Через ситуацію із коронавірусом держава звільнила виробників с/г продукції від податку на землю та від плати за оренду державної землі, повідомив заступник МРЕТ Тарас Висоцький.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на growhow.in.ua.
Проте це навряд чи зможе мотивувати агровиробників вийти у поля — частина із них просто боїться подальших збитків — бо можна вкласти гроші у посівну, а назад їх не отримати. Тому вони ретельно прораховують усі витрати й оптимізують виробництво.
Фермер Володимир Шевченко має 500 га землі у Черкаській області і займається аграрною справою уже понад 15 років. Він звик уже після закінчення зимових морозів виганяти трактори у поля. Але не цього року. Зараз серйозно думає над тим, чи варто сіяти, адже не знає, чи зможе зібрати урожай. У аналогічній ситуації більшість його колег-фермерів. Вони коригують свої плани, і відкладають рішення по посівній на потім, «уже після коронавірусу».
І якщо у центрі країни ще зважують «за» та «проти», то на Півдні та Заході уже нема коли думати — там стартували посівні роботи.
А от на Херсонщині планують ранніми ярими культурами засіяти 39,5 тис. га площ. Як розповідає директор ПСП «Дружба» Володимир Луговець із Херсонщини у них ще наприкінці лютого почались роботи у полях, а зараз засіяно 100 га ячменю, і це суттєво менше запланованого. Основні причини які він називає — це недостатня кількість обігових коштів на посівну, зменшення і падіння цін на українське зерно, на 10-20% порівняно із минулим роком.
Його колега, Володимир Семенченко, з ТОВ АФ «Ім. Шевченка», (Херсонська обл.) взагалі каже, хоча і придбав під посівну все необхідне — як насіння, так і добрива, активно сіяти не поспішає, а більше спостерігає за ситуацією навколо пандемії. Від коронавірусу на його агропідприємстві бережуться, щодня обов’язково вимірюють температуру працівників, аби не заразити інших.
А от очільник господарства «Десна» Борис Заржва (Сумська обл.) більш спокійно ставиться до епідемії, мовляв, у полях такі простори, що скупчення працівників і зараження вірусом їм точно не загрожує. Приміром, у тракторі чи комбайні працює одна людина, на сівалках — по двоє. Найбільше його турбують можливі перебої з агрохімією — адже багато препаратів наші аграрії купують і завозять із Китаю.
Не краща ситуація й у виробників овочів та фруктів. Як коментує директор з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Катерина Звєрєва, до них неодноразово надходили повідомлення від українських виробників про неможливість вивезення куплених в Європі саджанців, добрив та засобів захисту рослин.
Фермери вимушені були в екстреному режимі шукати альтернативні варіанти для купівлі необхідної продукції, що призвело до додаткових незапланованих витрат. В УПОА додають, що одним з позитивних моментів поточної ситуації для українських виробників може бути відсутність проблем нестачі робочої сили в сезон збору врожаю, бо деякі українські робітники розривають контракти з європейськими роботодавцями, бо вочевидь не зможуть виїхати за кордон на заробітки і будуть вимушені шукати роботу всередині країни. Та й підвищення курсу валют може стимулювати експорт овочів та фруктів і збільшити її конкурентоспроможність на міжнародних ринках.
Як пояснюють ситуацію експерти агроринку, острахи аграріїв щодо наслідків коронавірусу для бізнесу і щодо майбутніх заробітків — цілком виправдані. Економіст департаменту технічного співробітництва ФАО говорить, такій ситуації, коли все надзвичайно невизначено, прогнозувати перебіг подій важко. За словами експерта, аграрний сектор, не зважаючи на складнощі, в найкращій ситуації з усіх. Навіть для IT цей час може бути трохи складнішим.
Тож підсумовуючи скажемо, аграрії пережили не одну економічну політичну та земельну кризу, тож точно мають імунітет і до вірусів, і будь-яких інших випробувань.
Джерело: propozitsiya.com
