Після повного звільнення від російських загарбників Нововоронцовської територіальної громади Бериславського району минуло півроку, однак наслідки окупації тут постійно дають про себе знати. Через тривалі обстріли і вибухи на землі осіли і продовжують осідати важкі метали, накопичується сірка, яка «випалює» ґрунт.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на investigator.
«Не так страшне засмічення землі залізом, як фосфором і різними іншими вибуховими штуками, які негативно впливають на неї, призводять до ерозії і втрати її корисних властивостей. Велику шкоду завдає також паливо, яке витікає з танків та іншої розбитої техніки. Якщо десь, умовно, в полі підірвали танк, це може призвести до забруднення 50 квадратних метрів навколишньої території. І навіть якщо ми це залізо приберемо, негативний вплив від інших речовин триватиме далі», – каже Андрій Селецький, начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації.
Крім суто військових слідів велика проблема залишається від величезних куп побутового сміття, яке залишили на своїх позиціях окупанти. За словами Селецького, органи місцевого самоврядування і до війни здебільшого не могли справитись з подібним сміттям. Зараз же його прибиранню перешкоджає замінування. Будь-якої миті можна разом зі сміттям підняти «Лєпєсток» – саме так називається одна з найвідоміших протипіхотних мін.
Загалом російські окупанти залишили по собі, за оцінкою начальника Нововоронцовської військової адміністрації, 95% замінованих та забруднених земель. З ним погоджується член правління громадської спілки «Екологічна рада Криворіжжя» Йосип Маяков. Він впевнений, що після завершення війни в Україні доведеться ще довго відновлювати «випалені землі».
«Наша земля дуже настраждалась. На ній гори спаленої техніки, дерев, розтрощених до стану сміття. Цього військового непотребу там настільки багато, що просто жах. Аби це все прибрати, може піти декілька років», – стверджує Олександр Федорнак, колишній фермер, який зараз працює головним спеціалістом Нововоронцовської військової адміністрації.
Деякі фермери на свій страх і ризик сідають у трактори і виходять в поле. Там вони з сумною періодичністю підриваються на російських мінах. Чекати ж розмінування сільгоспугідь теж доведеться довго.
«Їх розміновуватимуть в останню чергу, бо багато земель перебуває у приватному користуванні. Крім того, спочатку мають розмінувати лінії електромереж, дороги, населені пункти, інфраструктуру, а вже потім поля. Але якщо у нас не будуть розчищені сільгоспугіддя, ми не матимемо врожаю, не буде роботи і земельного податку. А ми ж аграрний край, аграрна громада. Якщо люди не зможуть заробляти на землі, їм доведеться виживати, вирізати дерева і підриватись у лісосмугах. Частина наших фермерів на свій страх і ризик у цьому році посіялись. Водночас є крупні аграрні підприємства, які виїхали з території громади і, скоріш за все, десь уже стартонули та працюватимуть там і далі. Є розмови, що ринок землі у нас падатиме – території ж засмічені, тож земля буде дуже дешевою. Бо навіть після розчищення вона залишатиметься забрудненою», – каже начальник військової адміністрації Андрій Селецький.
«На Херсонщині вже більше 60 фермерських господарств почали переходити на органічне землеробство без отрутохімікатів. Багато з них перед повномасштабною війною отримали відповідні сертифікати і працювали за новітніми технологіями. Війна все це знищила. Зокрема, зруйноване взірцеве господарство Михайла Павлівського зі звільненого села Веселе Новокаховської громади. Він не лише вирощував чисту органічну продукцію, а й зробив міні-завод з виробництва органічного добрива з бур’яну, сухостою, опалого листя. Тож російська агресія відкинула нашу область назад, бо на відновлення всього цього знадобиться час», – каже голова ГО «Мама-86» Таїсія Козак з Нової Каховки.
Але не лише прямі військові дії відкинули аграрну галузь Херсонщини в минуле, а й масове розграбування «росіянами-визволителями». Прикладів таких безліч. З найвідоміших – розграбування найсучаснішого переробного підприємства «Чумак». Розграбована й каховська філія американської компанії «Каргілл», яка займається торгівлею зерновими та олійними культурами, переробкою соняшника і сої.
Джерело: propozitsiya.com
