Зміни в номенклатурі експорту ріпаку з України можуть мати серйозні наслідки для польського ринку. Йдеться не лише про зростання конкуренції на ринку рослинних олій замість сировини, але й про тиск на польські переробні підприємства, які зіштовхуються з зупинками роботи через недостатність сировини.
Чотири роки протистояння в Україні дають неочікувані висновки для аграрного сектору. Наш східний сусід значно прискорив модернізацію та розвиток агропродовольчої переробки. Він не вивозить ріпак через заборону імпорту в Польщу, проте нарощує експорт ріпакової олії. Щодо цього немає жодних обмежень. Яке місце займає Польща в цій ситуації? Ми втрачаємо свою перевагу, оскільки Україна переключає фокус з експорту сировини на перероблену продукцію. Як і прогнозувалося, польські політичні рішення сприяли розвитку переробної промисловості в Україні, одночасно послаблюючи польську промисловість.
Європейський Союз протягом багатьох років є нетто-імпортером ріпаку, закуповуючи близько 5–6 мільйонів тонн цього товару щорічно. Україна є ключовим постачальником, забезпечуючи до половини цього обсягу. Однак структура цієї торгівлі починає трансформуватися. Дедалі частіше з’являються ознаки того, що в найближчі роки Україна експортуватиме готову, перероблену ріпакову олію замість ріпакового зерна. Цей процес вже розпочався і набирає обертів з розвитком переробної інфраструктури у наших сусідів, які, зрештою, перебувають у стані війни.
За інформацією асоціації «Укроліяпром», експорт ріпакової олії з України у липні–лютому 2025/2026 років перевищив показники аналогічного періоду попереднього сезону у 2,2 раза, а валютні надходження зросли у 2,7 раза. Таким чином, Україна майже втричі збільшила свої доходи від експорту ріпакової олії
Україна. Інвестиції попри війну
Масштаби інвестування в український агропродовольчий сектор зростають з кожним роком. Збільшення вартості сільськогосподарського експорту підтверджує цю тенденцію: у 2024/2025 фінансовому році Україна збільшила доходи на 1,3 млрд доларів, досягнувши на початок 2025 року загального обсягу 11 млрд доларів. Сьогодні ці цифри ще вищі.
За даними асоціації «Укроліяпром», експорт ріпакової олії з України у липні–лютому 2025/2026 років перевищив показники аналогічного періоду попереднього сезону у 2,2 раза, а валютні надходження зросли у 2,7 раза. Таким чином, Україна майже втричі збільшила свої доходи від експорту ріпакової олії. Останні статистичні дані також підтверджують цю тенденцію.
Згідно з нещодавнім звітом Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства, Україна експортувала 9,95 мільйона тонн сільськогосподарської продукції з січня по лютий 2026 року на загальну суму 4 мільярди доларів. Ріпакова олія посіла восьме місце серед лідерів сільськогосподарського експорту. У січні та лютому 2026 року Україна експортувала ріпакової олії на суму 102 мільйони доларів. Для порівняння, роком раніше експорт ріпакової олії становив лише 3 мільйони доларів, а країна посідала 61-ше місце в експортному рейтингу. Це значне зростання.
Українські інвестиції на ринку
Показовим прикладом цієї зміни є інвестиція одного з найбільших агрохолдингів України. Минулого року «Астарта» оголосила про реалізацію проєкту вартістю 76 мільйонів доларів з будівництва заводу з переробки олійних культур у Хмельницькій області. Очікується, що об’єкт досягне потужності переробки 400 000 тонн на рік, а його запуск заплановано на 2026 рік. І це ще не все.
Інший приклад — поточний рік: у першому кварталі 2026 року інший агрохолдинг, Kernel, переробив 986 000 тонн олійних культур, що на 17 % більше, ніж минулого року. За той самий період продажі олії досягли 373 000 тонн. Для порівняння, загальна потужність переробки Польщі становить приблизно 4 мільйони тонн на рік. Це означає, що квартальний результат однієї української компанії становить майже чверть потенціалу всього польського сектора. Якби ці темпи збереглися протягом року, Kernel міг би переробити більше, ніж становив увесь обсяг переробки ріпаку в Польщі минулого року (3,6 мільйона тонн).
Існує й інша інформація про розвиток українського ринку, про яку періодично повідомляють ЗМІ та профільні організації. Згідно з останніми даними Служби іноземних сільськогосподарських досліджень (FAS) Міністерства сільського господарства США, виробництво ріпаку в Україні може зрости на 25 % — до 4 мільйонів тонн у сезоні 2026/2027. Крім того, FAS зазначає, що поєднання місцевих заборон на імпорт (таких як запроваджена Польщею) та експортних мит на ріпак (включаючи запровадження 10% мита на експорт ріпаку та сої) призвело до збільшення внутрішніх обсягів переробки, і ця тенденція, як очікується, продовжиться і наступного сезону. За їхніми оцінками, експорт ріпакової олії може зрости на 84 % — до 825 000 тонн. FAS також підкреслює, що Європейський Союз залишатиметься основним ринком збуту для українських олійних культур та продуктів їхньої переробки.
Згідно з останніми даними Служби іноземних сільськогосподарських досліджень (FAS) Міністерства сільського господарства США, виробництво ріпаку в Україні може зрости на 25 % — до 4 млн т у сезоні 2026/2027
Зростаючий попит і ціни на сировину
Динамічний розвиток переробної промисловості в Україні безпосередньо впливає на зростання місцевого попиту на ріпак. Цей товар зараз стикається з жорсткою конкуренцією між експортом та внутрішньою переробкою, що призводить до зростання цін. Крім того, зростає значення переробного сектору для державного бюджету. У 2026 році до 34 % податкових надходжень України надійшло від переробки та торгівлі, а доходи лише від переробної промисловості зросли майже на 19% у першому кварталі року.
Що це означає для Польщі?
На жаль, зміна структури експорту України може мати серйозні наслідки для польського ринку. Це означає не лише зростання конкуренції на ринку рослинної олії замість сировини, але й тиск на вітчизняні переробні заводи, що призводить до зупинок виробництва через дефіцит сировини. Це також зменшує доступність імпортного зерна, що може вплинути на ціни на ріпак у Польщі, а також на вартість ріпакових кормів. Зниження внутрішньої переробки ріпаку обмежує не лише внутрішні постачання олії, але й локальні джерела рослинного білка. Це безпосередньо впливає на польських фермерів та їхні рішення щодо вирощування сільськогосподарських культур на наступні роки.
Виявляється, що Україна, зокрема й завдяки польським рішенням щодо ембарго, вже не є просто сировинною базою для Європейського Союзу. Вона стає дедалі потужнішим гравцем у сегменті готової продукції, фундаментально змінюючи баланс сил на ринку. Для Польщі це тривожний сигнал, який може змінити не лише структуру виробництва олії та закупівлі сировини, а й ставить під значний сумнів майбутнє та стабільність польського вирощування ріпаку. Згідно зі звітом AgroDigest про торгівлю, з 1 липня 2025 року до кінця березня цього року експорт рослинної олії з України зріс на 21,1 % у грошовому вираженні, що робить Польщу другим за величиною імпортером ріпакової олії з України після Іспанії.
Гжегож Томчик, Farmer. pl