Згідно з результатами досліджень, наразі найбільша кількість ветеранів після завершення служби висловлюють намір займатися сільським господарством. Про наявні перспективи для фермерів-початківців у Вінницькій області розповів Олег Сідоров, керівник Департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОДА.
Пане Олеже, ви представляєте аграрний сектор на Вінниччині — в регіоні з вражаючим сільськогосподарським потенціалом. На вашу думку, який вектор розвитку сьогодні найбільш раціональний: культивування новітніх культур та вдосконалення технологій чи збільшення площ під посіви звичних культур? Як ви оцінюєте еволюцію сучасного сільськогосподарського ринку?
– Справді, Вінниччина — це землеробський край, який протягом багатьох років утримує провідні позиції як у вирощуванні зернових, так і в галузі м’ясного та молочного тваринництва, птахівництва тощо.
Якщо розглянути динаміку сільськогосподарського підприємництва з 1991 року, то в минулому, до цього часу, ми звикли бачити аграріїв як членів колгоспів — трактористів, комбайнерів, бригадирів, доярок та інших робітників колективних господарств.
Після 1991 року, особливо впродовж останніх десяти років, сільськогосподарська галузь — не тільки на Вінниччині, але і по всій Україні — швидко прогресує, трансформується та пристосовується до нових умов. Дані зміни особливо активізувалися з середини 2022 року. До нас почали інтенсивно прибувати представники міжнародних ініціатив, експерти, які хотіли допомогти українським аграріям організувати та оптимізувати підприємництво.
Олег Сідоров, директор Департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОВА
Коли ми запрошували їх не до великих та передових агропромислових об’єднань та компаній, а, припустимо, до типових тепличних господарств, вони щиро дивувалися: перець, баклажани, інші рослини — усе це виглядало набагато краще, ніж вони уявляли. Аналогічна ситуація була і під час ознайомлення з нашими плодовими садами. Закордонні фахівці приїжджали навчати українських садівників, але, побачивши стан насаджень, якість обрізки, методи збирання врожаю, по суті, потрапляли у легкий шок. Виявилось, що з багатьох питань навчати їх могли вже ми. Іноземні колеги виявляють цікавість до українського сільськогосподарського бізнесу, і нам є чим поділитися.
Якщо, наприклад, зіставити європейське сільське господарство з українським, то контраст вражає. Для багатьох фермерів у Європі ферма на 25–40 гектарів — це вже значне підприємство. Обробляти 2–3 або навіть 5 тис. га, як це часто буває в Україні, для них виглядає майже нездійсненним і навіть викликає побоювання. Європейський агросектор переважно базується на субсидіях.
Отже, цілком логічно постає питання: як українська сільськогосподарська галузь існує та розвивається без таких значних державних чи європейських дотацій? Відповідь проста – ми даємо собі раду самостійно. Ми працюємо впевнено, результативно і дуже часто — на високому рівні.
Центр «Агро-Кемпа» виконує функції інноваційного навчального майданчика, де учасники програм здобувають практичні навички у сферах органічного землеробства, тваринництва, кормовиробництва та переробки продукції, управління фермерськими господарствами, використання сучасних технологій і альтернативних джерел енергії
Вінниччина має потужний науковий потенціал в аграрній сфері. У регіоні діє Вінницький аграрний університет, декілька профільних технікумів, Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, де науковці проводять дослідження, вивчають вплив кліматичних змін, розробляють нові технології та допомагають пристосовувати аграрний бізнес до сучасних викликів. Тут створюють і виводять нові види зернових та інших культур. І, незважаючи на воєнний стан, прогрес не зупиняється.
Розкажіть детальніше про проєкт «Агро Кемпа». Як виникла ідея створити такий агро-хаб і які результати ви вже маєте на сьогодні?
— Цей проєкт ми ініціювали у 2021 році. Він створений на основі Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, як інноваційна науково-освітня платформа, що має на меті поєднати науку, освіту, консультування та соціальну підтримку населення.
Спочатку пріоритетним завданням була допомога переселенцям з Донецької та Луганської областей. Згодом до цього напряму додалось ще одне важливе завдання — адаптація та підтримка ветеранів, які повертаються до мирного життя. Центр став дієвим інструментом соціально-економічної адаптації ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та членів їх сімей у період воєнної нестабільності та післявоєнного відновлення.
Центр виконує роль інноваційного навчального майданчика, де учасники програм отримують практичні знання у сферах органічного землеробства, тваринництва, кормовиробництва та переробки продукції, управління фермерськими господарствами, застосування сучасних технологій і альтернативних джерел енергії. Цей проєкт вже починають називати багатообіцяючим регіональним агро-хабом. До «Агро Кемпи» вже активно приїжджають на оглядові екскурсії шкільні групи, відвідують переселенці та ветерани.
