Транзитний період у корів. Як уникнути кетозу? — журнал Пропозиція

Якісний менеджмент на фермі — відсутність кетозу у стаді

Корови транзитного періоду доволі часто стикаються з негативним енергетичним балансом (НЕБ), нестачею білків, вітамінів і мінералів, що, своєю чергою, призводить до таких метаболічних захворювань як гіпокальціємія, кетоз, затримка посліду тощо.

 

Період до та після отелення для метаболізму високопродуктивних корів є критичним, що пов’язано зі збільшеними потребами цієї технологічної групи тварин у поживних речовинах. У сухостійний період, який по праву може вважатися своєрідною «відпусткою» корів між лактаціями, спостерігається інтенсивний розвиток плоду (потреби плоду досягають максимального рівня за 3 тижні до родів), відбуваються регенеративні процеси тканин молочної залози, рівень споживання корму зменшується, а концентрація поживності у ньому збільшується. Так само, і після отелення, у зв’язку з інтенсивним виробництвом молока та його компонентів (жиру, білку, лактози) різко зростає потреба тварин у поживних речовинах — задовільнити її повністю спожитим кормом неможливо.

 

Не забувайте на ранній та пізній сухостій!

 

У виробничих умовах сухостійний період бажано розподіляти на ранній та пізній (на жаль, не всі вітчизняні ферми дотримуються такого групування, адже це прямо пов’язане з наявними на підприємстві потужностями).

Ранній сухостій. Це перші 4-6 тижнів сухостійного періоду. У цей період відбувається інтенсивний розвиток плоду, який потребує багато поживних речовин. при складанні раціону про це завжди потрібно пам’ятати! Ціллю годівлі тварин раннього сухостою має бути забезпечення збереження сосочків рубця (для забезпечення належного поглинання поживних речовин у рубці після отелення). Взагалі, раціони треба складати, виходячи зі стану вгодованості корів. Орієнтиром має бути  3,5-3,75 балів BCS. Виходячи з цього, фахівці радять тварин раннього сухостою розподіляти на дві підгрупи: на корів, яким потрібно набрати вагу, і на тих, яким треба її підтримувати. Мета — підтримати або поліпшити вгодованість, але не допустити ожиріння. Адже відомо, що надмірна вгодованість тварин сухостійного періоду здатна призвести до зменшення апетиту, більшому ризику мобілізації жиру в організмі, а також розвитку кетозу.

Пізній сухостій. У годівлі корів пізнього сухостою для нормального отелення і швидкого виходу на пік продуктивності після отелення маємо досягнути наступних цілей:

  • адаптації рубця  — стимулювання росту сосочків рубця підвищить поглинання поживних речовин та «пристосує» мікрофлору до раціону свіжорозтелених корів;
  • підтримання належного рівня кальцію в крові — для уникнення проблем із затримкою посліду, запобігання виникнення гіпокальціємії (що може призвести до утворення надмірного НЕБ і розвитку кетозу);
  • підтримання імунної системи — ефективна допомога тварині пережити стрес, пов’язаний із родами;
  • мінімізації НЕБ, коли корова потребує більше енергії, ніж може отримати з кормом.

 

 

Отже, у цьому періоді важливо враховувати всі нюанси, починаючи від грамотної організації годівлі до ретельного контролю за станом здоров’я тварини. Так, якщо мова йде про раціони, то вони мають характеризуватися помірним вмістом енергії, що найбільше відповідає потребам організму тварини саме у цей період. Пам’ятаймо, занадто високе (≥ 150% від потреб) або навпаки занизьке (≤ 100% від потреб) споживання енергії протягом цього періоду є одним із основних факторів ризику, що призводять до негативного енергетичного балансу (НЕБ). До того ж, надмірна вгодованість (BCS ≥ 3,75) протягом сухостою зазвичай призводить до зниження споживання енергії у післяродовому періоді, що збільшує ризик метаболічних розладів.

