Нове дослідження, проведене науковцями з Університету Аризони, виявило, що кліматичні зміни можуть мати на рослини значно більший вплив, аніж припускають сучасні кліматичні моделі. Це означає, що потенційні загрози для сільського господарства, різноманіття живих організмів та екосистем можуть бути недооцінені.
Результати дослідження вказують на те, що до завершення XXI століття температура рослинного покриву (canopy temperature) підвищуватиметься приблизно на 16% швидше, ніж температура навколишнього повітря. Саме температура листя безпосередньо визначає інтенсивність фотосинтезу, випаровування води, дихання та інші життєво необхідні процеси у рослин.
За словами дослідників, переважна більшість сучасних моделей оцінює вплив потепління на рослини, спираючись на температуру повітря. Через це масштаби теплового стресу для рослин можуть бути суттєво занижені. Під час сильної спеки та посухи рослини змушені закривати продихи, аби зменшити втрати вологи. Внаслідок цього фотосинтез знижується, а поверхня листя нагрівається ще швидше.
Для представників аграрного сектору це означає, що ризики зниження врожайності через надмірні температури можуть бути недооціненими. У періоди спеки та браку вологи рослини закривають продихи для економії води. Водночас сповільнюється процес фотосинтезу, погіршується накопичення сухої маси, а поверхня листя нагрівається ще більше. Як наслідок, сільськогосподарські культури довше перебувають у стані теплового стресу, що негативно позначається на формуванні врожаю.
Науковці наголошують, що перегрівання листя матиме не лише наслідки для сільського господарства. Якщо фотосинтез у рослин знизиться, вони поглинатимуть менше вуглекислого газу, що може прискорити процес глобального потепління. Крім того, зменшення випаровування вологи означає менше її вмісту в атмосфері, що потенційно впливатиме на формування хмар, кількість опадів та погодні процеси загалом.
Автори дослідження закликають враховувати температуру рослинного покриву в кліматичних моделях для точнішого прогнозування майбутніх ризиків у сільському господарстві та для розробки ефективніших шляхів адаптації до мінливих кліматичних умов.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Дізнавайтесь найактуальніші агрономічні новини України першими на нашій сторінці у Facebook, Telegram, а також