В Україні наближається традиційний сезон кавунів, влітку в продажу з’являється багато овочів та фруктів. При цьому значна частина території, де їх вирощують, була під російським контролем або зазнавала ракетних обстрілів. Тому ця земля може бути хімічно забрудненою, а плоди з неї – становити загрозу здоров’ю українців.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на UBR.ua.
«Щодо хімічного забруднення. Звісно, що всі вибухи, всі розірвані снаряди, які опинилися на поверхні землі – ці ділянки є ураженими та мають підлягати певному очищенню», – розповіла голова комітету охорони водних ресурсів Української асоціації професіоналів довкілля (PAEU) Мар’яна Гінзула.
При цьому експертка зазначає, що технічно це дуже складно зробити.
«Йдеться про те, щоб вилучити обсяг цієї землі та її переробити. Я такої практики в світі не зустрічала», – каже фахівець.
Географічно небезпечна зона охоплює 9 областей – це Київська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Запорізька, Херсонська, частково Миколаївська. Також всі точкові місця, де були значні влучання ракет: Дніпро, Кропивницький, Умань, Житомир, Тернопіль, зачепило навіть Львів та Чернівці.
Щодо сходу України, де бойові дії тривають з 2014 року – там ситуація є просто катастрофічною.
«Найбільш забруднені землі на лінії фронту – економічна зона Донбасу, де війна триває з 2014 року. Та й до війни вона була «навантажена» з екологічної точки зору. Вміст шкідливих металів, таких як мідь, свинець, кадмій, хром, стабільно перевищує норму в 3-4 рази, а на деяких ділянках норму перевищено в 25 разів», – розповідає експертка зі сталого землекористування громадської організації “»Екодія» Лоріна Федорова.
При цьому просто вивезти уламки ракет та решту заліза кудись з полів, аби потім обробляти угіддя, буде недостатньо. Хоча саме такий сценарій є найбільш ймовірним в українських реаліях, вважає Гінзула.
«Їх приберуть, і там відновиться сільськогосподарське виробництво. Але десь за два-три роки шкідливі речовини з землі, з самої поверхні, просочаться через різні шари і потраплять у воду. Цього не можна допускати, тому що очищення води завжди є більш дороговартісною процедурою», – звертає увагу голова комітету PAEU.
Причому навіть попри зараження грунтових вод такий спосіб відновлення сільського господарства є небезпечним протягом найближчого року. Гінзула каже, що має пройти певна кількість дощів, відбутися декілька змін пори року, аби верхні шари грунту частково очистилися.
За контроль хімічного забруднення відповідає Державна екологічна інспекція. Це єдиний орган, який має такі повноваження. Мар’яна Гінзула зазначає, що це складна процедура, оскільки треба відбирати проби.
«Відбирати проби грунту повинен фахівець, їх методом конверта треба змішувати. Це доволі дороговартісні аналізи, вони виконуються на спеціальному обладнанні. Процедура, загалом, досить тривала по часу. За нею можна визначити весь перелік компонентів, хімічних елементів, які потрапили в землю», – розповідає Гінзула.
Експертка каже, що наразі таких протоколів у відкритому доступі немає. Вона припускає, що це питання, можливо, не на часі. Бо під час активної фази війни інформація повинна з’являтися в публічному просторі дуже акуратно.
Таким чином, навіть якщо перевірка грунту на деокупованих територіях і відбувалася, пересічний фермер не має доступу до її результатів. Цей фермер може й не знати про потенційну загрозу хімічного забруднення. Або може ігнорувати її факт, бо йому все одно потрібно засіювати землю, аби якось виживати.
«Найкраще та найдешевше рішення для сильно пошкоджених земель – консервація, тобто тимчасове припинення будь-якої діяльності на цій землі, щоб дати їй відновитися природним способом. Відновлення грунтів неприродним шляхом – це дуже дорого. Наприклад, хімічна екстракція коштує від $150 на 1 кубічний метр грунту», – каже Лоріна Федорова.
Українські фермери не мають можливості для консервації – без підтримки держави. Навіть виконати перевірку грунту власним коштом дрібний аграрій, якому ще навесні не вистачало грошей на добрива та пальне, навряд чи зможе собі дозволити.
Джерело: propozitsiya.com
