Ринок засобів захисту рослин в Україні, що функціонує в умовах невизначеності та економічної кризи, зазнав суттєвих змін. Він перенасичений продукцією низької якості, неправильне застосування якої підвищує ймовірність адаптації шкідливих організмів до методів боротьби з ними.
У цій публікації розглянемо резистентність (звикання, пристосування) шкідників до існуючих діючих речовин та шляхи її запобігання в майбутньому.
Перший випадок виникнення резистентності був зафіксований у 1902 році — стійкість каліфорнійської щитівки до вапняно-сірчаної суміші. Згодом, у 1914 році, було виявлено резистентність до неорганічних інсектицидів, а до 1946 року зафіксовано ще 11 подібних випадків.
Після випуску на ринок кожного нового класу інсектицидів — циклодієнів, карбаматів, формамідінів, органофосфатів, піретроїдів, навіть Bacillus thuringiensis — випадки резистентності до них з’являлися протягом 2–20 років. Стосовно появи стійких популяцій шкідників в Україні, то про це відомо з початку 60-х років ХХ століття — стійкість яблуневої плодожерки до певних синтетичних органічних сполук. Ще одним яскравим прикладом є колорадський жук — шкідник, який доволі швидко пристосувався до різних хімічних груп інсектицидів. Чому ж це відбувається?
Генетичні особливості та активне застосування інсектицидів спричиняють швидкий розвиток стійкості у багатьох видів комах та кліщів. Виділені за допомогою інсектициду певні гени стійкості дозволили деяким комахам вижити та передати ознаку резистентності наступним поколінням. Таким чином, частка резистентних комах у популяції продовжувала зростати по мірі знищення чутливих комах інсектицидом. Згодом стійкі комахи перевищують чисельністю чутливих, і інсектицид перестає діяти.
Розрізняють кілька типів резистентності. Поведінкова — коли комахи, що мають стійкість, здатні виявити або розпізнати небезпеку та уникнути токсину; вона може проявлятися до хлорорганічних, фосфорорганічних сполук, карбаматів і піретроїдів. Комахи можуть просто припинити харчуватися при контакті з певними інсектицидами, або покинути територію обприскування, переміститися на нижній бік обприсканого листка, заглибитися в рослинність, сховатися під навісом або відлетіти від цільової ділянки.
Стійкість до проникнення діючих речовин. Стійкі комахи можуть поглинати токсин повільніше, ніж чутливі. Така резистентність виникає, коли зовнішній покрив комахи створює бар’єри, що сповільнюють потрапляння хімічних речовин в їхні тіла. Це може захистити комах від широкого спектру інсектицидів. Опір проникненню часто супроводжується іншими формами, а зниження проникнення посилює дію цих механізмів.
Метаболічна стійкість. Стійкі комахи здатні детоксикувати або руйнувати токсин швидше, ніж чутливі, або швидко виводити токсичні молекули з організму. Метаболічна резистентність є найпоширенішим механізмом і часто становить найбільший виклик. Для розщеплення інсектицидів комахи використовують свої внутрішні ферментні системи. Стійкі популяції можуть мати більш ефективні форми цих ферментів. Крім того, що ці ферментні системи можуть бути ефективнішими, вони також можуть мати широкий спектр дії (тобто вони можуть руйнувати багато різних інсектицидів).
Змінена резистентність цільової ділянки. Місце, де зазвичай зв’язується токсин у комахи, змінюється, що призводить до зменшення дії інсектицидів. Це другий за поширеністю механізм резистентності.
Виходячи з вищезгаданих першопричин стійкості комах, можна зробити висновок: захисні механізми та швидкість адаптації шкідників потребують якісного контролю з дотриманням вивірених норм застосування препаратів.
У наш час офіційно відомо про стійкість у більшості важливих шкідників, незалежно від їхньої систематичної належності: 6 видів кліщів, 8 видів попелиць, 3 види трипсів, 11 видів лускокрилих, 8 видів твердокрилих.
Наразі не існує ідеальних комбінацій хімічних препаратів, які б не призводили до виникнення стійкості, тому вкрай важливо приділяти увагу правильній стратегії та тактиці використання сучасних інсектицидів.
