В озимій пшениці Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської, Полтавської областей личинки хлібної жужелиці за чисельності 0,5-2, макс. в осередках Запорізької області до 3 екз. на м2 пошкодили 1-2,5 макс. до 12% (Запорізька обл.) рослин, здебільшого розміщених після стерньових попередників. У теплі сонячні дні спостерігається літ злакових мух (чорна пшенична, шведська), крайові смуги озимини заселяють хлібні блішки, відроджуються личинки злакових попелиць.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на minagro.
Відмічається вихід жуків піщаного мідляка за чисельності 0,5-1 екз. на м2 та заселення ними прикрайових смуг озимих зернових та ріпаку. Скрізь існує ймовірність осередкових значних пошкоджень ярих зернових, сходів ранніх просапних культур.
В лісостепових, поліських подекуди степових областях (Запорізька, Житомирська, Київська, Полтавська, Сумська обл.) за прогрівання ґрунту активізувалось переміщення перезимувалих личинок ґрунтових шкідників (чорнишів, коваликів, хлібних жуків, хрущів) у верхні шари ґрунту. Погодні умови зимового періоду 2023-2024 рр. не сприяли загибелі цих шкідників, тому при проведенні весняних контрольних розкопок загибель фітофагів становить 2-10%.
У Дніпропетровській, Кіровоградській, Одеській областях в теплі сонячні дні, спостерігається вихід клопа шкідливої черепашки на поверхню листяної підстилки.
За існуючих гідротермічних умов та наявного з осені запасу фітопатогенів продовжується інфікування озимих пшениці, ячменю та жита борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, бурою листковою іржею, темно-бурою плямистістю, кореневими гнилями, якими уражено 1-5, макс. до 10% рослин (Житомирська, Київська, Миколаївська, Черкаська обл.).
Надалі вищезазначені (особливо іржа) та інші хвороби інтенсивно розвиватимуться за температури повітря в межах +16…+25°С, рясних рос і періодичних дощів, осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення можлива епіфітотійна ситуація.
У відростаючих багаторічних травах спостерігається початок виходу і живлення бульбочкових, листкових люцернових довгоносиків за чисельності 1-3 екз. на м2, при пошкодженні 1-5% рослин та 0,5-1 екз. на м2 піщаного мідляка, який заселяє краї полів люцерни. За чисельності довгоносиків 5-8 екз. на м2 сходи люцерни обробляють дозволеними до використання інсектицидами.
У посівах озимого ріпаку Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Полтавської областей на 12-40% обстежених площ спостерігається шкідливість хрестоцвітих блішок, якими у чисельності 0,1-3 екз. на м2 слабко пошкоджено до 1% рослин. Активність і шкідливість блішок збільшується у жарку посушливу погоду за температури повітря понад +15°С, де за чисельності до 5 екз. на м2 фітофаг здатен повністю знищити сходи культури.
У господарствах Полтавської області відмічається заселення рослин білокрилкою за середньої чисельності 1,5-2 екз. на рослину.
У більшості ріпакосійних областей рослини ріпаку хворіють на бактеріоз коренів, борошнисту росу, альтернаріоз, переноспороз, фомоз, білу плямистість, дуплистість кореневої шийки, де ураженість рослин становить 0,5-9%.
Сходи гороху заселяють жуки піщаного мідляка (0,2-0,5 екз. на м2), бульбочкові довгоносики (1-2 екз. на м2), які пошкодили у слабкому ступені до 2% рослин. За 10-15 жуків на м2 посіви обробляють дозволеними до використання інсектицидами.
В садах триває вихід довгоносиків (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, подекуди букарка, казарка), які заселили до 10% дерев, відродження сисних шкідників (кліщі, яблунева зелена попелиця, медяниця), якими заселено 2-5% бруньок на 20-35% дерев.
При проведенні обстеження сільськогосподарських угідь, подекуди відмічається незначне зростання чисельності звичайної та гуртової полівок, польових та інших видів мишей у посівах озимих зернових культур, ріпаку, багаторічних травах, садах та неорних землях.
За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 28.03.2024 року захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів проведений на площі 295,7 тис. га, з них оброблено:
- від бур’янів – 52,7 тис. га;
- від хвороб – 32,2 тис. га;
- від шкідників – 210,8 тис. га.
Джерело: propozitsiya.com