З початку повномасштабного вторгнення і до сьогодні логістика та налагодження експорту агропродукції з України залишається однією з ключових проблем для сільгоспвиробників.
Питання розбудови наземної логістики для збільшення експорту між Україною та ЄС, майбутнє сухих портів в Україні, можливості та умови участі у проєктах міжнародних партнерів стали ключовими темами для учасників міжнародного форуму АГРІ Продажі B2B: «Розвиток експортних взаємин агропереробників з потенційними міжнародними партнерами».
Захід відбувся на потужностях ГК ТМ «Вілія» у межах маркетингової платформи AgriSales.
Група компаній ТМ «Вілія» включає низку підприємств у Волинській, Рівненській, Львівській та Тернопільській областях, що успішно працюють у різних сферах агровиробництва.
Перебудування логістики, вихід на нові ринки
Основним видом діяльності компанії «Вілія» на сьогодні є елеватори — 8 комплексів загальною потужністю понад 500 тис. т одночасного зберігання. Чотири з них є маршрутними з можливістю завантаження 53 вагонів. До одного з елеваторів прокладено євроколію, що відкриває доступ до прямих постачань до країн ЄС, а в нинішній логістичній ситуації це неабияка перевага.
До речі, компанія першу відправку вузькою колією здійснювала ще в 2011 році. Згодом «Укрзалізниця» визнала станцію неприбутковою та закрила. З початком війни «Вілія» доклала всіх зусиль, аби відновити роботу колії: за 1,5 місяця запустили цей напрям.
«Коли почалася повномасштабна війна, ми експортували зерно залізницею по широкій колії, але вже за два тижні побачили багатотисячну чергу вагонів. Ми зрозуміли, що цей шлях не буде працювати швидко, тому завдяки сприянню «Укрзалізниці» відновили вузьку колію і почали експортувати зерно до Польщі, Німеччини. Але кожен крок був дуже суттєвим викликом», — згадує консультант із зовнішньоекономічної діяльності ГК «Вілія» Володимир Божко.
Він додає, що перепони під час освоєння нового експортного шляху постійні: збільшення переліку показників якості зерна, великі черги в лабораторіях, у перші місяці в Польщі були проблеми з поїздами-зерновозами, складно знайти надійних покупців на продукцію.
«Щойно у нас з’явився перший поїзд, ми зрозуміли, що Україна швидко насичить Польщу зерном, тож почали домовлятися з терміналом у Гданському порту щодо перевалки. Порахували, що сюди нам їхати ближче, ніж до Одеси, відповідно, дешевше. Завдяки цій калькуляції «Вілія» інвестувала гроші в термінал, побудувавши 100-тисячний елеватор та 7 км вузької колії, купили два локомотиви. Підписали договір з Гданським портом, показавши, що ми до них не на рік-два, а на тривалий період», — зазначає Володимир Божко.
Засновник ГК ТМ «Вілія» Євген Дудка розповідає, що вирішили інвестувати у елеваторні потужності, оскільки прогнозували труднощі роботи зернового коридору. Новий зерновий термінал компанії цього року вийде на оборотність у 6 разів.
«По цьому проєкту ми можемо працювати в довгу, в радіусі 300 км, і будемо конкурентні з розрахунку Балтійського моря. Ми хочемо бути великим транзитним хабом. Та потрібно збільшити пропускну здатність прикордонних переходів і зробити так, щоб потяги по транзитних шляхах «літали». Мої очікування: одна доба — дорога, одна доба — розвантаження, одна доба — повернення. Тобто я хочу їхати за 4 дні», — зазначає Євген Дудка.
Загалом у 2022 році елеватори компанії прийняли на зберігання понад 600 тис. т сільськогосподарських культур. Частка у прибутку до оподаткування елеваторного господарства компанії у 2022 році зросла на 3% до показника 2021 року і склала 16%.
Будівництво елеваторних потужностей як порятунок для аграрія
Серед учасників форуму АГРІ Продажі B2B було багато аграріїв, які вже зараз думають про будівництво власних потужностей для зберігання зерна, адже розуміють, що мати елеватор за нинішніх умов — це рятівне коло для сільгоспвиробника.
ФГ «Колос» не один рік користується послугами компанії «Вілія» із сушіння та зберігання зерна. До речі, у частині елеваторів компанія співпрацює з майже 500 агропідприємствами.
Керівник фермерського господарства Степан Ціолковський розповідає, що планує побудувати власний елеватор із сушаркою. Тож приїхав на форум, аби дізнатися про діючі програми підтримки для аграріїв. Відповіді на свої запитання фермер знайшов, адже USAID АГРО має грантові програми зі збільшення елеваторних потужностей та зберігання зернових. За минулі два сезони вже підтримано 12 партнерів, за допомогою яких 1 тисяча аграріїв можуть зберігати зерно в рукавах.
«На нинішній сезон також відкрита ця можливість. Через загрозу обстрілів аграрії повідомляють про те, що віддають перевагу тимчасовому зберіганню. Водночас усі розуміють, що таке зберігання коштує дорожче і не є довготривалим, тому наш фокус також орієнтовано на проєкти зі збільшення елеваторних потужностей в частині як зростання пропускної спроможності, так і підвищення якості зернових», — розповіла директорка Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) Ксенія Сидоркіна.
За словами представника компанії SUKUP, ТОВ «Зерновий дім» Андрія Семеновича, проблема з логістикою в Україні була прискорена війною, адже не може весь експорт аграрної продукції залежати від однієї протоки.
«Ця проблема в будь-якому разі постала би через 3-4 роки, коли стало зрозумілим, що в південному напрямку ні залізниця, ні автомобільні дороги не можуть обслужити 80 млн т зерна. Це було очевидно, ми всі до того йшли, але ніхто нічого не робив. У «Вілії» почали працювати над розвитком елеваторного напряму та логістики ще у 2012 році. Тому вони зараз на крок попереду інших», — зазначив Андрій Семенович.
Тому зараз всі програми підтримки USAID АГРО спрямовані на інвестування в переробну, елеваторну, логістичну інфраструктуру, щоб агропромисловий сектор не зупинився, а продовжував розвиватися та живити економіку України.
«Кожен день ворог знищує нашу країну, вбиває людей. В Україні зараз руйнація, але ми бачимо натхненних бізнесменів, які готові інвестувати і розвиватися далі. Наша програма має честь виконувати допоміжну роль та працювати з аграрним сектором України, співфінансувати проєкти і розділяти ризики з аграріями у воєнний час», — наголосила Ксенія Сидоркіна.
Джерело: propozitsiya.com
