На сьогодні кислі ґрунти займають 19% усієї території України. Ці цифри озвучив професор кафедри агрохімії, ґрунтознавства і землеробства Національного університету водного господарства і природокористування (м. Рівне) Сергій Веремеєнко під час прес-конференції в Києві, пише propozitsiya.com.
Він нагадав, що колись ця частка становила 14%. Зараз же, за його словами, кислі ґрунти займають щонайменше 11,5 млн га. При цьому 4,5 млн га це генетично кислі ґрунти, тобто, ґрунти, які протягом століть формувалися в відповідних екологічних умовах.
Решта ж — це сірі лісові й чорноземні ґрунти в тих природних зонах, для яких окислення ґрунтів не характерне. Тобто, вони окислилися внаслідок діяльності людини, а саме через специфіку агротехнологій, що застосовуються.
Зокрема, окисленню ґрунтів сприяють збільшення частки кальцієфільних культур, що вимагають нейтральної реакції рН, і порушення балансу живлення: підвищена частка азотних добрив, знижена — фосфорних і калійних і майже повне припинення внесення органічних, які містили багато кальцію й магнію. Велику роль відіграло й суттєве скорочення обсягів вапнування кислих ґрунтів. Так, якщо в радянські часи в Україні щороку вапнування проводилось на 1,5 млн га, то в 2019 р. — лише на 137 тис. га. Хоча окупність інвестицій у вапнування, за словами заступника директора Інституту аграрної економіки НААН України Ольги Ходаковської, становить 1–1,2 грн на кожну вкладену гривню, а в 2019 р. воно становило 1,3 грн. Адже на полях, де проведене розкислення ґрунту, врожайність пшениці на 5–6 ц/га вища, ніж до розкислення, кукурудзи — на 10–20 ц/га, а цукрових буряків — щонайменше на 50 ц/га.
Вихід науковці бачать у запровадженні державної програми, яка заохочуватиме сільгоспвиробників до вапнування кислих ґрунтів. Вони нагадали, що у США існує близько 30 програм з боротьби з деградацією ґрунтів, які включають розкислення, а в Японії 80% витрат на меліорацію ґрунтів оплачує бюджет.
Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com
Джерело: propozitsiya.com
