У 2020 році в Україні приступили до роботи два з шести існуючих крохмальних заводи. В даний час працюють ПБП «Вимал» і ТОВ «Крохмалопродукти Оране». Решта підприємств знаходяться в переддефолтному стані або повністю збанкрутували і мають величезні нереалізовані складські запаси продукції, виробленої в 2019-2020 рр., повідомив директор ПБП «Вимал» Сергій Самоненко.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на interfax.com.ua.
Причиною настільки катастрофічної ситуації в галузі переробки картоплі на крохмаль він назвав засилля на внутрішньому ринку України продукції з Білорусі.
«У період з 2017 до 2020 року імпорт з Білорусі зріс майже в 10 разів — з 877 т до 7100 т. Частина імпортованої продукції в Україні досягла 50%. Вона на 30% дешевше українського товару. Ми програємо в демпінговій війні через високу собівартості виробництва і закупівельні ціни на сировину», — констатував він.
Аналогічний сценарій розгортається в сегменті сушених картопляних пластівців (картопляного пюре). Ситуація більш драматична, тому що з трьох існуючих ліній із виробництва картопляного пюре припинили роботу всі підприємства.
«100% цієї продукції Україна імпортує з-за кордону. Цей продукт є стратегічно важливим для забезпечення потреб збройних сил України. Зараз наша армія використовує картопляне пюре виробництва Російської Федерації, яка за фактом є державою-агресором і реалізує Україні свій продукт», — розповів Сергій Самоненко.
За його інформацією, сусідні держави, зокрема ЄС, РФ і Білорусь, мають держпрограми підтримки галузі картоплярства, в рамках яких виробникам компенсують вартість кредитних відсотків, витрат на придбання техніки, зрошення, насіння, діють регіональні програми стимулювання розвитку картоплярства та будівництва переробних підприємств. Подібної програми немає тільки в Україні.
Директор ПБП «Вимал» впевнений, що держпрограма з підтримки промислового картоплярства не буде ефективною, якщо Україна не вирішить питання імпорту товарів з доданою вартістю, вироблених з картоплі в Білорусі і реекспорту по її території.
Можливими варіантами вирішення озвучених проблем керівник крохмального підприємства вважає напрацювання механізму захисту внутрішнього ринку України від проникнення крохмале- і картоплепродуктов із Білорусі, наприклад, шляхом виключення цих товарних позицій із режиму вільної торговки між Білоруссю та Україною. Також він вважає доцільним зосередитися на збільшенні квоти на безмитне ввезення в ЄС груп «чутливих товарів» в рамках ЗВТ.
Щорічна внутрішня потреба України в картопляному крохмалі становить 16 тис. тон. У 2019-2020 роках українськими підприємствами було вироблено 8,4 тис. тон картопляного крохмалю, третину з якого до цих пір не реалізовано.
ПБП «Вимал» — найбільший виробник картопляного крохмалю в Україні. Має 2 переробні заводи в Чернігові, один з яких запущено в дію в 2018 році за кошти кредиту ЄБРР і власні інвестиції. В ході реалізації держпрограми з підтримки промислового картоплярства ПБП «Вимал» має намір побудувати ще 2 підприємства з переробки відходів картоплі, які утворюються при виробництві крохмалю. Таким чином, на ринку можуть з’явитися нині імпортовані картопляний протеїн (використовується в птахівництві) і органічні картопляні добрива.
Джерело: propozitsiya.com
