Свинарській галузі благополуччя коштуватиме близько 12 млрд грн. / Pixabay
Для відповідності європейським вимогам добробуту тварин, українські компанії у галузях птахівництва та свинарства повинні будуть вкласти десятки мільярдів гривень.
Про це Delo.ua повідомили в об’єднаннях “Союз птахівників України” та “Свинарі України”.
Птахівництво: щонайменше 17 млрд грн лише на початкову адаптацію
Виконавчий директор Об’єднання “Союз птахівників України” Сергій Карпенко зазначив, що, згідно з попередніми оцінками, сукупна сума вкладень птахогосподарств яєчного напрямку для виконання вищезазначених вимог європейського законодавства щодо мінімальних стандартів добробуту птиці та збереження виготовлення яєць на рівні 2025 року повинна становити не менше ніж 13 млрд грн.
Для утримання показників виробництва м’яса птиці на рівні 2025 року, беручи до уваги необхідне зменшення щільності курей на один квадратний метр, потрібно буде додатково інвестувати лише у виробничі можливості близько €85 млн, або 4 млрд грн, створюючи нові площі для утримання біля 62 млн голів курчат-бройлерів для виготовлення близько 120 тис. тонн, розповів директор.
“Отже, необхідний обсяг інвестицій для всієї птахівничої сфери (підприємств яєчного та м’ясного напрямку) для повного переходу на європейські стандарти добробуту птиці становитиме не менш ніж 17 млрд грн за умови забезпечення лише обсягів виготовлення 2025 року”, – заявив Карпенко.
Він підкреслив, що мова йде виключно про пташники, а також необхідні інвестиції, зокрема, в:
- ділянки підрощування;
- забійні комплекси;
- сортувальне устаткування;
- складські будівлі;
- комбікормове обладнання;
- забезпечення об’єктами інфраструктури;
- переробку відходів;
- транспорт.
Зараз нові вимоги впроваджено на всіх об’єктах, які здійснюють експорт до країн ЄС, відзначив Карпенко.
Оперативне запровадження вимог стане можливим після завершення воєнних дій, за умови наявності дієвих фінансових програм для переобладнання птахопідприємств та повної лібералізації торгівлі продукцією птахівництва з країнами ЄС, зауважив директор об’єднання.
Введення європейських вимог добробуту тварин, без належної державної фінансової допомоги, може призвести до таких негативних наслідків для функціонування вітчизняного птахівництва:
- потреба у значних додаткових інвестиціях у переобладнання пташників, яких немає у підприємств (невисока рентабельність виробництва) та які не забезпечені програмами державної підтримки;
- зменшення обсягів виробництва продукції птахівництва на 30-40%;
- зростання вартості продукції птахівництва для кінцевого споживача (до 20-30%);
- втрата конкурентоздатності на світових ринках та скорочення експорту продукції птахівництва.
Свинарство: основна проблема – перехід на групове утримання
Президент Об’єднання “Свинарі України” Оксана Юрченко пояснила Delo.ua, що точно оцінити витрати на впровадження стандартів добробуту тварин складно, оскільки рівень імплементації цих вимог у господарствах різний.
Загалом, за її словами, велика частина галузі вже впровадила більшість необхідних норм. Доопрацювання потребує критично важливий і водночас дуже капіталомісткий аспект – групове утримання вагітних свиноматок. Насамперед він стосується господарств великих розмірів. Невеликі та середні ферми часто вже використовують групове утримання вагітних свиноматок, оскільки цей підхід більш економічний з погляду вкладень у будівництво чи реконструкцію ферми. У той час як на великих підприємствах традиційно переважала система індивідуального утримання – так простіше контролювати стан кожної тварини та швидше визначати проблеми, зазначила Юрченко.
Перехід на нові стандарти вимагатиме від багатьох операторів ринку не тільки заміни обладнання, а й перебудови приміщень, щоб виконати вимогу щодо співвідношення суцільної підлоги до щілинної, підкреслила президент Об’єднання.
Як пояснює Юрченко, якщо порівнювати спорудження чи реконструкцію ферми за традиційними підходами з проєктами, що повною мірою відповідають сучасним стандартам добробуту тварин, то кошторис проєкту збільшується на 25-30%.
Згідно з розрахунками Об’єднання, впровадження вимог добробуту обійдеться галузі приблизно у 12 млрд грн. Ці витрати логічно було б частково покривати за рахунок додаткового фінансування, наприклад, за допомогою цільових програм підтримки тваринництва. Однак на сьогодні в Україні така підтримка практично відсутня.
Юрченко також підкреслила, що навіть якщо виробники вкладають більше у добробут тварин, це не означає автоматичного збільшення цін на свинину, оскільки вони визначаються ринком.
В Україні з 1 січня 2026 року набрали чинності євроінтеграційні вимоги до добробуту сільськогосподарських тварин під час утримання. Вимоги щодо добробуту тварин під час умертвіння та транспортування почали діяти з березня 2026 року.
Також з березня цього року почав діяти новий закон про ветеринарну медицину та добробут тварин. Це крок до ЄС. Положення закону узгоджені з європейськими підходами у сфері здоров’я тварин, що відкриває додаткові можливості для розвитку торгівлі та експорту. Вперше на законодавчому рівні закріплено визначення “добробуту” як фізичного та ментального стану тварин. Впроваджено гуманні вимоги до утримання, транспортування та забою сільськогосподарських тварин.