Через експортне мито на сою та ріпак аграрії втратили $200 млн. / Pixabay
Внаслідок впровадження експортних зборів на соєві боби та ріпак, українські сільгоспвиробники зазнали збитків у розмірі близько $200 млн, а Україна не отримала близько $1 млрд валютного прибутку від експортних операцій.
Як повідомляє Delo.ua, про це поінформували в Комітеті з питань агропромислового сектору Американської торгової палати в Україні (ACC) під час прес-зустрічі.
10% експортне мито на сою та ріпак: які втрати для аграріїв
Експерти здійснили аналіз шестимісячного періоду дії експортного збору на сою та ріпак.
“Українські сільгоспвиробники втратили близько $130 млн на користь переробних підприємств. Вартість продукції довелося знизити приблизно на 7% від світових цін”, – повідомили в АСС.
Це особливо позначилося на невеликих та середніх виробниках, оскільки вони не мають можливості експортувати самостійно та змушені співпрацювати через посередницькі організації.
Крім того, ще близько $50 млн аграрії втратили безпосередньо через саме мито. Ці фінансові ресурси надійшли до державного бюджету.
“Отже, загалом український виробник сільськогосподарської продукції втрачає близько $200 млн”, – підрахували в ACC.
Зменшення валютних надходжень від експорту
Валютні кошти, що надійшли в Україну від експорту основних культур – ріпаку, сої та соняшнику – зменшилися приблизно на $1 млрд за останні пів року. Зокрема, експорт ріпаку скоротився на $400 млн, сої на $240 млн, соняшнику – на $345 млн.
“Ті, хто ініціював цей закон, фактично усунули нас з ринку ріпаку Європейського Союзу, оскільки ми стали неконкурентоспроможними через ці експортні збори”, – підкреслили в АСС.
Автори закону акцентували увагу на тому, що він націлений на стимулювання внутрішньої переробки, збільшення додаткової вартості та поповнення бюджету.
Однак, як зазначають в ACC, за останні 6 місяців не було введено в експлуатацію нових переробних потужностей.
Загальні потужності з переробки олійних культур в Україні становлять близько 23 млн тонн, тоді як загальний обсяг виробництва олійних – приблизно 20 млн тонн. Іншими словами, потужності перевищують обсяги сировини, повідомили в ACC.
Саме наявність надмірних потужностей є однією з основних причин кризової ситуації в секторі переробки. Можливо, це стало одним із мотивів прийняття цього закону – покращити економічну ситуацію переробників, відзначили в АСС.
Проте, фактично це було реалізовано за кошти аграріїв – шляхом перерозподілу прибутків і створення додаткових збитків у сільськогосподарській галузі.
У вересні 2025 року президент України Володимир Зеленський затвердив закон, який передбачає впровадження збору в розмірі 10% при експорті сої та ріпаку.
Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський інформував у лютому, що введення 10% експортного мита на сою та ріпак спричинило збільшення переробки ріпаку в 1,8 раза та підвищення валютного виторгу від соєвої олії в 1,5 раза. У 2025/26 маркетинговому році прогнозується рекордний обсяг переробки соєвих бобів — до 3 млн тонн.
Як писав Latifundist у січні, перший заступник міністра економіки Тарас Висоцький заявив, що експортери сплатили близько 3 млрд грн експортних зборів на сою та ріпак. Висоцький пояснював, що кошти від зборів спрямовуються на підтримку аграріїв на прифронтових територіях, в першу чергу планують погасити заборгованість за минулий рік у розмірі 1,7 млрд грн, яка виникла через відсутність фінансування.