Про це розповів Петро Мельник, виконавчий директор Agricom Group у своєму блозі. Три роки тому ми вирішили визначати економічну рентабельність полів і на основі цих досліджень робили певні висновки. Але вони суб’єктивні та базуються на сухих статистичних даних. Багато факторів взагалі не враховували: погода, операції, різноманіття ґрунтів та багато інших. Це ж поле — воно живе. Все, що з ним відбувається, не так легко прогнозується. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Aggeek.net.
Ми вже відцифровали всі поля, використовуємо декілька інформаційних систем, але у нас ніколи не було повноцінної агрономічної системи для аналізу. Рішення, яке поєднувало б business intelligence, аналіз ефективності та порівняння різних показників. І ось ми вийшли на новий рівень — впровадження системи на основі штучного інтелекту.
У нас ще є що допрацювати взимку, але на сьогодні система впроваджена на 95%. У нас ще є що допрацювати взимку. Однак починаючи з травня щодо усіх наших полів буде вестись аналітика по температурним індексам, опадам, технологічним операціям, які відбуваються.
Щоб зібрати весь необхідний для аналізу масив даних, потрібно здійснити 4-5 облетів дронами на рік — на певних стадіях розвитку рослин. Під час цього моніторингу робиться багато чітких знімків і вони залишаються в базі.
Фото дозволяють нам бачити, що з культурами в кожній частині поля. Та це дуже велика кількість інформації. Людина просто фізично не може проаналізувати такий масив, саме тому й було впроваджено технологію штучного інтелекту.
Ця система продовжує вчитись, але вже досить якісно розрізняє на знімках пшеницю, ріпак, пирій, свиріпу.
В цьому році ми літали над пшеницею, яка посіяна після ріпака. В даному випадку ріпак потрібно було розглядати як бур’ян. Проте якби вони літали по ріпаку, то цю культуру вже потрібно було б розглядати як основну. Це суто український кейс, в Бразилії чи США ще цього не робили.
Зібравши всю необхідну інформацію, програмі знадобиться близько двох діб, щоб повністю проаналізувати масив даних і видати фідбек по полю.
В результаті — ми отримуємо різнобічну інформацію, яка дозволяє нам запобігти багатьом важливим проблемам.
Густота рослин на гектар — дозволить визначити проблемні зони на полі. Зараз у нас 200 га ріпака під пильним наглядом. Ми побачили, що культура відстала в розвитку і не дає такої густоти, яка має бути.
Фітостан поля покаже, які є бур’яни, де і на якій стадії розвитку. На основі цієї інформації ми вже розробляємо план обробок ЗЗР на наступний рік, враховуючи існуючий стан.
Окрім цього, ми бачимо, що відбувається на полі: хвороби, недостатність фосфору, калію, азоту, поживних речовин. Наприклад, ми вносимо інсектициди лише туди, де в цьому є потреба.
І всі ці завдання вирішує одна система — Taranis. В ній же можна подивитися кожен обліт і побачити, чи наші заходи щось змінили, чи ні.
Система кожного дня надсилає звіт. Що і на якому полі зроблено — все наглядно. Говориться у повідомленні.
Джерело: propozitsiya.com
