Міністерство енергетики й захисту довкілля України не підтримує прийняття законопроєктів № 2548 та № 2289 в частині спрощення ввезення в країну зразків новітніх препаратів для проведення державних випробовувань, тому що діюча система досліджень пестицидів не є ефективною.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на УНІАН.
“Позиція Мінекоенерго полягає в тому, що суб‘єкти досліджень мають слабку, часом дуже застарілу матеріально-технічну базу, принципи їх акредитації незрозумілі. Оскільки Мінекоенерго є центральним органом виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього середовища, головним завданням якого є захист довкілля та пов‘язаного з цим права народу України на безпечне існування, ми не можемо знизити існуючий ризиковий бар‘єр, не будучи впевненими в тому, що система допуску препаративних форм на ринок гарантує захист від шкідливих та неякісних пестицидів”, — зазначає заступник міністра енергетики й захисту довкілля Роман Абрамовський.
При цьому він погоджується, що в законопроєктах є багато позитивних пропонованих змін. Це — відміна застарілих норм, приведення регулювання у відповідність до діючого законодавства ЄС, уточнення термінів тощо. За його словами, відомство до кінця поточного року має привести систему досліджень пестицидів у відповідність до кращих світових практик, що забезпечувало б об‘єктивність, неупередженість та незалежність оцінки.
Водночас голова комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський вважає, що ні про яку екологічну проблему не йдеться.
“Якраз навпаки: екологічну проблему маємо через блокування інноваційних продуктів нового покоління”, — вважає парламентар.
Він звертає увагу, що зразок окремого препарату для проведення досліджень ввозиться в дуже обмеженій кількості — від кількох сотень грамів до декількох кілограмів. При цьому сільськогосподарська продукція, отримана в результаті проведення польових випробувань пестицидів і агрохімікатів, знищується. Доступ до новинок бажають мати й самі аграрії.
“Цього року ми закладаємо демонстраційний полігон площею 16 га, де плануємо випробовувати ЗЗР, добрива, насіння. Нам цікаві нові ЗЗР і ми б хотіли мати до них відкритий доступ. Самим обирати, чим і як покращувати свій урожай”, — говорить директор компанії “Кусто Агро Фармінг” Володимир Сірий.
Його підтримує й головний агроном аграрної компанії ІМК Олександр Гірман.
“Довготривале застосування тих самих діючих речовин призводить до виникнення стійких видів шкідливих організмів та накопичення в об’єктах довкілля. Тому застосування інноваційних та більш безпечних діючих речовин є надзвичайно важливим”, — говорить фахівець.
Підтримку законодавчим змінам висловлюють у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Це створить більш сучасне та належне регулювання відносин у сфері поводження з пестицидами.
“Доступ до інноваційних ЗЗР є критичним для розвитку аграрного бізнесу”, — говорить заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.
Тим часом у Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА) констатують, що з 2016 року в Україну зайшло максимум 2-3 діючих речовини. Натомість реєструються переважно копії, генеричні препарати, або відбувається розширення реєстрації вже відомих речовин.
“Очевидно, що поточна ситуація на ринку ЗЗР є вигідною для певних кіл зацікавлених осіб, що призвело до відвертої дискримінації та недобросовісної конкуренції на ринку ЗЗР. Проте від подібних дій виграє одна — максимум три компанії, а програє все сільське господарство держави”, — говорить керівник агрохімічного напрямку ЄБА Віктор Погорілий.
Він додає, що обмеження доступу до передових світових розробок у сфері захисту рослин вже стає вузьким місцем, яке буде пригальмовувати розвиток аграрного сектору.
Джерело: propozitsiya.com
