Україна суттєво наростила закупівлі овочів / Depositphotos
За підсумками 2025 року, видатки України на ввезення ключових овочів для борщу, таких як морква, столовий буряк, білокачанна капуста та ріпчаста цибуля, досягли $89,54 млн, а разом із бульбою – $164,36 млн.
Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на “Інтерфакс-Україна”.
Ввезення цибулі
Придбання іноземної цибулі у 2025 році коштувало Україні $22,66 млн, що у 2,6 рази більше за витрати попереднього року. Значне збільшення коштів на імпорт обумовлене ростом обсягів постачань до 43,18 тис. тонн.
Головними постачальниками були: Китай та Єгипет, на котрі припало 21,2% та 17,44% імпорту, що у фінансовому вираженні дорівнювало $4,80 млн та $3,95 млн відповідно, Голландія з долею 16,33% ($3,70 млн).
Імпорт капусти
Капусти в даний період Україна імпортувала на 68,9% більше, ніж у минулому році — 45,66 тис. тонн проти 27,03 тис. тонн відповідно. Затрати на її придбання зросли на 62,3% і склали $34,31 млн (порівняно з $21,14 млн у 2024-му).
Провідними постачальниками стали: Польща (27,45% поставок на $9,42 млн), Македонія (22,96% на $7,88 млн) та Нідерланди (14,48% на $4,97 млн).
Збільшення імпорту коренеплодів
Ввезення моркви, столових буряків та селери у 2025 році Україна збільшила у 4,9 раза — до 48,01 тис. тонн (проти 9,85 тис. тонн у 2024-му). На ці потреби було витрачено $32,57 млн, що у 5,1 раза більше, ніж у 2024 році ($6,37 млн).
Ключовими постачальниками були: Польща, Молдова та Нідерланди, на котрі припало відповідно 46,31%, 12,9% та 11,54% завезених обсягів.
У грошовому вираженні вони отримали від даних поставок $15,08 млн, $4,20 млн та $3,76 млн відповідно.
Картопляний бум: ввезення зросло в п’ять разів
Найбільш значний підйом зафіксовано у секторі картоплі. У 2025 році Україна завезла 138,41 тис. тонн даної культури, що у 5,3 раза перевищує показники 2024 року. У фінансовому еквіваленті видатки на імпортну картоплю зросли майже у п’ять разів — до $74,82 млн.
Слід зазначити, у 2025 році збір картоплі в Україні перевищив торішній на 50%. Це стало можливим завдяки збільшенню площ під “другий хліб” на 25% і зростанню врожайності, викликаному сприятливою погодою.