Зі стану посткоронавірусної стагнації Китай виходить швидко. Більшість регіонів вже ожили. Лише в Ухані та інших містах провінції Хубей все відбувається значно повільніше, заводи та виробництва поки не працюють.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на business.
Це створило серйозні проблеми для китайських с/г виробників, адже транспортні обмеження не дозволяли доставляти тваринницьким господарствам корми.
Наприклад, якщо раніше для ведення агро в порти Уханя було 72 прибуття продукції на тиждень, а відправок близько 47, то в період коронавірусу не більше 5 та 7 відповідно. Значно постраждали також далекобійники та перевізники, які перевозять у Китаї 73% товарів різного призначення.
А три великих прибережних портів Китая — Шанхай, Нінбо, Тяньцзинь — все ще, хоча вже й частково, забиті холодильними контейнерами з китайськими овочами, фруктами, замороженими м’ясом, морепродуктами, які чекали на експорт. Частину з них, звичайно, вже утилізовано, частина зіпсувалася сама.
Збитків зазнали також фермери, які вирощують та продають кукурудзу і сою як на внутрішньому ринку, так й на зовнішніх ринках.
Як відомо, Китай більше експортує, аніж імпортує. А коронавірус поставив під сумнів виконання китайської стороною термінів поставок та дотримання умов договорів. Адже більшість китайських заводів зупинили свою роботу ще у період святкування Нового року, збираючись, як завжди, після свят відновити її та здійснити поставки, але розгорівся коронавірус.
Тож лише пандемію було подолано, усі підприємства миттєво включилися в роботу, тож поставки було відтерміновано максимум на місяць-два, між тим усіх інших умов договорів китайська сторона дотрималася попри все.
Нічого не було списано на форс-мажор чи ще щось подібне. Більшість їхніх заводів та підприємств використали цей час на те, аби провести модернізацію, реконструкцію, ремонти тощо. Попри те що усі ці процеси були заплановані на літо, китайці вирішили використати час коронавірусу з користю.
Попри відчутний внутрішній дефіцит, Китай продовжує виконувати взяті на себе експортні зобов’язання. При цьому збільшує і відсоток імпорту, особливо с/г продукції, з метою забезпечення нею свого населення.
Попри те що доля сільського господарства, включаючи лісний та рибний сектори, в ВВП країни щороку зменшується та становить близько 6,7%, агропродукції належить значна частина китайського експортного портфеля.
Отже, Міністерство сільського господарства (MARA) було змушене швидко відреагувати на завдані коронавірусом збитки цій галузі. Тож випустило інформаційну записку для фермерів щодо профілактики та боротьби з вірусом у сільській місцевості. А також записку щодо фінансової підтримки виробництва зимових та весняних продуктів харчування в період пандемії та після її закінчення.
Були надані рекомендації і щодо управління польовими культурами, підтримка механізації фермерів у районах, які особливо постраждали від епідемії та заходи щодо дефіциту робочої сили.
Аби послабити тиск на внутрішнього виробника, Головне податкове управління оголосило про доступ на ринки великої кількості країн та компаній, пришвидшене митне оформлення, “зелений шлях” для імпорту продукції сільського господарства через ключові порти.
Міністерство водних ресурсів оголосило про свою першу с/г квоту на воду для зрошення пшениці, котра була спрямована на зменшення втрат води.
MARA затвердила “План роботи по посівам на 2020 рік”, де викладено мінімальні цільові показники для посівних площ, забезпечення виробництва та поставок зерна, покращення структури посіву, стимулювання екологічно чистого виробництва, контроль за використанням пестицидів та добрив у рослинництві.
Тобто Китай не просто вирішив швидко відновитися після пандемії, підтримати свого агровиробника, а ще й подивитися у бік більш відповідального перед природою сільгоспвиробництва.
Джерело: propozitsiya.com
