Застосування сучасних технологічних рішень в агробізнесі стає питанням, яке так чи інакше торкнеться не лише великих гравців ринку, але й малих підприємств. Олена Білоброва, AgroTech Lead у проєктному офісі WINWIN, розповіла про секторальну стратегію AgroTech в межах загальної стратегії цифрового розвитку інновацій України WINWIN до 2030 року.
Пані Олено, розкажіть, будь ласка, спочатку, що таке проєктний офіс WINWIN, як він реалізує стратегію цифрового розвитку та інновацій України, і з чого все розпочалося?
— Я розумію, що назва стратегії звучить дещо складно, але варто детальніше пояснити, що це таке, для чого це потрібно, і яке місце агротехстратегія займає у розвитку не лише аграрного, сільськогосподарського сектору України, а й яке стратегічне значення вона має для економіки країни загалом.
Олена Білоброва, AgroTech Lead у проєктному офісі WINWIN
Міністерство цифрової трансформації України започаткувало розробку стратегії цифрового розвитку та інновацій України до 2030 року. Цю стратегію було ухвалено на урядовому рівні в грудні 2024 року. Стратегія окреслює конкретні напрямки та кроки, які можуть бути зроблені для посилення конкурентоспроможності аграрного сектору як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. В рамках цієї стратегії виділено 14 фокусних напрямків, або 14 вертикалей, як їх називають в ІТ-індустрії. Це, насамперед, звісно ж, Defense Tech, MedTech, AgroTech, а також GOVTECH, як цифрові послуги в державі, тощо. Для кожної з цих 14 вертикалей розроблено секторальні стратегії, які детально описують потенційні кроки, напрямки руху та методи їх реалізації.
Що собою являє галузева стратегія агротехнологічного напрямку. Загалом стратегія була зосереджена на двох вертикалях: технології в сільському господарстві та технології в харчовій промисловості. Наразі ми зосередилися переважно на напрямку AgroTech, але з потенціалом розширення на FoodTech наступного року, на що я сподіваюся.
Якщо говорити про саму стратегію, вона передбачає чотири основні напрямки, в яких Україна та український агросектор можуть розвиватися як для світової спільноти, і куди ми можемо прийти, якщо спільно працюватимемо над розвитком цього сектору та впроваджуватимемо технології й інновації.
Перше – це стимулювання створення агротех-рішень, розробка, створення R&D-центрів, спільна співпраця держави, науки, бізнесу та освітніх установ, масштабування інноваційних рішень. Зараз аграрний сектор активно працює над впровадженням технологічних рішень. Існують інноваційні розробки, які тільки зароджуються, або ж вони імпортуються з інших країн.
У нас зараз аграрний сектор дуже активно працює над впровадженням технологічних рішень. Є інноваційні рішення, які розпочинають зароджуватися, можна так сказати, або вони імпортуються з інших країн
Але тут є важливий момент, який стосується другого пункту — R&D-центрів тестування агротех-рішень. Україна може бути цікавою з цієї точки зору, адже ми маємо значні сільськогосподарські угіддя. Навіть незважаючи на те, що частина земель замінована, окупована, або ґрунт наразі непридатний для сільськогосподарського використання, ми маємо різноманітні кліматичні зони та типи ґрунтів, на яких можна вирощувати та тестувати. В межах стратегії ми передбачаємо, що Україна може стати, вибачте за певне спрощення, своєрідним полігоном для тестування інноваційних новинок, що виникають, наприклад, у США, Європі, Азії. Це було б чудовою можливістю для нас: для залучення талановитих спеціалістів, розвитку власного внутрішнього ринку, популяризації напрямку AgroTech на міжнародній арені.
Всі знають Україну як потужного гравця в агроіндустрії, виробника сировини, виробника якісної харчової продукції. Проте в межах стратегії ми б хотіли підкреслити, що йдеться не просто про потужну ІТ-індустрію, яка може допомогти агросфері, а саме про технології та інновації в агро, які ефективно використовуються в Україні і можуть масштабуватися на міжнародних ринках.
