На сьогодні питання вибору між оригінальним препаратом та аналогом стоїть як ніколи гостро. Завжди є спокуса обрати схожий за складом продукт, але дещо дешевший, та сподіватися, що за ефективністю аналог не поступатиметься оригінальному продукту. Та чи так це? Якщо ні, то які можуть бути наслідки?
Ми вирішили продемонструвати різницю в ефективності оригінальних та генеричних препаратів, заклавши польові досліди.
Для цього було обрано соняшник, оскільки дана культура є вкрай важливою з економічної точки зору і водночас потребує дедалі більшої інтенсифікації в захисті від хвороб через значний відсоток у сівозміні та збільшення тиску з боку захворювань.
Для дослідів обрано локацію у с. Агрономічне Вінницького р-ну Вінницької обл.
До схеми досліду було включено такі варіанти:
Беручи до уваги погодно-кліматичні умови в місці закладення досліду та загальноприйняту практику фунгіцидного захисту соняшнику в обраній агрокліматичній зоні, було проведено дві обробки: першу — у фазу 8 листків, другу — у фазу завершення бутонізації (через 22 дні після першої обробки).
|
Параметри внесення |
||
|
Код |
A |
B |
|
Метод внесення |
Обприскування |
Обприскування |
|
Обладнання для внесення |
Ранцевий штанговий обприскувач |
Ранцевий штанговий обприскувач |
|
Норма виливу робочого розчину, л/га |
200 |
200 |
|
Фаза розвитку культури на момент внесення (ВВСН) |
19 |
57 |
|
Температура повітря на момент внесення, ⁰C |
20 |
22 |
|
Швидкість вітру на момент внесення, м/с |
1,0 |
1,0 |
|
Агротехнічні параметри та дизайн досліду |
||
|
Норма висіву, шт./га |
70 000 |
|
|
Розмір дослідної ділянки: Д/Ш/S |
7/2,8 (4 рядки)/19,6 м2 |
|
|
Кількість повторностей |
3 |
|
Ураження хворобами листового апарату оцінювали у відсотках від загальної площі листя на 22-й день після першої обробки та на 14-й, 21-й і 28-й день після другої обробки.
Обліки проводили на 25 рослинах у двох центральних рядках ділянки, окремо оцінювали відсоток ураження на нижньому, середньому та верхньому ярусах листя.
Збирання проводили прямим комбайнуванням двох середніх рядків з ділянки.
За результатами обліку на 22-й день після першої обробки на нижньому ярусі листя бачимо, що на контрольній ділянці середній відсоток ураження септоріозом склав 30,65 %. Інші варіанти досліду, від найменшого ступеня ураження до найбільшого та відповідно до статистичного аналізу, можна розподілити таким чином: Амістар®-технологія (7,25 %) > азоксистробін 200 г/л+ ципроконазол 120 г/л (8,76 %) ≥ азоксистробін 200 г/л + ципроконазол 80 г/л (9,33 %) ≥ азоксистробін 200 г/л + флутріафол 120 г/л (11,56 %) > контроль (30,65 %) (рис. 1).
Під час наступних обліків на середньому ярусі листя, проведених за аналогічною методикою на 14-й та 28-й день після другої обробки, було отримано такі показники (рис. 2):
Оцінювався загальний відсоток ураження площі листової поверхні комплексом хвороб (септоріоз, альтернаріоз, фомоз), оскільки в польових умовах виокремити відсоток ураження певним захворюванням серед комплексу хвороб, що мають дуже схожі прояви, є надзвичайно складним завданням.
Відповідно до статистичного аналізу, варіанти досліду від найменшого ступеня ураження до найбільшого, за результатами обліку (28-й день після другої обробки), можна розподілити так: Амістар®-технологія (8,45 %) > азоксистробін 200 г/л + ципроконазол 80 г/л (15,26 %) > азоксистробін 200 г/л + ципроконазол 120 г/л (17,47 %) > азоксистробін 200 г/л + флутріафол 120 г/л (19,57 %) > контроль (37,88 %).
Урожайність — ключовий показник, за яким оцінюється ефективність фунгіцидного захисту культури. За результатами обмолоту дослідних ділянок, були отримані такі дані:
За результатами дослідів бачимо, що ефективність препаратів-аналогів була гіршою від стандарту на 10–15 % та навіть більше і, як результат — коротший період захисної дії, передчасна втрата листового апарату, вилягання рослин через інтенсивне ураження хворобами стебла й, відповідно, нижча врожайність.
Якщо на етикетці препаратів аналогів вказана ідентична оригінальному Амістар® Екстра кількість діючих речовин, то чому ж ми не отримали зіставної з оригіналом ефективності? Різниця полягає в процесі виробництва і якості усіх без винятку компонентів формуляції препаратів та її стабільності. Компанії-оригінатори витрачають значну кількість часу та ресурсів для довершення формуляції, проводячи сотні досліджень, щоб підтвердити ефективність і стабільність препарату. Нерідко завдяки вдосконаленню формуляції вдається підвищити ефективність препарату на 15–25 %. Антиспінювачі, стимулятори, антифризи, диспергатори, антисептики, буферні речовини — все це є важливими складовими формуляції кожного продукту, але якої вони якості в генеричному препараті та чи всі вказані компоненти входять до його складу? Завдяки чому досягається нижча вартість такого продукту?
Тож на які проблеми ми можемо наразитися, застосовуючи генерики?
До того ж ми не отримуємо:
Пам’ятайте, тільки Амістар® працює, як Амістар®!
Олександр Соловйов, менеджер з технічної підтримки, напрям «Фунгіциди на технічних культурах», компанія «Сингента»
Джерело: propozitsiya.com
