70% нестачі аміачної селітри – один з викликів весняної посівної / Pixabay
На посівну кампанію 2026 року в Україні будуть впливати кліматичні небезпеки, брак удобрений та труднощі з доставкою. У зв’язку з браком удобрений, згідно з попередніми даними, є ймовірність, що держава може недоотримати до 10% врожаю зернових. В цілому очікується збір приблизно на позначці 50 млн тонн. Водночас, великих структурних змін щодо посівних площ не передбачається.
Про це Delo.ua доповів керівник Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль.
Чинники, що впливають на посівну кампанію 2026 року
За словами Коваля, вихід із зимового періоду озимих культур – це одна з обставин, яка може призвести до зміни конфігурації посівних площ.
Істотних перетворень у структурі посівних площ не варто чекати, хоча деякі модифікації можливі. Їх розмір залежатиме від низки факторів, головним чином – від результатів зимівлі озимих культур, підкреслив Коваль.
“Якщо, наприклад, визначена частка озимого ріпаку загине, а на даний час у південних регіонах з’являється інформація з деяких компаній, що навіть центральна зона рослини замерзла. Не бічні листки, а центральний паросток. Це показує, що, найімовірніше, частина насаджень у цих компаніях буде втрачена”, – повідомив Коваль.
Приблизно до третини посівів ріпаку знаходяться у загрозливій зоні – там, де сніжний покрив невеликий. Озимим ріпаком засіяно приблизно до 1 млн 100 тис. га, зазначив Коваль.
“Якщо вимерзне не весь ріпак на конкретному полі, а стане більш рідким, то його ще можуть залишити, потім підгодувати, а в подальшому спостерігатимуть за погодою, так як пересівати буде більш витратно”, – зауважив Коваль.
Озима пшениця в поточному періоді теж піддається певним небезпекам. У південних районах і на півдні центральних областей вже є притерта крижана кора, яка ускладнює надходження кисню до рослин і може призводити до їх ураження. Потепління і нічні морози теж негативно впливають, пояснив Коваль.
Очікується значний дефіцит аміачної селітри
В даний час кращим виходом було б внести аміачну селітру по мерзлому ґрунту і по льоду, однак її бракує, є певний недолік. Тому потрібно буде очікувати, відмітив Коваль.
Частина господарств, які завчасно сформували резерви, вже почали підживлення або планують його.
“За оцінками ринку, дефіцит аміачної селітри оцінюється до 70% від необхідності. Вітчизняні хімічні підприємства не встигають виготовляти через енергетичну кризу, високу ціну природного газу і його невелику кількість. А імпорт у нас закритий для аміачної селітри у корабельних поставках. Інакше кажучи, в глибоководні порти військові не дозволили імпортувати аміачну селітру, тому, що вона є вибухонебезпечною”, – пояснив експерт.
Тому потрібно розмірковувати над альтернативою. Одним із шляхів могла б бути нечиста селітра, а, наприклад, вапнякова селітра. Вона не несе загрози.
За словами експерта, можна було б її ввозити у великих обсягах, але її потрібно розшукувати на ринку, чи вона ще є вільною.
“Але час вже згаяно, потрібно дуже швидко приймати рішення і щось робити. Ми можемо недоотримати врожай зернових без необхідного обсягу мінеральних добрив у великих кількостях – до 10% і більше, за попередніми оцінками”, – констатував Коваль.
Збір зернових очікується приблизно на рівні 50 млн тонн плюс-мінус. Однак, як зауважує Коваль, є певні застереження, пов’язані з перезимівлею озимих і погодою під час весняної кампанії.
У 2025 році аграрії зібрали 57,6 млн тонн зернових, згідно з даними Мінекономіки.
У випадку вимерзання озимої пшениці можливий підсів ярою пшеницею – врожай буде гіршої якості, але прийнятний. Аналогічно, озимий ячмінь можна підсіяти ярим, навіть стерновими сівалками.
