Із ферми до столу: чому за лічені години молочна продукція дорожчає втричі
2 хв. читати31 березня 08:30
Найбільше на українському молоці наживаються посередники та підприємства торгівлі.Теґи: АПКмолокомолочкамолочна продукція
Про це повідомляє прес-служба Асоціації виробників молока (АВМ).
Скарг на те, що перекупники й переробники забирають сировину у фермерів та селян-одноосібників за безцінь, як це було до 2018 року, нині поменшало. Закупівельні ціни зросли. Молоко першого ґатунку від сільгосппідприємств переробники беруть по 8−10 тисяч гривень за тонну (залежно від регіону). Продукцію другого ґатунку (від фермерів і підприємств) — від 6,8 до 9,1 тисяч. Усе молоко від домогосподарств вважають несортовим і купують по 4,5−6,5 тисяч гривень за тонну.
При цьому у галузевих асоціаціях стверджують: чесні виробники також заробляють на тонні переробленої продукції одну — максимум дві тисячі гривень.Є інша інформація: середня оптово-відпускна ціна молочної продукції — 18 гривень за літр. Тобто, насправді після переробки кілограм молока дорожчає на 8−11 гривень. Якщо вирахувати виробничі і логістичні витрати — «навар» переробників і справді незначний.
«Найбільше на українському молоці наживаються посередники та підприємства торгівлі. Якщо привести до літрового відповідника специфічну українську «умовно-літрову» тару (від 830 до 950 грамів) та відняти транспортні витрати і вартість зберігання, торговці «піднімають» по 10−12 гривень на кожному кілограмі. При цьому, якщо аграріям, щоб заробити удвічі меншу суму, потрібно не один рік викохувати худобу, витрачатися на корми, електроенергію тощо, продавці мають такий фінансових результат за лічені дні, а то й години, — розмірковувють фахівці АВМ. — Хтось скаже: ринок — є ринок. До чого тут усі ці підрахунки? Але ж якщо ситуація і справді «критична», як кажуть фахівці, то, мабуть, в інтересах і виробників, і держави спробувати якось «натиснути» на продавців, аби вони бодай трохи зменшили націнки, щоб стимулювати українців купувати вітчизняну, а не імпортну молочну продукцію?”
Ще один варіант: зниження ПДВ на деякі види соціальної продукції — того ж набілу та хлібобулочних виробів. В Україні цей показник, нагадаємо, 20%, а у сусідній Польщі, приміром, — лише 5%. І це — одне із пояснень того, чому польська продукція нині успішно конкурує із нашою не лише на міжнародному, а й на внутрішньому українському ринку.
Джерело: agroreview.com
