Рокамболь – це великий цибуле-часник, його ще кличуть слоновим або велетенським часником. Він дійсно за габаритами перевершує всі часникові культури. Водночас, за смаком трохи ніжніший, ніж звичний нам часник, але не менш коштовний як харчовий продукт.
Він популярний та широко застосовується у промислових обсягах у Європі та країнах Азії. На теренах України досить рідкісний вид, але останніми роками на присадибних ділянках та городах трапляється дедалі частіше. Щоб отримувати по-справжньому дивовижні врожаї рокамболю, потрібно не так вже й багато. А власне: підготувати для нього поживні ґрунти, внести трохи добрив під час посадки, плюс трішки клопоту та уваги під час догляду – і рокамболь потішить вас великими здоровими цибуле-часничинами. Чи справді це так, наша редакція поцікавилася у Володимира Мережка, людини, яка привезла його до України та заснувала «Клуб виробників рокамболю».
Володимире, розкажіть, будь ласка, про себе…
— Після закінчення навчання в школі вступив до Київського національного торговельно-економічного університету, в ті часи – Торгово-економічного інституту. Моя спеціалізація не мала відношення до сільського господарства, тому до приходу в цю галузь змінив чимало професій. З агровиробництвом добре обізнаний, оскільки доводилося керувати й агрохолдингами. Вирощував усі передові культури, тому досконало знаю їхній потенціал. Мене завжди турбувало питання, чому в добротному агрохолдингу можливо з одного гектара отримати 500 доларів, а ось фермер, котрий володіє невеликою кількістю землі та не має таких ресурсів, як у великих господарствах, не може отримати такі прибутки, хоча й трудиться, як кінь? І я вам скажу – чому. В агрохолдингу мені випадало спілкуватися з пайовиками, котрі здавали нам землю в оренду. Я їх завжди розпитував, скільки вони заробляють на своєму городі. Жоден з них мені чіткої відповіді не дав. Тому що наші люди, котрі працюють на землі, абсолютно не вміють отримувати гроші з її обробітку. Їх цього ніхто не вчив, а самі вони з різних міркувань не могли навчитися. Ще в період роботи в агрохолдингу в мене була мета навчити таких людей працювати на землі так, щоб добре заробляти. Але далі задуму не вийшло… Сьогодні з впевненістю можу констатувати: я здатен навчити малих фермерів та звичайних селян заробляти гарні прибутки завдяки екзотичній рослині – рокамболь.
Де ви вперше дізналися про цю рослину?
— Рокамболем займаюся вже п’ять років поспіль на своїй присадибній ділянці розміром 10 соток. І мені цього вистачає! Першу головку рокамболю привіз з Флориди, США, де придбав її за 7 доларів, далі розмножив. Так постав «Клуб виробників рокамболю». Зараз в Україні не надто багато людей знають, що це за овоч. Люди дивляться та цікавляться. Це важливо. Доки все тільки починається, воно має цінність. На даний момент в Україні є, може, близько 40 зацікавлених людей – і це покупці мого екзотичного овоча. Вони розуміють, як вирощувати цю культуру, яку вона має вартість та як на ній заробити.
Ми маємо з вами аграрну країну, майже кожен мешканець нашої держави має 5–10 соток. Цю культуру рекомендую висаджувати на малих площах, оскільки вирощувати рокамболь в агрохолдингах буде дуже складно, тому що великі обсяги потребують значних капіталовкладень. Ціна рокамболю, звичайно, «кусається». Головка цього цибулечаснику коштує 350 грн, зубець – близько 30–35 грн. Тому я пропоную вирощувати його на площі 10 соток, і селянинові цього буде достатньо. Навіть, спочатку, достатньо буде й однієї сотки.
Для висаджування рокамболю на 1 м2 потрібно 20 зубців (у рядку – п’ять, таких рядів у нас чотири). З цього об’єму отримаємо 20 головок рокамболю. Якщо кожна буде важити 100 г, ми отримаємо 2 кг. А з однієї сотки – мінімум 200 кг. Тож порахуйте: якщо його навіть збути за ціною часнику (36 грн), а він вартує значно дорожче – від 300 грн і вище, то скільки ми отримаємо в результаті… Тому, вважаю, будь-який дрібний фермер чи просто селянин на своєму городі може отримати непогані прибутки завдяки вирощуванню рокамболю. ?
