Ціна на молоко впала до 14 гр / Depositphotos
В Україні активно поглиблюється криза в молочній сфері: з початком лютого велика частина молокозаводів знизили ціни закупівлі на сировинний матеріал до 14 грн/кг (без урахування ПДВ), що для значної кількості підприємств вже нижче межі рентабельності.
Як інформує Delo.ua, про це йдеться у статті Олександра Козаченка на Latifundist.com.
Підкреслюється, що поточна відмітка в 14 грн/кг може не бути остаточною. Прогнозується подальше зменшення вартості сировини до 12 грн/кг, а в окремі періоди пікового виробництва ціна ризикує впасти до критично низьких 10–11 грн/кг.
Даний рівень цін є економічно необґрунтованим для більшості фермерських господарств і ставить сектор під ризик занепаду.
Наслідки надвиробництва
Ситуація, яка сформувалася, є запізнілою реакцією на падіння світових цін і наслідком надмірного виробництва молока після дефіцитного 2024 року.
Дмитро Соломаха, очільник господарства “Перемога”, зауважує, що ринок реагує на глобальні зміни з відтермінуванням у 3–6 місяців.
Згідно з його словами, при ціні 14 грн/кг господарства вже функціонують у мінус, а подальше здешевлення змусить фермерів масово зменшувати кількість корів, а при 12 грн/кг збитки будуть ще відчутніші.
Загроза монопольної змови переробників
Середні та малі ферми опинилися у найбільш уразливому становищі. Ольга Полозова, співвласниця підприємства “Красногірське”, акцентує, що переробні підприємства на даний момент мають набагато більше ринкової ваги, аніж виробники сировини.
Вона припускає, що стрімке та одночасне зменшення цін може бути результатом узгоджених дій молокозаводів, що лишає фермерам мінімум можливостей для маневрування.
Йдеться не про змову заводів, а про світові тенденції, при яких 12 грн/кг — цілком реальний варіант розвитку обставин, наголошує виконавчий директор “Спілки молочних підприємств України” (СМПУ) Арсен Дідур.
Існуючий дисбаланс пропозиції наклався на призупинення автономних торгівельних преференцій на товари українського АПК в Євросоюзі в червні 2025 року, а також на наступний перегляд квот.
Додатково на становище вплинули зміни митної політики ЄС у торгівлі з Китаєм та США, а також укладення угоди про вільну торгівлю з МЕРКОСУР, у сукупності дані фактори викликали такі цінові коливання в Україні.
Хто першим покине ринок?
За міркуваннями Соломахи, у невеликих ферм на 100-200 голів шансів успішно подолати кризу майже не існує. У найближчі 6–12 місяців ринок частково “очиститься” від дрібних виробників.
Він нагадує, що розширення ферм і надалі залишається всесвітньою тенденцією. У США за останні десять років кількість ферм скоротилась вдвічі. При цьому втричі зменшилась чисельність господарств з поголів’ям до 500 дійних корів, і на третину — до 2000 корів. Натомість кількість ферм з понад 2500 корів зросла на 5%.
Тому він рекомендує невеликим молочним фермам знаходити свою крафтову чи органічну нішу. Має сенс заходити у власну переробку, де покупцем буде не молокозавод, а безпосередній споживач, готовий платити за нішевий продукт.
Особливо не допоможе малому виробнику і об’єднання в кооперативи, констатує Арсен Дідур. Діяльність в кооперативі поліпшує адміністрування ферм, але не їхню економіку. Навіть коли малі ферми об’єднуються в кооператив, щоб запропонувати переробнику велику партію молока, вони не стають фінансово ефективними.
Найбільше можливостей пережити кризу в поєднанні крупного виробника молока і переробника, коли вони домовляються про співпрацю мінімум на пів року, і в цей час шукають нові ринки реалізації за кордоном.
Нагадаємо, аналітики прогнозують, що у 2026 році виробництво молока в промисловому секторі зменшиться на фоні несприятливих погодних умов, дефіциту електричної енергії та збільшення собівартості.