«Агро Кемпа»: Інформаційно-аналітична довідка
Локація: с. Бохоники, Вінницький район, Вінницька область
Керівна організація: Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН
Загальна площа НВЦ «Агро Кемпа»: 105 га
Основні напрямки діяльності
• надання можливостей для працевлаштування та самостійної зайнятості в сільському господарстві;
• створення робочих місць на працюючих модульних фермах (свинина, баранина, птиця, равлики, овочі, корми тощо);
• сприяння створенню сімейних і фермерських господарств через навчання, консультування та надання рекомендацій;
• розвиток місцевої економіки Вінницької області, посилення продовольчої безпеки та зміцнення сільських громад.
Освітньо-практичний компонент
Учасники — ветерани та ВПО — проходять практичні тренінги, показові уроки, консультації в рамках зареєстрованої дорадчої служби Інституту, до складу якої входить 25 акредитованих консультантів, зокрема два експерти-консультанти.
Соціальний та реабілітаційний вплив
Залучення ветеранів та переселенців до практичної діяльності у сільському господарстві має виражений терапевтичний та соціально-реабілітаційний ефект, оскільки сприяє:
• зниженню рівня напруги та відновленню психологічної рівноваги;
• формуванню відчуття соціальної значущості та приналежності до суспільства;
• створенню атмосфери підтримки, взаємодопомоги та самореалізації.
Проведено декілька зустрічей з військовими, які беруть участь у програмах адаптації. Вони виявляють велику зацікавленість в отриманні сільськогосподарських професій, можливості започаткувати власну справу та брати участь у розвитку сільських регіонів.
Перспективи розвитку
Подальший розвиток НВЦ «Агро Кемпа» передбачає:
розширення мережі модульних ферм і навчально-демонстраційних ділянок;
• формування ветеранських агрокластерів;
• розвиток сільського туризму (зеленого, гастрономічного, пізнавального);
• залучення молоді, аспірантів і докторантів до досліджень та стажувань;
• партнерство з громадами, підприємствами та міжнародними спонсорами для залучення грантів;
• формування показової моделі сталого розвитку сільських територій, яка може бути відтворена в інших областях України.
Для розбудови «Агро Кемпа» ми використали старий господарський комплекс, площа якого становить 105 гектарів, і який тривалий час був занедбаним: ферми в руїнах, інфраструктура в поганому стані, відсутність розвитку. Ми вирішили відродити це місце. Раніше тут було 12–15 покинутих, частково зруйнованих ферм. Ситуація почала змінюватись у 2021 році, коли одна з IT-компаній виявила бажання відновити одну з будівель і створити на її основі сучасний свинокомплекс. Вони уклали угоду про державне партнерство, здійснили капітальний ремонт, реконструювали приміщення та завезли поголів’я свиней. Науковці Інституту кормів розробили раціони, технологію утримання та систему годування — і результат не забарився: щоденний приріст становить близько 1 кг 100 г на одну живу вагу, що свідчить про ефективність поєднання науки та передових виробничих рішень.
Тобто підприємці з IT-сфери, маючи ресурси та зацікавленість у сільськогосподарському бізнесі, вирішили випробувати свої сили в новому проєкті. Після півтора року успішної роботи перший свинокомплекс довів перспективність ідеї, і команда взялася за другий. Вони орендували ще одну покинуту ферму, повністю демонтували старі конструкції, залишивши лише фундамент, і збудували сучасний комплекс з нуля. Тут встановлені септики, вентиляційні системи, кондиціонери, автоматичні поїлки та інше необхідне обладнання. У господарстві ведеться відеонагляд. Інститут кормів продовжує супроводжувати проєкт та забезпечувати технологічну та наукову підтримку.
Закладання горіхового саду в «Агро Кемпі»
Два роки тому з’явились інвестори, які вирішили займатись таким напрямом як розведення оленів у промислових масштабах
Минулого року ми організували міжнародний форум, присвячений свинарству, на який запросили європейських фахівців. Один із провідних професорів-науковців, автор багатьох публікацій у цій галузі, провів онлайн-екскурсію свинокомплексом «Агро Кемпи». Учасники форуму в режимі реального часу спостерігали за всім виробничим процесом — від годівлі та догляду до вакцинації та контролю умов утримання. Цей формат викликав великий інтерес.
Паралельно з цим з’являються нові інвестори. Один із них вирішив відкрити на території «Агро Кемпи» птахофабрику з розведення гусей — і вже створено новий подібний комплекс.
За рекомендацією ветеранів до проєкту приєднались підприємці, які започаткували на території хабу равликову ферму. Вони обгородили ділянку, створили зелені насадження, підвели воду — і вже кілька років успішно вирощують равликів та експортують їх до Франції.
Ще одним напрямком «Агро Кемпи» став проєкт із розвитку вівчарства. Створено модульну ферму для вирощування баранів. До реалізації проєкту долучилася місцева територіальна громада. Комплекс продовжує розширюватись та розвиватись.
