Системи підземного крапельного зрошення (ПКЗ) прокладаються в ґрунті на глибині 25-40 см. Такі системи постачають воду і розчинені в ній добрива в той ґрунтовий горизонт, звідки вони найактивніше споживаються корінням багатьох сільгоспкультур.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на EastFruit.
Порівняно з наземними, підземні краплинні системи зрошення, використовуючи однаковий обсяг води, зволожують приблизно на 45% більше ґрунту. Тобто, залежно від типу ґрунту та інших чинників, ПКЗ дає змогу заощадити до 30% води й 20-50% добрив.
Оскільки на плантаціях, обладнаних ПКЗ, поверхня ґрунту залишається порівняно сухою, знижуються ризики розвитку хвороб і бур’янів, а відтак – скорочується потреба в застосуванні фунгіцидів і гербіцидів, що сприятливо позначається на якості врожаїв, тоді як їхня кількість збільшується на 20-40%.
Завдяки цим факторам, як зазначив у своїй презентації на конференції «HortiTech: новітні цифрові технології плодоовочевого бізнесу – можливості для Молдови» міжнародний експерт FAO Сергій Алба, інвестиції в підземні системи краплинного зрошення цілком можуть окупитися всього лише за один сезон. При цьому, як показує досвід агрогосподарств у країнах Європи, інвестиції в ПКЗ не надто значно перевищують витрати на наземне краплинне зрошення (експерт серед них згадав приклад італійського виробника фундука, якому ПКЗ обійшлося дорожче КЗ лише на 300 євро/га).
Різниця в цінах пояснюється технологічно складнішим процесом виробництва ПКЗ, зокрема – використанням системи rootguard або малооб’ємного внесення гербіцидів, щоб запобігти проростанню коріння в емітер-крапельниці. Але, з огляду на ту обставину, що підземні системи зрошення використовуються кілька десятків років, витрати на їхню експлуатацію є нижчими, ніж при обслуговуванні систем КО приблизно на 60%.
Наразі, за експертними оцінками, системи підземного зрошення в Молдові змонтовано на 700-800 га, зокрема, приблизно на 200 га виноградників і 150 га садів.
Джерело: propozitsiya.com