Третій блок – це зміцнення позицій на ринку поглибленої переробки. Як я вже згадувала, Україна відома як сировинний гігант. Це стосується використання технологічної складової, яка дозволить нам перейти від статусу сировинного гіганта до виробництва продуктів з доданою вартістю, і технології можуть цьому посприяти.
Четвертий блок – один з найважливіших і водночас найскладніших – це підготовка кваліфікованих агротех-фахівців. Тут ключову роль відіграють освіта та наявність підготовлених кадрів. Зараз ми намагаємося з’ясувати, кого саме потрібно навчати: чи агрономів, щоб вони розуміли, що таке штучний інтелект і як він може допомагати в полі, наприклад, у прогнозуванні хвороб рослин. Чи, можливо, варто зосередитись на перекваліфікації – наприклад, колишніх військових, які були операторами дронів, і можуть працювати з дронами вже в агросекторі. Це дуже важливе питання, яке потребує тісної співпраці з університетами, коледжами та професійними навчальними закладами.
Як сучасні виклики (війна, дефіцит працівників, зміни клімату) впливають на необхідність впровадження технологій в агросекторі України?
— По-перше, це втрата та мінування сільськогосподарських земель. Близько 20% земель залишаються потенційно замінованими.
Варто згадати про брак кваліфікованих людських ресурсів. І важливо підкреслити, що ми говоримо не лише про втрату або дефіцит агрономів, які можуть використовувати ці технологічні інноваційні рішення. Це також про брак робочих рук у полі. Автоматизація процесів цифровізації, використання автопілотів може дещо полегшити цю ситуацію. Я свого часу працювала безпосередньо в аграрному секторі – це було невелике підприємство на 2500 гектарів угідь. І в нас була типова ситуація в Одеській області, коли ми привозили людей з іншого села за 150 кілометрів, тому що в нас не було кому працювати в полі. Це було 4 роки тому, а зараз ситуація стала ще складнішою. Тобто, йдеться не про те, що ІТ, технології чи інновації замінять людей. Швидше, вони допоможуть заповнити прогалини, що виникли через ситуацію в країні: повномасштабну війну, відтік спеціалістів, нестачу робочої сили та міграцію.
Проблемою є також поступове скорочення тваринництва. Технології та інновації вже використовуються в Україні, оскільки у нас є питання з поголів’ям великої рогатої худоби загалом у тваринництві. Технології, інновації можуть допомогти, щонайменше, передбачати певні захворювання та зберігати те поголів’я, яке можливо зберегти.
Технології, інновації можуть допомогти, як мінімум, передбачати певні захворювання і зберігати те поголів’я, яке можна зберегти
Наступне актуальне питання — це зміна клімату та виснаження ґрунтів. Це, мабуть, дуже пов’язані проблеми з втратами та мінуванням сільськогосподарських земель, тому що одна справа — це замінована земля, а інша — як повномасштабне вторгнення, вплив обстрілів, ракет, шкідливих викидів впливає на клімат. Наприклад, за останні 3–4 роки в Одеській області помітно змінився клімат. Температура зростає, снігу стає менше. Через це виникають проблеми з посівною: на початку весни, коли вже час сіяти, у ґрунті бракує вологи, бо не було достатньо снігу й опадів. Це спричиняє інші труднощі. Отже, таких проблем наразі досить багато.
Які, на вашу думку, сильні сторони України для розвитку технологічного сектору?
— Насправді, якщо говорити чесно, ми завжди недооцінюємо досягнення, які вже маємо, та силу нашого агросектору. І, відверто кажучи, великі компанії та навіть невеликі фермерські господарства активно впроваджують сучасні технології, користуються дронами, автопілотами, закуповують переробні лінії, тобто придбають, за можливості, найновішу техніку для оптимізації та автоматизації процесів. Нам завжди здається, що десь в інших країнах умови більш розвинені, ресурсів більше, все на вищому рівні, а ми десь позаду. Але, насправді, аналізуючи комунікацію з міжнародними партнерами, це далеко не завжди так. Ми маємо свої переваги, широке поле для впровадження сучасних рішень в Україні. Ми вже демонструємо значну кількість готових рішень.
