В яблучному краю висаджують фундукові сади

Вінницька область віддавна вважається яблучним краєм, але кілька років тому немирівські фермери один за одним почали закладати й горіхові та фундукові сади. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на немирівський тижневик «Прибузькі новини».

Микола Стецюра, за фахом інженер, спочатку працював у держтехнагляді, потім головним інженером колгоспу, згодом очолив діагностичну службу в райсільгосптехніці. Коли сільгосптехніка в 90-х занепала, взявся бізнесувати – возити яблука в Росію. Згодом вирішив сам посадити сад і зайнятися вирощуванням яблук.

Двадцять років він уже фермерує. Та новатор за духом М. Стецюра постійно прагне до чогось нового. Цим новим і стало заняття горіхівництвом. Спочатку посадив горіх грецький, а потім взявся за фундук. Освоїв особливу технологію його посадки, прищепивши на ведмежому горісі. До речі, це був перший в Україні, фундуковий сад, вирощений за такою технологією. Сьогодні він уже плодоносить.

Всього у користуванні фермера 40 га землі, і 15 з них уже займає горіховий сад. У планах посадити ще 5 гектарів. Має Микола Петрович уже і свій розсадник.

«Яблуневі сади – затратні культури, – розповідає він. – Такого дощового літа, як нинішнє, обробляти їх препаратами системної дії довелося уже більше 10 разів. Фунгіциди дуже дороге задоволення, яке «роздягає» фермера майже догола».

Горіх дає змогу економити на засобах захисту, невибагливий у зберіганні і затребуваний на ринку.

Василь Матієнко агроном за фахом. Довгий час він займається вирощуванням зернових культур. Має невеличкий яблуневий сад. А от коли, з покійним Михайлом Савовичем побачив сад фундуковий – загорівся бажанням собі його посадити. Причому посадити за інтенсивною технологією вирощування, для якої потрібна менша площа землі, але натомість більша затрата ручної праці. Одна людина може, доглянути не більше одного гектара такого саду.

Це перший фундуковий сад в Україні, посаджений за інтенсивною технологією. Із майже п’яти тисяч висаджених саджанців, досадити довелося лише 130 шт. Нині цьому саду уже два роки, на наступний рік віддячить першими плодами.

Незважаючи на затратність ручної праці, інтенсивна технологія вирощування фундука вигідна тим, що М. Стецюра на 1 гектар землі посадив 500 фундукових саджанців, а В. Матієнко – 4870. Коли дерева виростуть, у нього є шанс зібрати урожай у 2-3 рази більший, аніж у свого колеги.

Людмила Подолян, голова ФГ «Агроподол-В», 5 років тому насадила різних сортів горіхів, які уже плодоносять. А в 2019 році заклала промислову ділянку фундука з розсадника Владо Моульса площею 6 га. Не маючи вільної орної землі під нього, довелося розробити крутосхили. Два гектари ще досадила у нинішньому році.

Пропрацювавши декілька років, троє немирівських горіховодів зрозуміли, що потрібно об’єднуватися. Аби мати достойну ціну за вироблену продукцію, на ринок потрібно виходити із великою партією її. От і посадили один сорт фундука. Хоч технології в кожного різні. Така кооперація допоможе і в придбанні техніки.

Джерело: propozitsiya.com

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *