Протруювання насіння озимої пшениці дало змогу збільшити біологічну врожайність більш ніж удвічі порівняно з необробленим контролем. У польовому досліді, проведеному спільно з науковцями НУБіП України у 2025–2026 роках, максимальний показник сягнув 14,2 т/га проти 6,5 т/га без протруювання.
Дослідження проводили у Київській області на сорті озимої пшениці Петрос. Загалом порівнювали 11 варіантів, зокрема сучасні фунгіцидні та інсекто-фунгіцидні протруйники Авіценна Плюс та Стеліум Ультра. Попередником також була пшениця, що створювало підвищений інфекційний фон для оцінки ефективності препаратів.
Після складних умов перезимівлі ознаки кореневих і прикореневих гнилей навесні виявили лише на контрольних ділянках без протруювання. Там же спостерігалася найбільша кількість рослин із симптомами септоріозу, тоді як на оброблених варіантах плямистості листя або були відсутні, або фіксувалися лише на поодиноких рослинах.
Найвища біологічна врожайність серед досліджених варіантів становила 14,2 т/га. Інші протруйники забезпечували, зокрема, 13,2–13,5 т/га, тоді як найнижчий результат серед наведених варіантів із фунгіцидним протруюванням становив 11,9 т/га. Таким чином, усі ці показники суттєво перевищували контрольні 6,5 т/га.
Водночас дослідники не виявили статистично достовірної різниці між варіантами протруйників за кількістю колосків і зерен у колосі та масою зерна. На оброблених ділянках формувалося 44–46 зерен у колосі загальною масою 2,3–2,4 г. Результати отримані в межах одного польового досліду та відображають біологічну врожайність пшениці за конкретних умов сезону 2025/26.
Олена Басанець, SuperAgronom.com