До розвитку проєкту долучилась Вінницька територіальна громада: «У вас чудовий проєкт, ми готові підтримати його фінансово», — заявили вони, надавши 4 мільйони гривень на будівництво двох теплиць. У цих теплицях вже вирощують цибулю, томати, перець, баклажани та інші культури.
Інститут кормів підтримує проєкт своїми науковими розробками. На господарському подвір’ї, де територія була вкрита старим асфальтом, науковці ефективно використали цей простір в наукових цілях. Наприклад, вони пресують солому після збору зерна, добре її зволожують, укладають в тюки картоплю — і на асфальті в соломі успішно ростуть бульби. Це ще один приклад того, як наука допомагає максимально ефективно використовувати ресурси та адаптувати технології під реальні умови.
Два роки тому з’явились інвестори, які вирішили займатись розведенням оленів у промислових масштабах. Вони взяли кілька гектарів землі, обгородили ділянку та завезли поголів’я. На початковому етапі виникли труднощі: паркан був недостатньо міцним, дикі пси лякали оленів, тварини проламували огорожу та втікали. Встановлення електропастухів розв’язало проблему, і процес стабілізувався. Крім того, тут на території «Агро-Кемпи» також розводять бізонів.
За порадою ветеранів до проєкту долучилися підприємці, які відкрили на території хабу равликову ферму. Продукцію експортують до Франції
За порадою ветеранів до проєкту долучилися підприємці, які відкрили на території хабу равликову ферму. Продукцію експортують до Франції
Минулого року іноземні інвестори надали фінансування на нові проєкти. Разом із працівниками Департаменту, адміністрації, територіальної громади, науковцями та студентами висадили горіхові сади, а також фацелію та мелісу. Один із ветеранів виявив бажання створити пасіку на території хабу. Сьогодні на базі «Агро-Кемпа» функціонує близько 13 різних модулів, що охоплюють різноманітні напрями сільськогосподарського бізнесу та наукової діяльності. Наша мета — розвинути до 20 модульних комплексів.
Поділіться, будь ласка, детальніше, як саме ви працюєте з ветеранами. Що саме дає їм ваш проєкт і як він допомагає розпочати реалізацію їхніх планів?
— У 2021 році, ще до початку повномасштабної війни, за інформацією Пенсійного фонду, на Вінниччині нараховувалося приблизно 45 тисяч ветеранів. Сьогодні, за оперативними даними, їх вже понад 75 тисяч, і число буде зростати.
Восени ми провели захід, у якому взяли участь ветерани. Перед цим у районах та громадах ми проводили опитування щодо зайнятості — чим люди хочуть займатися після повернення з фронту. Дехто планує повертатися на своє підприємство або шукати роботу на новому місці. Однак більшість висловили бажання працювати в сільському господарстві. Серед ветеранів є багато тих, хто цікавиться новітніми технологіями та сільськогосподарськими напрямками: дрони, тваринництво, зокрема розведення коней.
Центр «Агро Кемпа» сприяє інтеграції ветеранів і переселенців у місцеві громади Вінницької області, забезпечує доступ до знань і ресурсів для започаткування власного бізнесу, участь у спільних проєктах, кооперативах і навчальних програмах, стимулює розвиток нових форм кластеризації агровиробництва, забезпечує підтримку соціальної єдності та стійкості громад.
Ветерани часто бояться ризикувати фінансами, адже частина цих коштів — не тільки грантові, а й особисті. Які, на вашу думку, дії допоможуть мінімізувати ризики?
— Те, що вони хвилюються, — цілком природно та зрозуміло. Проте існує ще один важливий аспект — фінансова обізнаність. Ми розуміємо, що ветеранам необхідно допомагати, і це наш обов’язок. Однак важливо, щоб майбутній підприємець розумів, як правильно використовувати фінансові засоби. Тут важливо не просто навчити рахувати, а роз’яснити та показати всі фінансові елементи: витрати, ризики, можливі прибутки. Адже ризики завжди присутні.
Крім того, варто враховувати кліматичні та сезонні фактори, особливості взаємодії з зовнішніми ринками та інші деталі. Усе це пізнається на практиці, і труднощі можна подолати.
Як я розумію, можливостей реалізувати свої задуми на основі проєкту — безліч…
— Це справді так. Навесні, коли потепліє і природа оживе, запрошуємо відвідати наш агро-хаб. До цього часу з’являться ще кілька екскурсійних модулів для ознайомлення. Ми відкриті до співпраці, готові допомагати та діяти, щоб розвиватися та сприяти розвитку підприємництва ветеранів. Ми всі усвідомлюємо, що, вступаючи до Європейського Союзу, маємо бути компетентними та дотримуватися тих стандартів, які там існують. Для цього ми працюємо і досягаємо поставлених завдань.
Юлія Наружна, [email protected]