Якщо якісь посіви ячменю чи ріпаку будуть знищені, їх потрібно перекультивувати і засівати іншою культурою. Найімовірніше це буде кукурудза, соя або соняшник, підкреслив Коваль.
За словами Коваля, ярий ріпак більш небезпечний і ефективний, ніж озимий, тому його сіють значно менше: близько 150-200 тис. га проти 1,1 млн га озимого.
Економічний вплив на посівну
Сьогодні економіка стала сильно залежною від логістики. Яку культуру швидше, простіше і в необхідні кон’юнктурні моменти виходить вивозити, на ту аграрій буде орієнтуватися.
“В даний час в Україні на внутрішньому ринку ми експортуємо пшениці десь на 25-30% менше в порівнянні з минулим роком. Спостерігається тенденція до зменшення. На перше грудня було 35% відставання від минулого року, а валовий збір був плюс-мінус однаковий цього року і минулого. Інакше кажучи, ми відстаємо по тоннажу, і це давить на ціни всередині країни”, – повідомив Коваль.
Аграрії, у яких є складські площі утримують своє збіжжя, очікуючи кращих цін, але війна робить це ризикованим – ракети вже не раз вражали склади.
Транспортування, фрахт і страховка стають дорожчими, ціни всередині країни падають, рух товарів обмежується, експорт відстає, тому напередодні весняної кампанії утворюється складна ситуація, зауважив Коваль.
Однак, на його думку, значних структурних зрушень у структурі посівних площ все одно не буде.
Ціни на зернову групу – ячмінь, пшеницю – зараз стоять і досить на низькій позначці, і немає експортного руху в Чорноморському регіоні, плюс Росія демпінгує ціни в даному регіоні.
Тобто виникають дуже невідповідні умови, а крім цього зростає транспортування, фрахт, страховки та переміщення по території України. Це відбувається через брак персоналу і транспорту. Все це діє проти фермера. Особливо це важко для малих, невеликих і середніх виробників, у яких обмежені склади та вибір культур, зазначив Коваль.
“Все це несприятливо може позначатися на економічній результативності нашого поточного 2026/2027 маркетингового року”, – сказав Коваль.
В Україні засіяно майже 6 млн гектарів озимих культур, і навіть при кризі з мінеральними добривами, врожай пшениці складе близько 20 млн тонн. У випадку, якщо близько 8-10 мільйонів тонн буде харчової, це забезпечить приблизно на 2,5-3 роки запас продовольчої пшениці. Тобто на продовольчу безпеку поки що всі ці негативні фактори не позначаються, заявив Коваль.
Однак, за його словами, це впливає на економічну стійкість і на відтворюваність економічних систем. Інакше кажучи, аграрних компаній – невеликих, середніх, агрохолдингів вертикально інтегрованих, трейдерів, постачальників сировини, комплектуючих і матеріальних ресурсів для виробництва носіння, засобів захисту.
“Я думаю, що, як ми раніше і прогнозували, десь 22-22,5 мільйони гектарів земель будуть засіяні різними культурами, включаючи озимі, які вже посіяні”, – підсумував Коваль.
У 2025 році загальна посівна площа в Україні залишилась на позначці попереднього року, склавши більше 23 млн га.
Прогноз від Нацбанку щодо олійних культур
У січневому інфляційному звіті Національний банк України щодо врожаю 2026 року зменшив прогноз щодо олійних культур з 21,4 млн тонн до 20,9 млн тонн.
“Виготовлення олійних культур помірно збільшуватиметься у 2026–2028 роках (до 22 млн т наприкінці передбачуваного періоду) на тлі поступового покращення продуктивності в галузі, однак його обмежуватимуть кліматичні зміни в регіонах півдня, посилені наслідками руйнування Каховської ГЕС, а також загрози безпеці”, – зазначено в документі Нацбанку.
У минулому році агропромисловий комплекс забезпечив до 55% українського експорту, а загальна валютна виручка галузі перевищила 22 млрд доларів.