Мікрогрін — це маленькі паростки з двома-трьома листочками, які містять силу-силенну корисних речовин та мікроелементів.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на ye.ua.
Ми замовили спеціальні набори й спробували створити на своїх підвіконнях мінігрядки з модним нині мікрогріном. Мікрозелень, яку ще називають мікрогрінон, не варто плутати із зеленню в горщиках. Це інший метод вирощування відомих рослин за абсолютно новою технологією — максимальна вегетація настає максимум через 10 днів із моменту проростання насінин. Отже, мікрогрін — це маленькі паростки з двома-трьома листочками, які містять силу-силенну корисних речовин та мікроелементів. За словами дієтологів, при систематичному вживанні вони стимулюють ріст клітин людини, відновлюють та омолоджують організм, зміцнюють імунну систему. Крім того, мікрогрін багатий на клітковину, яка засвоюється на 98%, на відміну від жорсткої клітковини рослин, вирощених за класичною технологією. І, як результат — вона не зашлаковує організм.
Посівний матеріал представлений широким спектром овочів та зелені. Це люцерна, горох, соняшник, редька і редиска, гірчиця, льон, цибуля, рукола, буряк, капуста, броколі, дайкон, базилік, конюшина, пшениця, ячмінь, овес, лобода, крес-салат тощо. Вирощувати мікрогрін можна трьома різними способами: на сітці, лляних килимках чи ватині та на компості. Для свого експерименту ми зупинилися на другому варіанті, замовивши в одному з Інтернет-магазинів спеціальні набори для вирощування мікрозелені по 60 гривень. В кожному: прозорий пластиковий бокс із кришкою, два лляних килимки та дві упаковки насіння, розрахованих на два врожаї.
Вирішили вирощувати мікрогрін крес-салату та червоного редису. Згідно з інструкцією в наборі насіння крес-салату висіяли на зволожений килимок, розмістивши його перед цим у пластиковому боксі. Тобто рослини ростуть абсолютно без землі, вкорінюючись у спресовані волокна льону. Що ж до редису, то в нього насінинки мають більший розмір, і їх перед висаджуванням потрібно попередньо замочити на 30 хвилин у воді кімнатної температури.
Наступний етап – накриття боксу кришкою та його розміщення в теплому місці на 2-4 дні. Важливо не забувати провітрювати насіння двічі на день, адже в іншому випадку воно згниє. Всі зернятка у нас проросли навіть швидше, ніж зазначено в інструкції, а схожість була стовідсотковою!
Після цього ми переставили контейнери на підвіконня й зрошували наш «город» із пульверизатора один-два рази на день відстояною водою. Перший врожай зібрали вже через тиждень, коли мікрогрін досягнув 5-8 см заввишки. Процес легкий та захопливий, освітлення рослинам потрібно небагато. Тому вирощувати їх можна навіть у холодну пору року, коли світловий день короткий.
Познайомившись із мікрозеленню ближче, ми зробили висновок, що для її пророщування не обов’язково купувати спеціальні бокси та набори. Рослинки чудово почуватимуться в будь-яких ємностях. Це можуть бути квіткові контейнери, одноразовий посуд та навіть коробки з-під молока. Мікрогрін краще поливати шляхом обприскування з пульверизатора, щоб не пошкодити тендітні стебельця. Насіння ж можна купити звичайне: на вагу, або в маленьких стандартних упаковках. Воно нічим не відрізняється від того, що надіслали нам у наборах для вирощування мікрозелені.
Що ж до використання, то мікрогрін можна додавати в салати, йогурти, до кисломолочного сиру, густо кришити його в готові супи, пасту, піцу, робити з ним бутерброди та зелені коктейлі (з кисломолочними напоями, томатним соком, овочевими смузі).
Кожна рослинка має свій унікальний смак. Любителі мікрозелені запевняють, що найсмачнішим є соняшник. Його паростки дуже схожі на насіння. Не меншою популярністю користується кукурудза та горох — ця молода зелень неймовірно соковита та солодка. Зрізаний мікрогрін зберігається не більше трьох діб при температурі 5-8°С.
Джерело: propozitsiya.com
