Україна в ході земельної реформи має дозволити на початкових етапах купувати землю лише своїм аграріям та не допускати на ринок землі іноземців, а також юридичних осіб.
Таку думку під час круглого столу «Продаж землі: українські реалії і литовський досвід», організованого Всеукраїнською Аграрною Радою, висловив заступник голови аграрного комітету Сейму Литовської Республіки, екс-міністр сільського господарства Литви Казіс Старкевічус.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-реліз ВАР.
Член литовського Сейму поділився досвідом впровадження земельної реформи у своїй країні. Зокрема, максимальний обсяг землі, який особа може придбати у Литві складає 500 га. Протягом перших 10 років іноземці не мали права купувати землю в Литві. Це був перехідний період і право купувати землю іноземці отримали у 2014 році, маючи при цьому ряд обмежень. Однак, іноземні корпорації змогли обійти заборону через купівлю корпоративних прав компаній, які володіли землею. Також до 2014 року у Литовській Республіці не було встановлено обмежень на купівлю землі пов’язаним особам, в результаті чого великі земельні масиви почали концентруватись в одних руках. Приміром, у власності одного з найбільших литовських агроконцернів 30 тисяч гектар, при тому, що обсяг с/г земель у Литві 3 млн га.
«Дали можливість пов’язаним особам купувати землю. У 2014 році ми це виправили. Зараз пов’язані особи не можуть мати понад 500 га землі. Щодо вашої норми по 200 тисяч га в одні руки — це дуже багато. Я знаю, що є 5, 10, 20 тисяч гектар — це більше всіх. І не дозволяйте купувати пов’язаним особам, інакше будете мати великі проблеми», — зазначив Казіс Старкевічус.
«Нас переконують, що із допуском іноземців на ринок землі, ціна на землю підніметься. Однак, досвід Литви показує, що ріст ціни відбувся не тоді, коли прийшли іноземці, а коли Литва вступила до Євросоюзу», — сказав Андрій Дикун, голова ВАР.
«Якщо гроші доведеться вкладати в купівлю землі, то ми будемо мати нульові темпи зростання. Від чого може бути плюс? Від того, що люди отримавши гроші за паї, підуть з ними на споживчий ринок. Однак, це буде формальний внесок у ВВП, оскільки він не передбачає зростання виробництва, люди просто більше куплять. І частина грошей просто піде закордон, оскільки у споживчому кошику 60% — імпортні товари. Тому навіть якщо консервативно підійти до оцінки, ми будемо мати наступні темпи зростання: в перший рік — 0,4% приросту до ВВП, у другий — 1,3%, далі — 0,8% тощо», — сказав Михайло Соколов, заступник голови ВАР.
Участь у круглому столі також взяв голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський, який в ході дискусії зазначив, що норма щодо концентрації землі в одні буде переглянута.
Уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко зауважив, що повинен бути консолідований законопроєкт, який повинен системно вирішити ті базові питання, які сьогодні постали в ході впровадження земельної реформи.
Джерело: propozitsiya.com
