допомогою 3D-друку. Це будуть перші в Україні тренінгові центри, збудовані за цією інноваційною технологією. Вони матимуть модульну структуру, що дозволить адаптувати простір під різні формати навчання — від роботи окремих груп до проведення масштабних заходів.
Отже, ми говоримо як про формальну освіту, що має державну акредитацію, так і про неформальні освітні центри. Вони будуть доступні для широкого кола учасників — школярів, студентів, підприємців, інноваторів та всіх, хто прагне отримати практичні знання у сфері тепличних технологій. Також ми плануємо побудувати готель, що надасть учасникам освітнього процесу можливість проживання, дозволяючи їм не просто відвідувати заняття, а повноцінно навчатися, працювати над проєктами та обмінюватися досвідом.
У цих центрах ми прагнемо продемонструвати не лише окремі технології, а й комплексний підхід до сучасного тепличного виробництва. Це будуть рішення, що застосовуються в Нідерландах, Німеччині, Канаді, Японії — від енергоефективності та автоматизації до створення й тестування нових технологічних рішень і прототипів.
Smart Harvest — тепличний інноваційний центр — є першим прикладом, коли на території індустріального парку функціонують не лише бізнесові структури. Ми не є комерційною організацією. Агенція сталого розвитку АСТАР та ГО «Клуб ділових людей Україна» — це громадські організації, наша мета — створити модель, яка буде хоча б самоокупною. Smart Harvest базуватиметься на п’яти теплицях різного рівня технологічності: від високотехнологічної скляної теплиці до середньо- та низькотехнологічних форматів. Також ми плануємо створити експериментальну теплицю, де можна буде тестувати нові підходи та рішення.
У цих центрах ми прагнемо продемонструвати не лише окремі технології, а й комплексний підхід до сучасного тепличного виробництва. Це будуть рішення, що застосовуються в Нідерландах, Німеччині, Канаді, Японії — від енергоефективності та автоматизації до створення й тестування нових технологічних рішень і прототипів
До нашого проєкту ми також залучаємо комунальні підприємства. Наразі дві територіальні громади, Теофіпольська і Шепетівська, виграли гранти в програмі «U-LEAD з Європою», а Теофіпольська — ще один грант від «Астарти». Вони вже збудували теплиці, кожна площею 600 м². У Теофіполі — це овочева теплиця, а в Шепетівці — квітковий напрям.
Наша ідея полягає в тому, щоб комунальні підприємства в територіальних громадах мали власну спеціалізацію і могли забезпечувати потреби місцевих мешканців, одночасно створюючи нові можливості для розвитку. Для нас надзвичайно важливо співпрацювати з громадами, органами місцевого самоврядування та обласними структурами — чи то обласною військовою адміністрацією, чи обласною радою.
Які ще проєкти ви плануєте реалізувати найближчим часом?
— У нас є низка інших проєктів. Нам вдалося отримати 48 теплиць — це невеликі тепличні комплекси площею 60–80 квадратних метрів, які будуть встановлені на базі шкіл.
Ми розвиваємо ідею підготовки майбутніх фахівців-тепличників ще зі шкільного віку. Через шкільні підприємства ми прагнемо показати дітям основи тепличного бізнесу. Але в процесі роботи виникло ще одне питання: чи можливо починати формувати такі навички ще раніше — у дошкільному віці? Ми знайшли цікавий досвід у США, де вже реалізуються подібні програми для дітей 4–5 років.
Тому для нас сьогодні актуальним є те, що в Європі називають РІЕ – регіональна інноваційна екосистема. Звісно, це не простий і не швидкий шлях, це не модель бізнесу «сьогодні вклав – завтра заробив». Це вимагає кількох років роботи. Проте це закладає міцний фундамент, з яким ми хочемо працювати.
Якщо поглянути на сучасний тепличний бізнес в Україні, яка, на вашу думку, найбільша проблема, що потребує вирішення?
— Коли ми спілкуємося з тепличними господарствами, їхнє головне занепокоєння майже завжди стосується енергетики. Енергетика суттєво впливає на ринок. Якщо ви контролюєте енергетичний аспект, то можете утримувати собівартість у межах нормальної маржі 20–25 %. Однак, коли витрати сягають 60–70 %, продукція стає неконкурентоспроможною, і вигідніше імпортувати її з-за кордону, де витрати та ризики нижчі. Енергетика сьогодні — це не лише фінансове питання, а й питання війни, блекаутів, відключень та різних форс-мажорних обставин.
Спочатку фахівці тепличного бізнесу назвали нам п’ять основних проблем, з якими вони стикаються, включаючи навчання та стажування. Smart Harvest частково вирішує це питання через співпрацю з університетами та коледжами.
Далі було піднято тему маркетингу та просування — це вже не просто «купив-продав», а глибоке розуміння ринку, каналів збуту та позиціонування продукції.
