Українська соя між нескінченними правками і світовими тенденціями
5 хв. читати10 квітня 14:40
На українському ринку сої формується невизначеність, яка виражається в коливаннях показників як виробництва даної культури, так і її розподілу.Теґи: соясоєві правки
У світі продовжує зростати попит на соєві боби. У перший весняний місяць 2020 року основні країни-постачальники цієї продукції зберігали високі темпи відвантаження. І це, незважаючи на те, що багато держав саме в цей період оголошували про введення жорстких карантинних заходів з причини пандемії COVID-19. При цьому запаси соєвих бобів на світовому ринку залишаються досить високими, в зв’язку з чим провідні агентства у своїх останніх звітах знижують прогнози виробництва сої.
Тож не дивно, що в поточних умовах і на українському ринку сої формується невизначеність, яка виражається в коливаннях показників як виробництва даної культури, так і її розподілу.
Масла у вогонь підливає і особисто сам президент України відтягуванням моменту підписання закону, який дозволить повернути виробникам сої можливість отримувати повернення ПДВ при експорті продукції.
Так, вже в сезоні-2019/20 в Україні фіксується скорочення валового збору сої до 4,3 млн. тонн за рахунок скорочення площ під культурою на 7%, а також зниження середньої врожайності на 3% відносно показників попереднього МР. Як вважають аналітики АПК-Інформ, зменшення валового збору сої в більшому ступені відіб’ється на внутрішньому споживанні культури. Так, за підсумками сезону очікується, що перероблено всередині країни буде близько 1,9 млн. тонн сої, що на 14% менше показника попереднього сезону. В т.ч. переробка на масло може досягти 1,7 млн. тонн (-15%).
Що стосується експорту, то в даному сегменті очікується менш істотне зниження. Згідно з оцінками ІА «АПК-Інформ», в сезоні-2019/20 на зовнішній ринок може бути поставлено 2,4 млн. тонн української сої, що всього на 4% поступається показнику 2018/19 МР, але на 12% менше, ніж обсяги експорту в 2017/18 МР.
Основними імпортерами української сої протягом трьох останніх сезонів є Туреччина, Єгипет і Білорусь, які з вересня 2017 р. по лютий 2020 р. сумарно закупили близько 61% всіх експортних партій даної культури. Ситуативним імпортером є Іран. Так, в 2017/18 МР Іран посів другу позицію серед імпортерів з часткою закупівель в 13% від загального обсягу поставок. При цьому в 2018/19 МР Іран не фігурував в ТОП-10 імпортерів. За підсумками вересня-лютого поточного сезону дана країна посідає 7 позицію в списку імпортерів української сої з часткою 4%.
Що стосується експорту сої в 2019/20 МР, то за підсумками вересня-лютого Україна експортувала трохи більше 2,3 млн. тонн сої, що становить понад 96% прогнозованого експортного потенціалу. Лідерство за обсягами закупівель за минулий період зберегли Туреччина – 775,6 тис. тонн, Єгипет – 437,8 тис. тонн і Білорусь – 286,1 тис. тонн. Також 198,2 тис. тонн сої було поставлено до Італії і 101,2 тис. тонн – до Греції.
За розглянутий період серед ТОП-5 імпортерів Єгипет і Італія істотно наростили обсяги закупівель української сої в порівнянні з показниками за весь попередній сезон. Так, постачання до Єгипту збільшилися на 58%, а експорт в Італію – практично в 3,5 рази. З урахуванням глобального карантину і сформованого експортного потенціалу ринку сої в Україні, до кінця сезону не очікується істотного приросту постачання, в т.ч. в напрямку ключових імпортерів.
На думку виконавчого директора Насіннєвої асоціації України Сюзани Григоренко, на розвиток ринку соєвих бобів в Україні особливим чином впливає невизначеність з відміною так званих «соєвих правок».
До цього часу актуальним залишається питання фіналізації скасування «соєвих правок». Незважаючи на те, що Верховна Рада України підтримала дане рішення шляхом прийняття ще в січні ц.р. законопроекту №1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві», президент його ще не підписав. А аграрії, як правило, вже в другій декаді січня намагаються формувати чіткі плани зі структури посівних площ. Відповідно, ясності у вирішенні даного питання так і не з’явилося, що зведе нанівець докладені зусилля, і триватиме тенденція дискримінації малих і середніх сільськогосподарських виробників. Весь ринок, і не тільки український, продовжує спостерігати за розвитком даної ситуації в очікуванні якогось рішення. Особливо зараз, коли потреба в продовольстві і його забезпеченні стоїть на першому плані. Адже, як ми бачимо, попит на бобові культури і, зокрема, на сою збільшується, особливо в країнах Середньої Азії. Так чому б не стимулювати вирощування цієї продукції і не реалізовувати експортний потенціал?
Необхідно відзначити, що якісне насіння соєвих бобів в Україні є, що важливо зараз в умовах запитів ринку на не ГМ продукцію. Тільки в 2020 році (період 01.01-01.04) в Україні офіційно було сертифіковано, за даними Мінекономіки, 12762,872 тонни насіння сої (української та іноземної селекції) для сівби. Імпортованого насіння зареєстровано тільки 74,537 тонни (Канада, Франція, Чехія). Посівний матеріал сої в 2019 році вирощувався на площі 13262,41 га.
Соя – дійсно перспективна культура для українських аграріїв. Тим більше, що насіннєві компанії пропонують посівний матеріал, який все більше підходить під агрокліматичні реалії України, що зможе зробити її вирощування ще більш рентабельним.
Автор: Юлія Шевченко
Джерело: АПК-Інформ
Джерело: agroreview.com
