Як війна трансформує структуру посівів на Херсонщині / unspalsh
Землевласники звільненої Херсонської області вимушені пристосовувати власне виробництво до складних умов прифронтової смуги. Постійні нальоти ворожих дронів і руйнування Каховської ГЕС докорінно змінили перелік культур, котрі зараз культивують у регіоні.
Як інформує Delo.ua, про це у прямому ефірі “Вгору” повідомив керівник Асоціації фермерів і приватних землевласників Херсонської області Віктор Гордієнко.
Чому аграрії відмовляються від злакових
Головним лихом пшеничних нив стали дрони-підпалювачі. Пшениця швидко загоряється і може повністю згоріти за лічені хвилини. З цієї причини у 40-кілометровій зоні від Дніпра аграрії переключаються на:
- Ріпак і соняшник: дані культури менш схильні до загорянь, що дає можливість зберегти врожай навіть під час атак.
- Овочівництво: підприємства активно повертаються до вирощування овочів, використовуючи воду з Інгульця і встановлюючи незалежні насосні станції. Уряд підтримує даний напрямок, компенсуючи до 80% витрат на системи зрошення.
- Баштанні: у поточному році кавунами та динями планують засадити біля 2 тисяч гектарів.
Труднощі посівної 2026
Незважаючи на адаптацію, обставини залишаються критичними. Крім мінної загрози, фермери зіштовхуються з вистежуванням БпЛА на сільськогосподарську техніку і людей. Економічна обстановка також скрутна: підйом цін на паливо і добрива нашаровується на фінансові втрати від знищеного в минулому році врожаю.
Загальна посівна площа в області на 2026 рік прогнозується на рівні 252,9 тисячі гектарів, з яких більше половини (140,9 тис. га) все ж таки займуть зернові та зернобобові.
Слід зазначити, що станом на початок квітня в Україні вже засіяно 14% очікуваних площ злакових. Найбільш активно роботи проводяться в південних і центральних регіонах, де аграрії прагнуть максимально застосувати весняну вологу.