Поступово ми виділили загалом 12 ключових напрямів. Це ті сервіси та послуги, які кластер або керівна структура може надавати своїм учасникам.
І тут ми зіткнулися з ще однією проблемою. Наприклад, коли ветерани отримували гранти на теплиці, часто вони не мали чіткого розуміння, що саме плануватимуть вирощувати, як це робити і куди потім реалізовувати продукцію. Фактично виникає ситуація, коли суспільство дбає про ветеранів, надаючи їм теплиці, але не забезпечуючи необхідними знаннями. Це схоже на те, якби людині подарували автомобіль, але не навчили ним керувати. І це несе певний ризик. Отримати базову теплицю — це пів справи, найважливіше — це розуміння якісного, ефективного менеджменту. Тому ми дійшли висновку: перш ніж запускати масштабні проєкти в тепличному бізнесі, люди повинні пройти базову підготовку та здобути ключові практичні навички. Компанія «Delphy» (Нідерланди) спільно з ГО «Клуб ділових людей Україна» реалізуватиме з нами чотирирічний проєкт. Його мета — протягом перших двох років підготувати нових гравців ринку або посилити компетенції вже існуючих. У рамках проєкту буде відібрано 10 експертів із двох центрів — Львівського та Хмельницького. Разом із ними розроблять навчальні програми різного рівня: як вузькоспеціалізовані, так і більш комплексні. Після цього учасники проходитимуть стажування в Нідерландах. Звісно, для цього потрібно володіти двома ключовими навичками: розумінням тепличного бізнесу та знанням вузькоспеціалізованої англійської термінології.
Навіть якщо людина добре володіє англійською, у тепличній сфері існує багато специфічних термінів, які рідко використовуються у повсякденній мові. Тому часто виникає ситуація, коли людина знає мову, але не знає, як називається конкретний процес, обладнання чи операція в теплиці. А без цього нормально спілкуватися та працювати в міжнародному контексті стає надзвичайно складно.
У чому полягає відмінність вашої моделі тепличного бізнесу від тих, що вже існують в Україні?
— Ми не зосереджуємося на традиційних теплицях, яких на сьогодні багато, зокрема на Закарпатті, Тернопільщині, в Чернівецькій області. Ми рухаємося в напрямку «розумних» теплиць. Ідея полягає в тому, що після запуску нашого центру та інтеграції, зокрема, голландських технологій, ми наповнимо його сучасними рішеннями та інноваціями. Почнемо з формування лінійки доданої вартості — тобто створюватимемо більш спеціалізовану продукцію. І важливий момент: ми не боїмося навіть можливого перевиробництва, яке може виникнути з появою промислових теплиць.
Отримати базову теплицю — це пів справи, найважливіше — це розуміння якісного, ефективного менеджменту. Тому ми дійшли висновку: перш ніж запускати масштабні проєкти в тепличному бізнесі, люди повинні пройти базову підготовку та здобути ключові практичні навички
Німецькі колеги якось запитали нас: «А що ще може запропонувати Україна?». І з березня ми почали розмірковувати над тим, які продукти ми могли б розробляти самостійно.
Наприклад, у нас на Хмельниччині є Микола Мельник — він прийшов у тепличний бізнес з IT-сфери. Він дивиться на ці процеси зовсім інакше, розробляє власні IT-продукти, які можна далі вдосконалювати та тестувати як в Україні, так і потенційно на зовнішніх ринках.
Тобто нас цікавить не просто придбання готових рішень, а самостійне їх створення та впровадження. Адже наші розробки можуть не поступатися за технічним рівнем, але бути значно доступнішими за ціною. У сфері високих технологій саме розробка формує основну додану вартість. У нас будуть продукти для різних категорій покупців.
Крім того, ми плануємо на базі Smart Harvest протестувати різні джерела енергії. Це буде сонячна енергія, вертикальні вітрові установки, а також системи накопичення енергії, так звані «павербанки». Я маю на увазі невеликі демонстраційні рішення, а не великі промислові установки. В індустріальному парку вже є потужні накопичувачі на 6 мегават, але нам потрібен більш компактний формат для тестування. Якщо вдасться домовитися з японськими партнерами, ми також представимо варіанти вертикальних сонячних панелей, а також різні типи теплових насосів. Крім того, ми збережемо класичні рішення на твердому паливі, зокрема на деревині чи щепі. Наша ідея проста — спробувати поєднати всі ці елементи та знайти реальний баланс. Тобто зменшити залежність від традиційних постачальників електроенергії та газу і частково створити власний енергетичний «острів», де енергія виробляється з різних локальних джерел.
Отже, нам ще є чим поділитися. І планів багато — ми й надалі прагнемо розвивати інноваційні технологічні рішення та тестувати нові розробки на практиці. Попереду багато цікавого.
Юлія Наружна, [email protected]