-
Лариса Крупко
журналіст
Українські АЗК впроваджують кафе, торгові точки та сферу харчування, аби отримувати прибуток не тільки від реалізації пального / ОККО
Для українських автозаправних комплексів (АЗК) кава, готові страви та магазини поступово набувають такого ж значення, як і продаж пального. Великі компанії активно вкладають кошти в розвиток непаливного бізнесу: OKKO інвестує понад $120 млн у нові формати заправних станцій, Ukrnafta розширює гастрономічний напрям та збільшує продажі, а WOG вже давно розвиває сферу громадського харчування. Головною причиною є вища прибутковість цього сегмента порівняно з реалізацією бензину та дизелю. Delo.ua аналізує, як непаливний бізнес трансформує українські АЗК.
Навіщо АЗК розширюють сервіс для клієнтів
Непаливний сегмент українських АЗК розвивається вже не перший рік. Інвестувати в кафе, кухні та крамниці окремі мережі почали ще до повномасштабного вторгнення, проте після 2022 року цей напрям став ще важливішим. На тлі зменшення споживання пального, втрати частини ринку та змін у структурі попиту компанії активніше розвивають непаливні сервіси для диверсифікації джерел прибутку.
Голова правління Ukrnafta Богдан Кукура пояснює цю трансформацію зміною ролі автозаправної станції. За його словами, клієнти очікують від АЗК не лише якісного пального, а й повного спектру послуг під час подорожі. Саме тому запуск лінійки готових страв компанія розглядає не як розширення асортименту, а як логічний етап еволюції формату.
Схожу тенденцію відзначають і в OKKO. За словами віцепрезидента компанії з маркетингу Василя Дмитріва, за підсумками перших місяців 2026 року лише третина відвідувачів звертається до АЗК виключно за пальним. Решта користується також або виключно непаливними сервісами, такими як кав’ярня, магазин чи зарядні станції для електромобілів.
Фактично українські АЗК поступово трансформуються від моделі продажу пального до сервісного формату, де вибір клієнта дедалі більше залежить від кафе, крамниці, зарядної інфраструктури та інших пропозицій.
Скільки заробляють на непаливних товарах
Компанії по-різному розкривають фінансові результати непаливного бізнесу: одні надають дані про виручку, інші — про маржу або чистий прибуток. Попри відмінності у методиках, усі показники вказують на зростання ролі цього сегмента.
Це підтверджують і звіти найбільших учасників ринку. В OKKO непаливний сегмент вже формує приблизно 30% маржі автозаправних комплексів. У WOG ще до повномасштабного вторгнення на нього припадала близько п’ятої частини прибутку, і компанія планувала збільшити цей показник до 30%. У SOCAR непаливний бізнес забезпечує близько 15% обороту, тоді як Ukrnafta за останні два роки більш ніж удвічі збільшила продажі кави, готової їжі та інших супутніх товарів.
Хоча ці цифри не можна безпосередньо порівнювати через різні методики розрахунку, вони демонструють спільний вектор розвитку: непаливний сегмент стає все більш значущим джерелом доходу та одним із ключових пріоритетів для великих мереж АЗК.
Що змінюється на заправках
Частина приросту продажів зумовлена не лише зростанням попиту, а й розширенням самих мереж. Наприклад, у випадку Ukrnafta значний внесок у приріст забезпечило розширення мережі. У 2024 році компанія взяла під управління мережу Glusco, а у 2025-му завершила придбання українського бізнесу Shell. На сьогодні Ukrnafta оперує 663 автозаправними станціями, тому зі збільшенням кількості АЗК логічно зростає і загальна виручка від непаливних товарів та послуг.
Водночас великі мережі активно інвестують у вдосконалення самого формату обслуговування. Як приклад: новий автозаправний комплекс OKKO у Гатному під Києвом, де компанія відкрила кухню відкритого типу для приготування страв на очах у клієнтів. Також компанія впровадила власну систему Smart Kitchen, розробка якої тривала понад рік. За даними компанії, це дозволило скоротити час видачі замовлень на 20% і зменшити списання продукції на 35%.
За словами віцепрезидента OKKO з маркетингу та розвитку Василя Дмитріва, компанія об’єднала в одному форматі рішення, які раніше тестувала окремо. Такий підхід став відповіддю на те, що дедалі частіше клієнти сприймають АЗК не лише як місце для заправки автомобіля, а й як простір для швидкого відпочинку, прийому їжі чи інших допоміжних послуг.
Конкуренція переходить від пального до сервісу
Головною причиною розвитку фуд-сервісу є його значно вища прибутковість порівняно з продажем пального, вважає директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн. Якщо частка непаливного сегмента у загальному виторзі мереж поки що залишається відносно невеликою, то в структурі прибутку його роль значно вагоміша завдяки вищій маржинальності кави, готової їжі та супутніх товарів.
За словами експерта, у більшості європейських країн фуд-зони на АЗК менш розвинені й зазвичай обмежуються кавою, випічкою чи снеками. В Україні ж якість пального в основних мережах практично вирівнялася, тому компанії дедалі активніше конкурують сервісом та гастрономічною пропозицією.
Лідерами у цьому напрямку Куюн називає OKKO, WOG та Ukrnafta. За його словами, OKKO зробила ставку на широкий асортимент і власне виробництво продуктів, WOG розвиває формат швидкого харчування, а Ukrnafta запускає партнерські проєкти, зокрема лінійку страв від відомого українського шеф-кухаря Євгена Клопотенка.
Водночас кава залишається одним із найпривабливіших продуктів для АЗК не лише через високу націнку, а й через мінімальні втрати від списання, тоді як готові страви мають обмежений термін реалізації. Саме тому конкуренція між великими мережами АЗК дедалі більше зміщується з паливних колонок у кафе, крамниці та зони сервісу. Для операторів це спосіб підвищити прибутковість, а для водіїв — ще один чинник вибору заправки.