Списувати вищезазначені фактори на кшталт «звідки воно взялося» не вийде, адже кожен поважаючий себе фахівець розуміє, що це виробничі недоліки (а це, як не крути, славнозвісний людський фактор), які у першочерговому порядку пов’язані з проблемами утримання тварин під час сухостою. Через таку виробничу недбалість господарство матиме купу проблем, пов’язаних із станом здоров’я, відтворювальною здатністю та продуктивним довголіттям утримуваного поголів’я. Так, за даними численних клінічних досліджень незадовільний перебіг транзитного періоду може призвести до втрати 4,5– 9,1 кг/добу молока на піку лактації, що означає 907–1800 кг недоотриманого надою. У високопродуктивного поголів’я частота захворювань обміну речовин (зміщення сичуга, парез, синдром жирової дистрофії печінки та кетоз) сягає від 7,8% до 16,8%, маститу — від 2,8% до 12,6% та порушень з боку репродуктивної системи (патологічні роди, затримка відділення плаценти, метрит) — від 6,7 до 19,2%. 

 

Основна задача — не допустити кетозу!

 

Кетоз — хвороба, що виникає на початку лактації внаслідок порушення обміну речовин (негативного енергетичного балансу) і характеризується підвищенням у крові сполук, які мають назву кетонові тіла (бета-гідроксибутират, ацетоацетат та ацетон). Як правило, кетоз виникає у період від тижня до отелення до восьми тижнів після отелення, коли для компенсації нестачі енергії тварина починає використовувати власні жирові запаси,  а вироблення кетонових тіл унаслідок цього є набагато вищим, ніж можливість їх використовувати. Кетоз може бути не тільки первинною хворобою, а і виникати в результаті інших метаболічних розладів (гіпокальціємії, затримки посліду, зміщення сичуга). Що, зазвичай, ми бачимо при кетозі? Зменшення споживання корму, млявість та нервозність. Лабораторно виявляють кетонові тіла в молоці та сечі. Клінічні симптоми кетозу можна побачити і без проведення спеціальних тестів. Так, у корів, які утримуються у стійлах, втрата апетиту, пригнічений загальний стан і зниження споживання корму є першою клінічною ознакою. 

Кращою профілактикою кетозу є збалансована годівля корів у всі фази лактації та сухостійний період, коли раціон забезпечує тварину такою кількістю енергії, протеїну, вітамінів, мікро- та макроелементів, яка повністю задовольняє їхні потреби у відповідний період виробничого циклу.

Помилки в годівлі, що призводять до розвитку кетозу

  • Незбалансований раціон корів раннього сухостійного періоду — тварини споживають мало об’ємистого корму, і об’єм рубця не зберігається.
  • Незбалансований раціон корів пізнього сухостою за вмістом сухої речовини та енергетичною поживністю (коли негативний енергетичний баланс виникає вже у цьому періоді). Ми маємо орієнтуватися на споживання мінімум 12 кг СР раціону (2% від живої маси тварини).
  • Недостатня енергетична поживність раціону корів після отелення. Раціони новотільних корів повинні мати високу концентрацію енергії та містити достатню кількість структурної клітковини  для підтримки нормального функціонування рубця та споживання корму.
  • Сухостійні корови, які мають ожиріння. Ідеальний критерій — 3,5 бали за шкалою BCS.
  • Інші метаболічні захворювання (гіпокальцемія, затримка посліду тощо), а також запалення в організмі тварини (мастит, кульгавість тощо) можуть впливати на споживання глюкози і призвести до кетозу у новотільних корів.

У цей період фахівці радять призначати тварині мікроелементи (забезпечують міцну імунну відповідь, мінімізують клінічний прояв кетозу).

  • Мідь є вкрай необхідною для імунної відповіді.
  • Кобальт відіграє важливу роль у виробленні вітаміну B12, який бере участь у глюконеогенезі.
  • Хром виконує багато функцій, включаючи метаболізм глюкози та активність інсуліну.
  • Цинк важливий для поліпшення цілісності кишечника. Останній, до речі, відповідає за 70% імунної функції тварини.
  • Марганець відповідає за глюконеогенез (утворення глюкози з таких нецукрових вуглецевих субстратів, як піруват, молочна кислота, гліцерин і глюкогенні амінокислоти) та реабсорбції кальцію
  • У статті використано матеріали компанії Josera.

    Джерело: propozitsiya.com

    No votes yet.
    Please wait...

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *