>

Фото: SuperAgronom.com Картопля
Загальна ситуація на полях викликає занепокоєння, зазначає Микола Фурдига, керівник Інституту картоплярства НААН України. У переважній більшості регіонів спостерігається критичний дефіцит вологи, який припав на найважливіший етап розвитку рослин — цвітіння та формування бутонів.
«На базі нашого Інституту картоплярства культивується приблизно 60 різновидів. Ми систематично проводимо пробні викопування та, порівнюючи з попереднім роком, фіксуємо зниження врожайності на 30%. Причина цього — надмірний температурний стрес. Коли показники температури перевищували +37°C протягом п’яти діб поспіль, фотосинтетична поверхня рослин практично не функціонувала. Рослина спрямовувала всі запаси води не на формування врожаю, а на власне охолодження та забезпечення життєдіяльності», — ділиться науковець.
Внаслідок цього 6-денного температурного шоку, як підкреслює Микола Фурдига, було втрачено приблизно 7 т/га врожаю. І це дані з полів, що зрошуються — як крапельним способом, так і дощуванням. На ділянках без зрошення ситуація є значно складнішою, і там очікуються більші втрати.
Через поточний дефіцит вологи бульби не зможуть досягти належної ваги. Наприкінці осені — на початку зими, коли почнеться масовий збір урожаю і ринок усвідомить реальний дефіцит, ціни неминуче підвищаться.
«За моїми прогнозами, вартість зросте приблизно на 30% безпосередньо з поля та на 12–15% під час продажу зі сховищ. Я не враховую потенційний імпорт, як це було у 2024 році, але якісна картопля, безумовно, буде коштувати дорожче. Варто також згадати про культуру споживання. Населення України традиційно прагне запастися продуктами восени, аби зберігати картоплю на балконах. Це хибний підхід. Якість значно краще зберігається у професійних сховищах для овочів та в супермаркетах», — прокоментував науковець.

Завантажити

Олена Басанець, SuperAgronom.com
