Законопроєкт №2194 нібито про децентралізацію, але в тексті знаходимо зовсім інше. Про це пише президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Стрижак на сторінці виконавчої дирекції АФЗУ в Facebook, пише propozitsiya.com.
Насамперед, законодавці намагаються узаконити те, що вже вкрадено. Далі — дати дозвіл іноземним фірмам також брати активну участь у купівлі української землі. Зрештою, найголовніше: знівелювати все те, що записано в Основному законі України про землю та її власників. Там ішлося про гектари чи їх десятки, а тут замайоріли вже інші числа, десятки і навіть сотні тисяч гектарів. 10 тисяч гектарів на одну юридичну особу — це не обмеження, а, скоріше, заохочення до грабунку.
В територіальних громадах тепер будуть узаконені феодали, які на місці все вирішують на свій розсуд. Вони вже отримають право не тільки землями торгувати, а навіть чергами на їх придбання. Отже, законопроєкт №2194 — це не про розбудову обіцяного Президентом демократичного суспільства на основі середнього класу, а прямий шлях до створення в Україні феодів і утворення на її теренах феодально-рабовласницького олігархату.
Натомість у законопроєкті №2195 нас підводять до усвідомлення того, що землю ми будемо купувати лише тільки на аукціоні. Ось тут знову випливе Бахматюк із товстим гаманцем, наповненим грошима українських платників податків. Ними він відкупиться від влади, поверне гроші з-за кордону, та й піде на аукціон, щоб на рівних, по-демократичному, взяти участь у торгах за шматок землі. А протистояти йому мають маленькі фермери та приватні землевласники, у кого він, по факту, на законній основі і вкрав ці гроші.
Повертаємося до нашого досвіду 2017–19 років. За півтора року якийсь 1,1 мільярд гривень дав можливість створити 15 тисяч фермерських господарств і ще 6 тисяч ОСГ. Поки чухали потилиці та гадали, вірити чи не вірити уряду, гроші потроху пішли далі. А якби замість Бахматюка віддали оті 29,3 млрд грн., які він, за даними НАБУ, отримав з бюджету за весь час, на розвиток в Україні аграрного устрою на базі фермерства, то мали б 400 тисяч фермерських господарств сімейного типу. Країна мала б реальну продовольчу безпеку, мали б до 1 мільйону робочих місць з правом успадкування. А якби всі кошти, які були виділені так названим ефективним господарникам, – ми б вже мали півтора мільйони фермерських господарств сімейного типу і 6 мільйонів робочих місць.
Джерело: propozitsiya.com