Так, інноваційні рішення в агро можуть дещо відрізнятися від інноваційних рішень у Defense Tech або MedTech. Але для нас, і загалом для світу, оскільки агросектор є одним із найстаріших, куди дуже важко масштабно та швидко впроваджувати інноваційні технології, ми рухаємося достатньо швидко, маємо позитивну динаміку в перспективі. Це, звісно, пов’язано з географічним розташуванням, підтримкою партнерів, які вкладають у нас перспективу з точки зору безпеки, продовольчої безпеки не лише України, не лише Європи, а й усього світу.
Також варто відзначити досвід, який ми маємо, хоч він, на жаль, здобутий не з власної волі, а зумовлений війною, що триває з 2014 року. Умовно, ті ж автопілоти і дрони прийшли до нас з військової сфери, почали розвиватися в агросекторі, потім у 2022 році знову повернулися, знову трансформувалися на полі бою, і зараз знову повертаються, умовно, ці вже протестовані технології та рішення, в агросектор.
В чому ви вбачаєте слабкі сторони розвитку технологічного сектору на сьогодні?
— За останні три місяці ми провели низку інтерв’ю з представниками бізнесу. Серед них були й аграрні компанії — великі підприємства, які активно розвивають R&D, використовують різні технології для оптимізації процесів і підвищення врожайності, працюють зі ШІ, аналітикою та мають власні платформи. На основі цього ми можемо говорити не стільки про критично слабкі сторони, скільки про певні проблеми, які вже існують і над якими потрібно працювати.
По-перше, це невисокий рівень впровадження інновацій серед малих і середніх агровиробників. Це не стосується всіх, але часто залежить від регіону та наявних ресурсів — як фінансових, так і людських. Через це підприємці не завжди розуміють, чи варто вкладати кошти у впровадження нових технологій і яку користь це принесе.
Якщо технологія працює, це добре. Якщо через якісь труднощі десь якась технологія себе невдало показала, про це варто говорити, висвітлювати проблему та шукати рішення. Великі підприємства вже мають певний практичний досвід у впровадженні тих чи інших технологічних рішень, вони працюють з ними. Втім, є й невеликі підприємства, наприклад, на півдні Одеської області, які поки що не активно впроваджують сучасні рішення. Для них технології часто зводяться до оновлення техніки — умовно, замінити старий трактор на новий John Deere. При цьому вони рідко розглядають інші варіанти або порівнюють ефективність більш доступних технологій, які вже є на українському ринку.
Наступне питання — це брак споживчого попиту на інноваційні рішення харчової промисловості, недостатній рівень масштабування наявних агротех-рішень. Фактично, компанії, які впроваджують аграрні технології, самостійно популяризують свою роботу: проводять дні поля, демонстрації в полях тощо.
Далі — це брак технологічних навичок, традиційний сектор, недовіра інвесторів, але це питання геополітичної ситуації, повномасштабного вторгнення, застаріле законодавство, обмежений доступ до фінансування. Тут також важливо підкреслити, що в пріоритетах малого та середнього бізнесу не придбання, умовно, якогось автопілота, а покриття потреби в паливі, яка для них є критичною та виникає щодня.