Проблеми, які ми спостерігаємо щорічно — це підвищення температури, м’які зими сприяють збільшенню популяції шкідників основних сільськогосподарських культур. Але якість їхнього контролю щорічно знижується — прямим наслідком може бути поява саме стійких видів. Чому це відбувається?
Насамперед через використання неякісних генеричних інсектицидів, які не забезпечують повного контролю над популяцією шкідника. Науково доведено, що масове застосування на великих площах контактного інсектициду, який має здатність довго зберігати свої властивості, створює найбільш сприятливі умови для розвитку стійкості у шкідників. А сформований на листках стійкий токсичний залишок контактного інсектициду також може бути небезпечним для корисних комах. У зв’язку з цим питання стійкості набуло такого значення після масового впровадження у виробництво стійких хлорорганічних пестицидних сполук.
Звичайно, в умовах сучасних технологій на першому місці стоїть питання економічної ефективності виробництва, особливо це стосується невеликих господарств та агрохолдингів, які зазвичай використовують генеричні інсектициди для економії коштів. Але часто технологічний рівень та ефективність контролю шкідливих організмів такими продуктами бажає бути кращою… Якщо вартість обробки 1 гектару може складати всього декілька доларів, то про яку якість та ефективність може йти мова взагалі?! І, як результат, ми маємо все більше нарікань від виробників з різних регіонів України щодо недостатньої ефективності інсектицидів різних хімічних класів у боротьбі, наприклад, зі шкідником як ріпаковий квіткоїд, Meligethes aeneus.
Тоді від чого ж залежатиме ефективність інсектициду? Значною мірою — від термінів та характеру застосування. Незалежно від тривалості дії інсектициду, оброблені частини рослини мають найбільшу токсичність одразу після проведення обприскування. Пізніше тривалість дії знижується — під впливом метеорологічних факторів, ультрафіолету, а також через зменшення концентрації на поверхні рослини, пов’язане з ростом і розвитком самої рослини. Тому говорити про чітко визначену довгострокову дію інсектицидних продуктів насправді дуже важко.
Технології не стоять на місці, проте стає все важче винаходити нові інноваційні сучасні рішення, оскільки хімічна карта елементів не безмежна, і основною вимогою високорозвинених країн до реєстрації нової діючої речовини є її токсикологічний профіль. Саме тому останніми роками ми бачимо все менше інновацій.
Та попри все це, інноваційні продукти на ринку з’являються. Тому настав час розповісти про сучасне останнє інсектицидне рішення від компанії Bayer — Sivanto® Energy — інноваційний інсектицид для захисту польових культур (ріпаку, зернових та сої), який поєднав у собі два різні механізми дії на шкідників. Таке поєднання зменшує ризики виникнення резистентності. Інноваційна діюча речовина — флупірадіфурон — належить до нового хімічного класу бутенолідів, які перебувають під патентним захистом компанії «Bayer». Джерелом їхнього походження є природний алкалоїд стемофолін, який було знайдено в азійській рослині Stemona japonica, і саме синтетичні лабораторні модифікації стемофоліну складають новий хімічний клас інсектицидних речовин. За своїми фізико-хімічними властивостями бутеноліди відзначаються високою системністю в акропетальному напрямку та потужним «нокдаун-ефектом».
Але до чого ж тут резистентність, можете Ви запитати? Все просто: незалежні тестування за методом IRAC на стійких формах квіткоїду демонструють чудову активність Sivanto® Energy порівняно з традиційним піретроїдом та д.р. ацетаміприд, до яких вже виявлено стійкість у країнах ЄС, і це зумовлено саме завдяки комбінації флупірадіфурону з дельтаметрином у якісній формуляції нового продукту. Окрім цього, Sivanto® Energy контролює також різні види прихованохоботників, капустяну галицю у посівах ріпаку. Проте важливо чітко дотримуватись рекомендацій щодо норм використання препарату, оскільки будь-яке зниження норми від рекомендованої може зменшити ефективність та підвищити ризики виникнення резистентності.
Тому якість та ефективність такого інсектициду за умови правильного використання дозволить отримати чудову ефективність та зберегти потенціал урожаю!
Нехай технології компанії «Bayer» приносять Вам прибутки!
Гарних Вам урожаїв!
Олександр Кузьмінський, компанія «Bayer»