Чи існує ринок збуту рокамболю в Україні?
— Ринку рокамболю в Україні на даний час немає, тому реалізую його зі своїми партнерами на різноманітних аграрних виставках, ярмарках, через власний сайт та OLX.
Розкажіть докладніше про технологію вирощування рокамболю.
— Спочатку – дещо про розмноження рокамболю. Це багаторічна трав’яниста рослина, яка належить до роду цибулевих. Його наземна частина більше нагадує цибулю-порей, аніж звичний нам часник, тому що він має велике листя (ширше як 5–10 мм) та товсті стебла, які досягають висоти до 80 см. Квітконос не дає насіння через нестачу пилку.
Розмножується рокамболь «дітками», бульбочками, зубками. З бульбочок виростає однозубка, а з неї – цибулина, що складається із зубків. У великій цибулині – від чотирьох до восьми зубчиків в залежності від їхнього розміру, тобто чим більші зубчики, тим менше їх у головці. А сама цибулина досягає 250–350 г (звичайний озимий часник може вирости до 200 г).
Спосіб розмноження рокамболю відрізняється від розведення культури часнику тим, що він продукує прикореневі «дітки». Вони «сидять» на підземних стеблах – столонах або ж біля самої головки. Під кожною головкою утворюється щонайменше 3–5 «діток». Але іноді ті з них, що розміщуються на підземних стеблах і зазвичай є короткими, виростають довгими, залишаються в ґрунті після збору врожаю та проростають на другий рік і засмічують посіви. Як правило, рокамболь починаю висаджувати з 25 вересня по 1 листопада (в Київській області). Зрозуміло, що Україна велика, тому в різних зонах потрібно висаджувати овоч у різні терміни.
Підготовка ґрунту
Перед посадкою рокамболю обробляємо ґрунт за системою Овсінського. Що це за система? Основна ідея технології – поверхневий ґрунтообробіток завглибшки максимум на 5 см. Завдяки такому обробітку землі ми маємо відмінно структурований ґрунт із капілярною структурою, утвореною кореневими системами попередньо висаджених культур, а п’ятисантиметровий шар ґрунту, який перемішується із рослинними рештками, виступає в ролі мульчі. Це дає змогу створити сприятливі умови для розвитку і кореневої системи, і надземної частини рослин, висіяних на них. Сукупність цих факторів має велике значення, оскільки така система дає змогу повітрю постійно проникати в ґрунт та осаджувати або ж, вірніше кажучи, конденсувати в ньому, завдяки різниці температур повітря та ґрунту, величезну кількість вологи, наявної в повітрі. А шар мульчі на поверхні поля не дає ґрунту пересихати, що посилює фізичні та хімічні процеси в ньому.
В мене часто питають, який потрібен ґрунт, щоб успішно вирощувати овоч. Я одразу наводжу приклад, на якому ґрунті висаджую його сам. На своїй ділянці маю пісок, а це, як ви розумієте, не чорнозем… Тому потрібно цей ґрунт зробити більш родючим. Тож перед тим, як садити рокамболь, готую суміш з гною, сапропелю, торфу та попелу. За ці роки, що займаюся висаджуванням рокамболю, спробував безліч різноманітних сумішей. Однак саме така суміш створює ідеальні умови для розвитку рослин цієї культури.
Після обробітку ґрунту та приготування суміші відразу роблю борозну. Після цього вручну викладаю в неї приготовлену суміш, у яку саджаю рокамболь на глибину не більше як 4 см – для «діток» та 5 см – для зубків. Тому я вважаю, що немає різниці, яким буде ґрунт. Головне – підживити його та створити належні умови рослинам.
Після посадки рокамболю відразу вкриваю посадку соломою. Не для того, щоб уберегти від приморозків, а для стабілізування вологості ґрунту. Мульчування проводжу лише в міжряддях, оскільки в рядку розміщена крапельна стрічка. Полив – обов’язковий, бо без нього не можна отримати гарні результати. Однак поливати кожного дня не потрібно, зрошування проводжу за високої температури повітря або за відсутності дощів.
