Російське сільське господарство зазнає зростаючого тиску через сукупність фінансових та логістичних викликів — SuperAgronom.com

Фото: SuperAgronom.com

Російський аграрний сектор зіштовхується одразу з низкою серйозних труднощів. Нестача дизельного пального, зменшення державної допомоги та перешкоди з експортом зерна посилюють кризу напередодні активної фази збору врожаю.

Аграрний сектор росії опинився під зростаючим тиском через сукупність фінансових та логістичних ускладнень, інформує Служба зовнішньої розвідки України. Незважаючи на очікування рясних врожаїв, міністерство аграрної політики росії скоротило обсяги пільгового кредитування саме в той час, коли значна частина господарств вже працює на межі прибутковості. Додатковим ударом стала нестача дизельного пального. За оцінками, дефіцит вже становить приблизно 20% від внутрішніх потреб країни.

Кризу загострюють ускладнення з експортом зернових. Через логістичні перешкоди в Азовському морі суттєво ускладнилася робота транспортного коридору, яким відправлялася приблизно чверть російського зернового експорту. На цьому тлі аналітики вже переглянули прогноз експорту, зменшивши його приблизно на 20%.

На тимчасово окупованих територіях України працівники аграрної галузі все частіше не отримують заробітної плати. Підприємства, що займаються вирощуванням та збором врожаю, місяцями не розраховуються з механізаторами, комбайнерами, трактористами та водіями, пояснюючи це неможливістю реалізувати та транспортувати продукцію.

Про це повідомляє Центр національного спротиву (ЦНС).

Значною мірою ця ситуація є наслідком дій самої росії. Використовуючи цивільну логістику в військових цілях, російські війська продовжують перевозити пальне та інші військові вантажі під виглядом зерновозів та цивільного транспорту.

Це ускладнює функціонування аграрної логістики, створює додаткові ризики для перевезення врожаю та негативно впливає на можливості аграріїв реалізувати свою продукцію.

Додатковим тягарем для фермерів залишаються дефіцит та високі ціни на пальне, що суттєво підвищують витрати на проведення польових робіт, збирання врожаю та його транспортування. В результаті, фінансові проблеми аграрних підприємств дедалі частіше перекладають на звичайних працівників, які місяцями не отримують зароблені кошти.