-
Данило Гетманцев
народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики
Держава має законне право на отримання інформації. Однак, якщо ці відомості вже містяться в її базах даних – повторний запит до бізнесу є неприйнятним.
Саме навколо цього принципу зараз точиться дискусія стосовно нової звітності щодо внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.
Торік ми докорінно реорганізували цю систему. Підхід простий і справедливий: не виконав норматив щодо працевлаштування – сплачуєш внесок; виконав – зобов’язання відсутнє. Звісно, управління та контроль за дотриманням нормативу потребують даних. Поява нової звітності сама по собі є закономірним кроком.
Однак під час практичної імплементації ми зіткнулися із суто бюрократичним надмірністю.
Мінфін розробив проєкт форми звіту, який роботодавці мусять подати вперше до 10 серпня (за ІІ квартал 2026 року). Пропонований підхід передбачає, що подавати його мусять майже всі. Включно з тими, у кого зайнято менше 8 осіб – тобто тими, на кого цей норматив взагалі не розповсюджується за законом.
Бажання охопити всіх і переконатися, що зобов’язання ніде не “загубилося”, є зрозумілим. Але чи потрібен для цього додатковий формальний документ?
Що ми маємо на практиці?
- Дані вже доступні. Держава щоквартально отримує персоналізовані відомості про кожного співробітника через об’єднану звітність з ЄСВ та ПДФО. Державна податкова служба та Пенсійний фонд чудово бачать, чи має роботодавець щонайменше 8 працівників.
- Нульова юридична значимість. Як би ви не розраховували спеціальні статистичні показники для мікропідприємства з трьома працівниками – поріг не перевищено. Для нього цей звіт не має жодного значення.
- Надмірний тиск. Вимагати від бізнесу подавати звіт лише для того, щоб констатувати “це мене не стосується” – це додаткові години роботи бухгалтера та постійний ризик штрафу за суто формальне порушення.
Мікропідприємство не повинно щоквартально підтверджувати державі те, що держава й так бачить у власних реєстрах.
Як повинна функціонувати сучасна держава?
Якщо інформація наявна в державних системах, державні органи повинні обмінюватися нею між собою, а не перекладати це завдання на підприємців.
Рішення тут максимально просте й логічне:
- Звільнити від подання звіту роботодавців, у яких кількість працівників гарантовано менша за встановлений ліміт (менше 8 осіб).
- Встановлювати факт неперевищення ліміту автоматично – на основі вже наявних даних об’єднаної звітності з ЄСВ та ПДФО.
- Застосовувати звітність виключно до тих, хто перетнув ліміт і дійсно підпадає під адміністрування внеску.
Держава повинна запитувати лише ті дані, яких їй справді бракує. Працюємо над цим покращенням.