Засоби захисту рослин
Хімію на своїх посівах не використовую зовсім. Лише перед посадкою обробляю насіннєвий матеріал від хвороб та шкідників препаратом Максим XL 035 FS. І цього достатньо. Завдяки цій захисній обробці рослини рокамболю мають чудову вегетацію.
Тому я не розумію, навіщо за відсутності на рослинах якихось проблем, вносити хімію. Мої посадки рокамболю завжди стоять чисті від хвороб. Якщо навіть і з’являються якісь ознаки захворювання, спочатку досконало вивчаю причину, а потім вже вирішую, чим і як його позбутися.
Бур’яни у посіві також є, хоча завдяки мульчі їх не так вже й багато. Тож коли сходи бур’янів проростають, видаляємо їх вручну. Це нормально, коли бур’яни ростуть на землі, – значить, вона – жива. Якщо їх немає, от тоді потрібно хвилюватися…
Щодо шкідників. Їх у ґрунті дуже багато, але якщо це рослині не заважає, то, знову ж таки, для чого застосовувати хімію? Адже в ґрунті живуть не лише шкідники, а й багато ентомофагів, які борються з ними. Якщо все ж таки шкідники починають шкодити рослинам, ми намагаємося проводити захист лише в тому місці, де вони з’являються.
На мою думку, якщо насіннєвий матеріал якісний та добре підготовлений до висаджування, то про які хвороби та шкідники можна говорити? Тому насамперед потрібно звертати увагу на насіння, яке саджаєте в ґрунт.
Збирання
Рокамболь, посаджений восени, можливо збирати наприкінці червня, а той, що посадили під зиму, – наприкінці липня. Зрозуміти, що вже час викопувати рокамболь, нескладно. Якщо листки у верхній частині рослини почали жовтіти, а нижні стали сухими, – саме час. Відкладати цей процес не варто, адже цибулина продовжує висихати, зубки звільняються від лушпиння й поступово заглиблюються в ґрунт. Те саме відбувається і з «дітками»-цибулинками. А далі не забаряться й гнильні процеси, котрі можуть уражувати денця цибулини.
Очищати рокамболь потрібно вручну, знімаючи налиплу на овоч землю. Видаляти корінці та обрізати бадилля слід вже після висихання самої цибулини.
Зберігання
Після очищення рокамболь слід просушити. Для цього можливо з’єднати по декілька штук головок у пучки або заплести їх у косу й розвісити в добре провітрюваному місці. Потім можливо ще залишити цибулини на відкритому просторі на сонячній стороні, щоб подовжити термін їхньої придатності.
Після повноцінного висихання потрібно перебрати цибуле-часник, щоб відокремити для зберігання лише здорові плоди. Зберігати цей овоч можливо в приміщенні з температурою 10–12°С, розмістивши в ящиках.
Рокамболь, на відміну від зимових сортів часнику, чудово зберігається – практично всю зиму, аж до квітня. Ця культура має високу врожайність, що приблизно в три-чотири рази перевищує врожайність традиційних сортів часнику. ?
Розкажіть стисло про застосування рокамболю, особливості вживання в їжу.
— На смак рокамболь нагадує і цибулю, і часник одночасно. Гострота дещо приглушена, завдяки чому досягається приємне поєднання смакових якостей. Запах м’який, ненав’язливий. При цьому всі кулінарні властивості овоча збережені, і всі страви, куди можна було б покласти цибулю та часник, чудово доповнює рокамболь.
Вживати його можливо як у свіжому, так і маринованому вигляді. В їжу придатна як цибулина, так і листя. Рокамболь послужить чудовою приправою для м’ясних страв, салатів. Його застосовують і в консервуванні. Придатний для всіх типів обробки.
Що стосується користі, то рокамболь володіє всім асортиментом лікувальних властивостей звичайного часнику, крім того, цей овоч містить велику кількість вітамінів, ефірні масла, аскорбінову кислоту та багато інших корисних елементів.
Цікавтеся, пробуйте, експериментуйте – і заробляйте!
І. Катеринчук, канд. с.-г. наук
журнал «Пропозиція», №9, 2020 р.