Вчені стверджують, що 2019 рік стане найспекотнішим за всю історію людства. Науковці пов’язують цей факт з настанням фази Ель-Ніньо. Відповідні дослідження опубліковані у журналі National Geographic. За словами вчених, у момент приходу фази Ель-Ніньо поверхневі води східної частини Тихого океану теплішають.
«Чотири найбільш спекотні роки в історії були з 2015 по 2018, що спровоковано збільшенням викидів вуглекислого газу, які також за даними Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) досягли рекордного рівня», — йдеться в повідомленні.
Що стосується України, для різних регіонів наслідки потепління будуть різними, але прогноз вказує — матимемо більш теплі зими, особливо у північній частині, а літо стане на 2,5-3 градуси теплішим по всій державі.
Опади у північних регіонах взимку зростуть і влітку зменшаться в усіх регіонах. Снігу буде менше, ніж зараз, бо збільшення температури на 1 градус призводить до зменшення кількості днів зі сніговим покривом на 10-15%.
У зв’язку зі змінами клімату, синоптики прогнозують збільшення посушливості в найбільш родючих районах України.
Спекотна з суховійними явищами погода минулого року погіршила умови вегетації практично всіх сільськогосподарських культур. На багатьох площах відбулося висихання верхніх шарів ґрунту і значне зменшення запасів вологи. Через примхи природи вітчизняні аграрії недорахувались врожаю пшениці, ячменю, ріпаку. Але найбільшої шкоди погода завдала сільгоспвиробникам Криму — посуха знищила більшу частину посівів, дозволивши зібрати тільки 760,5 тис. т. Такого низького врожаю в аграрній історії півострова в ХХІ столітті ще не було — в самому неврожайному 2013-му році аграрії зібрали 764,8 тис т зерна. Також плачевна ситуація з соняшником — у 2018 році його урожай ледь перевищив 46 тис т, що становить 38% від рівня 2017 року. У такому ж посушливому 2013 році кримські аграрії зібрали 109 тис т культури, тобто в 2,3 рази більше від нинішніх показників.
Тому, якщо прогнози вчених справдяться, аграріям слід готуватися до ще більшої посухи, ніж минулого року.
«Зміна клімату ще більше підштовхує аграріїв замислитися над інструментами попередження наслідків від примх погоди для власної справи. Агрострахування — один з інструментів мінімізації збитків при втраті врожаю в разі несприятливих погодних умов. Страхування полегшує отримання кредитів і служить джерелом коштів для покриття частини витрат за кредитними зобов’язаннями при втраті врожаю, що знижує ймовірність банкрутства виробництва. Сільгоспвиробникам необхідно добре розуміти, що подальше ігнорування такого важливого механізму, як агрострахування, до добра не доведе», – зазначає директор з інновацій та розвитку “Аграрної Агенції АГРОС”, експерт страхового ринку Володимир Юдін.
Як свідчить практичний досвід, основна загроза для врожаю – це дефіцит вологи. Саме тому більш ніж дві третини страхових випадків у сільському господарстві – це посуха, яка є одним із основних погодних ризиків в Україні. Кілька останніх років показали, що майже все регіони країни не захищені від неї. Це, зокрема, підтверджує і минулорічна погода та дефіцит дощів, який спостерігався на більшості території України.
Читайте також: Без врожаю: як мінімізувати збитки в сільському господарстві
«Одна з можливостей уникнути прогнозованих втрат через посуху – скористатися агрострахуванням. Тим паче, що сьогодні на вітчизняному ринку використовується багато страхових продуктів. Сільгоспвиробники можуть застрахуватися як від багатьох ризиків, таких як весняні заморозки, град, посуха, пожежа, або обрати захист від одного двох несприятливих факторів», – підкреслює Володимир Юдін.
Він зауважив, що українські сільгоспвиробники не страхують свої посіви, бо сподіваються зекономити гроші.
«Зрозуміло, що в першу чергу середні і малі агропідприємства думають про те, щоб придбати якісне насіння, ЗЗР, добрива та технічне обладнання. Страховка ж розглядається за залишковим принципом. Але без страховки дуже ризиковано управляти грошовими потоками. Насамперед, це стосується малих і середніх сільгоспвиробників. Тому що їх поля знаходяться в одному місці. І якщо буде посуха або град, то вони можуть знищити весь їхній урожай», – зазначає Володимир Юдін.
Читайте також: Як фермеру захистити свій бізнес: перспективи агрострахування в Україні
За його словами, більшість фермерів не володіють відповідною практикою агрострахування. Тому вони вкрай потребують консультації експертів ринку.
«Страхування повинно сприйматися як партнерство між страховою компанією і страхувальником, при якому кожна сторона дотримує свої зобов’язання і враховує інтереси іншої сторони. Діяльність “Аграрної Агенції АГРОС” спрямована на пошук оптимальних страхових умов для фермера виключно серед перевірених часом страхових компаній. Ми враховуємо побажання клієнта і його фінансові можливості, консультуючи його щодо умов страхового договору. При цьому ми відповідальні перед клієнтом за умови виконання договору про страхування», – зазначає Володимир Юдін.
На його думку, аграріям треба розуміти, що агрострахування – це надійний регулятор їх фінансових потоків, який забезпечує грошові надходження не від випадку до випадку, а постійно.
«Сільське господарство – не тільки одна з найважливіших, але і одна з найбільш ризикованих галузей економіки. Діяльність сільськогосподарських підприємств безпосередньо залежить від впливу стихійних сил природи, погодних і кліматичних умов. Поширення агрострахування стабілізує сільськогосподарський сектор економіки. Купуючи страховку, кожен рік фермер платить невелику суму, навіть якщо він нічого не втрачає. Але ця сума — найменша втрата, адже в разі великих збитків він ризикує втратити взагалі все. А при настанні страхового випадку, фермеру будуть відшкодовані всі втрати», – зазначає Володимир Юдін.
Довідка:
Агенство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування – агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: (044) 284 94 14
Джерело: agroreview.com
