Після початку повномасштабної війни багато української сільськогосподарської землі постраждало від мінування, підриву Каховської ГЕС та інших дій російських окупантів. Аналітик Центру досліджень продовольства і землекористування Київської школи економіки Роман Нейтр повідомив, що в зоні ризику близько третини всіх сільськогосподарських земель України – це ті території, де відбувалися активні бойові дії.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на finance.
«Світовий банк оцінює вартість розмінування в Україні приблизно в 34 млрд дол. Це дуже багато. Київська школа економіки робила розрахунки, у нас вийшов коридор від 17 млрд до 36 млрд дол. Потреба в розмінуванні залежить від кількох аспектів. Найголовніший – інтенсивність бойових дій на певному напрямку.
Якщо, умовно кажучи, було кілька прильотів і на цьому все, то найімовірніше такі землі будуть розміновуватися. Цим можуть займатися приватні оператори протимінної діяльності. Вартість розмінування тоді становить близько 600 дол. за 1 га – це та цифра, яку я чув. Або ж фермери займатимуться цим самостійно. Ми вже бачимо багато прикладів, коли перероблюють трактори, роблять дистанційне керування тощо», – зазначив Нейтр.
Він додав, що ситуація буде гіршою в регіонах, де довго й активно тривали бойові дії.
«Умовно кажучи, під Бахмутом найімовірніше не буде доцільно розміновувати. Вартість розмінування гектару в такому випадку – близько 20 тис. дол. за 1 га, якщо спиратися на дані компанії HALO Trust, які вони надавали Світовому банку. Тобто там, де були активні бойові дії, ми ці землі втратили», – звернув увагу аналітик КШЕ.
Натомість керівник напряму земельної реформи програми USAID АГРО Сергій Кубах наголосив, що розміновувати територію потрібно в будь-якому разі, бо це насамперед – безпека людей.
«Але не всі території у воєнний час потребують розмінування. На мою думку, територія вздовж кордону залишатиметься замінованою, виходячи з потреб оборони та безпеки. Питання розмінування там, де є цивільні, інфраструктура, де живуть люди – там треба розміновувати. І це не має лягати виключно на аграріїв. Це міжнародна потреба, потрібне міжнародне фінансування, щоб Україна порушувала питання перед донорами», – зазначив він.
Інше питання рекультивації земельної ділянки. Саме тут, за словами Сергія Кубаха, вмикається економіка. Адже якщо вартість рекультивації сягає ціни земельної ділянки, тоді потрібно виводити її із сільгоспвиробництва та переводити в інші категорії.
Джерело: propozitsiya.com