Йдеться не про те, що ІТ, технології чи інновації замінять людей. Швидше це про те, що вони допоможуть закрити ті прогалини, які виникли через ситуацію в країні: повномасштабну війну, відтік спеціалістів, нестачу робочої сили та міграцію
Також проблемою є брак взаємодії, що ми виявили в межах інтерв’ю та нашої дорожньої карти. Фактично, бізнес дуже мало взаємодіє між собою, особливо малі фермери. Їхнє завдання – виростити врожай, здати його, пережити рік, оплатити все, що вони можуть оплатити, не зайти в мінус, і тоді це буде нормально. А ми говоримо про співпрацю, про обмін досвідом і про те, що якщо фермери та аграрні підприємці хочуть вижити, їм доведеться поступово адаптуватися. А через таку швидкість розвитку технологічних рішень ця адаптація може бути болючою, але це доведеться зробити, щоб зберегти бізнес.
Тобто можливості AgroTech можуть допомогти вирішити проблеми бізнесу та розвинути аграрну галузь?
— Що ми вже робимо. Перше — це законодавче завдання. Як я вже зазначала, ми розробили дорожню карту щодо дерегуляції саме в AgroTech, визначили певні питання та проблеми, які зараз цікавлять бізнес.
Вже взято в роботу питання регулювання агродронів: підняття дронів у повітря над полями, отримання дозволів на їх використання тощо. Наразі ми працюємо над тим, як зменшити труднощі та допомогти агробізнесу.
Реалізація нашої стратегії – це довгострокова перспектива. Ми реалістично оцінюємо ситуацію в секторі, намагаємось максимально консолідувати ринок, побудувати довіру з внутрішнім ринком, а також з міжнародними партнерами, щоб показати нашу відкритість до співпраці. Ми готові до пропозицій, готові обирати фокусні напрямки залежно від ринкової ситуації, і враховувати потреби всіх, залежно від регіону, розмірів підприємства та того, що саме зараз хвилює аграріїв і що можливо вирішити навіть в умовах повномасштабного вторгнення.
Довідково. AgroTech — це перспективний напрям, який допоможе Україні інтегрувати технологічні рішення у стратегічно важливі сектори економіки: сільське господарство, харчову промисловість, біоенергетику та логістику.
Деякі ключові можливості, які надає AgroTech:
- Зміцнення позицій на глобальному ринку: розвиток технологій дозволить перейти від експорту сировини до виробництва інноваційної продукції з високою доданою вартістю.
- Подолання дефіциту кадрів: автоматизація та роботизація компенсують нестачу людських ресурсів та забезпечать стабільність виробництва.
- Відновлення земель: дрони для моніторингу та роботизовані системи сприятимуть розмінуванню та підвищенню продуктивності сільськогосподарських земель.
- Стійкість до змін клімату: використання сучасних технологій та цифрове управління водними ресурсами дозволить зменшити вплив клімату та підвищити врожайність.
- Модернізація тваринництва: використання AgroTech-технологій для виробництва рослинної альтернативи м’ясній продукції.
- Для реалізації цих можливостей важливо запустити низку інноваційних проєктів, які допоможуть протестувати нові технології на практиці та інтегрувати їх у реальний сектор економіки.
Для реалізації секторальної стратегії необхідно створити відповідну екосистему підтримки технологічних інновацій у сільському господарстві, що передбачає таке:
- Розвиток нормативно-правової бази для регулювання автономної техніки та інноваційних харчових технологій.
- Інвестиції в інфраструктуру та R&D — створення дослідницьких центрів та підтримка технологічних парків.
- Фінансова підтримка стартапів та підприємств — гранти, податкові пільги та програми державно-приватного партнерства.
- Залучення міжнародних партнерів для інтеграції в глобальні ланцюги агропродовольчої цінності.
Серед потенційних пілотних проєктів:
- WINWIN AgroTech Centre of Excellence — впровадження передових технологій, підтримка стартапів та наукових досліджень для модернізації аграрного та продовольчого секторів, залучення інвестицій та партнерств.
- Розбудова AgroTech-парків — тестові зони для випробувань нової агротехніки та технологій, що сприятимуть масштабуванню успішних рішень через співпрацю розробників і фермерів.
- Глибока переробка агросировини — розвиток внутрішнього ринку збуту, стабілізація цін і залучення інвестицій.
Юлія Наружна, [email protected]