Потенційні ізраїльські мита на фуражну пшеницю не несуть загрози для українського експорту/Gemini
Ймовірне впровадження Ізраїлем 50% тарифу на кормову пшеницю з Причорноморського регіону навряд чи стане систематичним ударом для українського агроекспорту, однак може вказувати на новий етап політизації глобальної торгівлі зерном. Головна небезпека наразі поширюється на російських експортерів, в той час як для України важливим викликом залишається збільшення конкуренції за звичні ринки збуту на Близькому Сході та в Північній Африці (MENA).
Про це Delo.ua повідомив аналітик зернового та олійного сектора УкрАгроКонсалт Максим Харченко.
Ізраїль обмірковує 50% тариф на кормову пшеницю з Чорноморського регіону
Раніше аналітична фірма ASAP Agri інформувала, що Ізраїль розглядає можливість введення 50% імпортного мита на фуражну пшеницю з Причорноморського регіону. Рішення націлене на надання переваги постачальникам із США в рамках нової комерційної угоди та відміну безмитних квот для інших держав. Передбачуваною датою введення в дію нових правил був квітень, однак остаточного рішення ще не прийнято.
Основна загроза стосується експортерів з РФ
Згідно з наявною інформацією, можливе 50% мито Ізраїлю стосується насамперед фуражної пшениці з Чорноморської зони, а не всього фуражного зерна, зауважив Харченко.
У попередніх повідомленнях відзначалося, що кукурудза та ячмінь, ймовірно, не підпадатимуть під ці обмеження.
Тому безпосередній вплив на Україну в пшеничному сегменті має бути обмеженим: головна небезпека стосується Росії, яка забезпечує велику частку імпорту фуражної пшениці до Ізраїлю, пояснив аналітик.
“Для України ця тема важлива скоріше як сигнал про політизацію торгівлі зерном і можливу зміну структури потоків в регіоні, ніж як систематична небезпека для експорту”, – зазначив Харченко.
Кукурудза могла б стати найбільш вразливим сегментом
Якщо ж обмеження теоретично були б розповсюджені на більший перелік фуражних зернових культур, тоді вплив для України був би більш відчутним, передусім у кукурудзяному сегменті.
“Ізраїль є значним, але не критичним напрямком для української кукурудзи: за нашими відомостями, у 2025/26 МР поставки на даний ринок становили приблизно 630 тис. т”, – розповів аналітик.
Ринки MENA можуть компенсувати Україні можливі втрати
Разом з тим Україна зберігає активну присутність на ринках Середземномор’я та MENA (країни Близького Сходу та Північної Африки), отже потенційне зменшення поставок до Ізраїлю може бути частково відшкодоване продажами до Туреччини, Північної Африки, Південної Європи та інших чутливих до ціни напрямків. Систематичного впливу не передбачається, хоча локально це може впливати на маржу трейдерів і логістику, зауважив експерт.
На позиції України на глобальному аграрному ринку дане рішення саме по собі суттєво не вплине.
“Україна залишається одним з ключових експортерів зерна, а втрата або обмеження окремого напрямку зазвичай призводить не до втрати світової ролі, а до перерозподілу торговельних потоків”, – пояснив Харченко.
Більша загроза для України — не саме ізраїльське мито, а ширша тенденція на торговельний протекціонізм, політичні домовленості між імпортерами та окремими експортерами, а також ускладнення доступу до звичних ринків, підкреслив аналітик.
Нагадаємо, 26 квітня ізраїльське видання Haaretz інформувало, що російське судно Panormitis, яке перевозило зерно з окупованих територій України, очікувало на дозвіл на причалювання в Хайфі. За даними журналістів, цього року в Ізраїлі вже було розвантажено чотири партії зерна з окупованої території України.
Україна зверталася до ізраїльської сторони із запитом про арешт російського судна.
В результаті ізраїльська компанія Tzantziper відклала розвантаження російського судна з пшеницею в порту Порт Хайфи.